Постанова 4803 № 215/3570/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3882/24 Справа № 215/3570/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Корчистої О.І., Остапенко В.О. за участю секретаря судового засідання Юрченко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №215/3570/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2023 року, постановлену у складі судді Демиденко Ю.Ю., - ВСТАНОВИВ: У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Тарасівка Олександрівського району Кіровоградської області, щомісячно аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1286грн. до досягнення дитиною повноліття, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09.07.2015 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про виправлення описки у виконавчому листі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №215/3570/15-ц; 2/215/1690/15 від 20.07.2015 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що у виконавчому листі не зазначено застереження «але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку». Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому документі задоволено. Виправлено описку у виконавчому листі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №215/3570/15-ц; 2/215/1690/15 від 20.07.2015, зазначено «але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку». Не погодившись з зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати,справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішенням суду від 20.07.2015 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1286 грн. до досягнення ним повноліття, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 09.07.2015 року. В ухвалі Тернівського районного суду м.Кривого Рога від 30.11.2023р. зазначена одиниця прожиткового мінімуму, а повинно бути зазначено, відповідно до п.2 ст.182 Сімейного Кодексу України, «але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму». На підставі ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рога від 30.011.2023р. державний виконавець нарахував заборгованість по аліментам у розмірі 78927грн. 88коп. Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляції просив її задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити. Позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про виправлення описки у виконавчому листі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №215/3570/15-ц; 2/215/1690/15 від 20.07.2015 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що у виконавчому листі не зазначено застереження «але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку».. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при оформлені виконавчого листа було допущено помилку, яку може бути виправлено в порядку ст.423 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Тобто, цією нормою визначено, що виконавчі листи видаються на підставі судових рішень. Вимоги до виконавчого документу встановлені у нормах статті 4 Закону, у якій зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 6) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 7) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 8) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника-фізичної особи, місце знаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі викладається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Із системного тлумачення зазначених норм Закону належить дійти висновку, що виконавчий лист видається на підставі рішення суду та має містити ті відомості, які зазначені в рішенні суду та матеріалах справи, у якій це рішення ухвалене. Частиною першою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено. В резолютивній частині рішення суд першої інстанції зазначив : «Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Тарасівка Олександрівського району Кіровоградської області, щомісячно аліменти на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1286 грн. до досягнення дитиною повноліття, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09.07.2015 року». Разом з тим, у виконавчому листі №215/3570/15-ц, виданого Тернівським районним судом м.Кривого Рогу 20 липня 2015 року на підставі вищевказаного рішення суду зазначено: «стягувати з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Тарасівка Олександрівського району Кіровоградської області, щомісяця аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1286,00 грн. до повноліття дитини, на користь ОСОБА_1 , починаючи з 09.07.2015 року»(а.с.21). Тобто фраза «але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку», яка міститься у резолютивній частині рішення - не відображена у виконавчому документі. Зазначений лист було пред`явлено до виконання. З огляду на зазначене, оскільки при видачі виконавчого листа виданого Тернівським районним судом м. Кривого Рогу 20 липня 2015 року було допущено помилку в частині застереження, та враховуючи, що відповідно до положень частини першої статті 432 ЦПК України саме суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, судом першої інстанції постановлено ухвалу про задоволення заяви та виправлено запис у виконавчому документі. З даним висновком суд апеляційної інстанції погоджується. Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. Дійсно, на час ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів (липень 2015 року) діяла редакція ст.ст.182, 184 Сімейного Кодексу України від 22.09.2005р. Зокрема ч.2 ст.182 СК України було передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184цього Кодексу. Стаття 184 СК України закріпила, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина 1).

2. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другоюстатті 182 цього Кодексу, то дитині відповідно до закону призначається державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, та зазначаючи, що дана сума не може бути менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не врахував вимог ч.3 ст.182 СК України. Між тим, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Оскільки заявник по справі ставив питання в порядку ст.432 ЦПК України, суд не мав процесуальних підстав для виходу за межі даної заяви, яка є обґрунтованою з точки зору процесуального закону щодо відповідності виконавчого документу вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Слід зазначити, що процесуальним законом передбачені відповідні механізми усунення недоліків судового рішення, зокрема від звернення з заявою про виправлення описки чи арифметичної помилки до оскарження рішення, у разі не згоди з ним. Так, відповідно до статті 269 ЦПК України суд може виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки: - з власної ініціативи - або за заявою учасників справи. Судове рішення має бути точним. Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який прийняв рішення або ухвалу. Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив. При цьому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо: - встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), - технічних помилок (тобто таких, що виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при оформлені виконавчого листа було допущено помилку, яку виправлено в порядку ст.432 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складено 22 травня 2024 року. Головуючий суддя: О.В.Агєєв