Постанова 4803 № 215/148/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4856/21 Справа № 215/148/20 Суддя у 1-й інстанції - Красюк К. І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання Євтодій К.С. сторони справи : позивач ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року, ухваленого суддею Красюк К.І. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 11 лютого 2021 року,- В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягуваних аліментів, в якій просить суд зменшити розмір стягнутих з нього аліментів за рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у справі № 2-875/2007, на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу), та за судовим наказом Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2019 року у справі № 215/6772/19 на користь ОСОБА_2 утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини доходу на 1/6 частину заробітку (доходу). В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.08.2007 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.07.2007 року і до повноліття Судовим наказом Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2019 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2019 року і до її повноліття . Згідно зазначених судових рішень, позивач сплачує на утримання двох дітей аліменти у розмірі 7/12 частин з усіх видів його заробітку, що становить 58% вирахувань від його заробітної плати, у зв`язку з чим просив суд зменшити розмір стягнутих з нього аліментів. Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_1 за рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.08.2007 року на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 на 1/4 частку з усіх його заробітків (доходів), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 210 гривень 20 коп. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду в частині задоволених позовних вимог, в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 зменшивши розмір стягуваних аліментів з 1/3 на 1/6 частку та скасувати рішення суду в частині відмови зміни розміру стягуваних аліментів з ухваленням нового рішення про зменшення розміру стягнутих аліментів на користь ОСОБА_8 з 1/4 на 1/6 частку з усіх видів доходу. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що після сплати аліментів за двома виконавчими листами, дохід позивача є меншим ніж мінімальна заробітна плата. Крім того, судом не враховано, що відповідачі повинні у відповідності до ст. 199 СК України утримувати неповнолітніх дітей, оскільки є працездатними особами та отримують постійний дохід. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В мотивування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що у їхньої спільної дитини ОСОБА_5 з вересня 2019 року виявлено сколіоз грудо-поперекового відділу хребта І-ІІст. З асиметрією грудної клітини, також гіпертрофію ІІІ ребра І-степеня та плоскостопість, що дуже позначається на загальному стані здоров`я дитини. Судом не враховано, що довідка про доходи є неналежним доказом погіршення матеріального стану позивача Відзиви на апеляційні скарги не надходили. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді- доповідача, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_9 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, заперечувала проти доводів апеляційної скарги відповідача, просила залишити її без задоволення, представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_10 , який в режимі онлай на відеозв`язку підтримав доводи апеляційної скарги, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків. Задовольняючи позовні вимоги та зменшуючи розмір стягнутих з позивача за рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08.08.2007 року, аліментів на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/3 до 1/4 частини, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час діти позивача перебувають у нерівному становищі по відношенню до розміру стягуваних на їх утримання аліментів, а тому їх розмір має бути однаковим. Колегія суддів не може в повній мірі погодитися із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6,7) Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.08.2007 року у справі № 2-875/2007 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.07.2007 року і до повноліття (а.с. 8-11). Судовим наказом Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2019 року у справі № 215/6772/19 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2019 року і до її повноліття (а.с. 12). Відповідно до довідки про доходи, виданої ТОВ «Метінвест-промсервіс» №804 від 17.12.2020 року, згідно ВП № 54587697 від 17.09.2018 року аліменти утримувались на неповнолітню дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 33,33% та борг по аліментам 16,67%. 3 лютого 2020 року аліменти утримуються у розмірі 28,57 %. Згідно картки накопичення боргу, станом на 30.07.2020 року, загальний борг складає 13 020,37 грн. (борг по аліментам 3654,13 грн. та недоутриманий борг по аліментам 9366,24 грн.). Згідно судового наказу № 215/6772/19 від 02.12.2019 року аліменти утримуються на неповнолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 21,43% (за судовим наказом розмір стягуваних аліментів складає 25%). Згідно картки накопичення боргу, станом на 30.07.2020 року борг по аліментам (21,43%) складає 2740,60 грн. (а.с. 173) Спір між сторонами виник з приводу наявності законних підстав для зменшення розміру аліментів стягнутих з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки за рішенням суду. Частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України визначено загальний обов`язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття. Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. У Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу. Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення частини восьмої статті 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина 1 статті 182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Як зазначено у частині другій статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13. Звертаючись до суду із позовними вимогами про зміну розміру аліментів позивач ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що його сімейний та матеріальний стан на даний час не дає можливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі, оскільки з позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини, та на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини, що створюють для позивача значні матеріальні труднощі, у зв`язку з чим просив суд зменшити розмір стягних аліментів на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 до 1/6 частини. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Матеріали справи свідчать про те, що з позивача стягуються аліменти на утримання двох дітей за двома судовими рішеннями, що дорівнює 7/12 частинам його заробітної плати: на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини, та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його доходів. При вирішенні позову суд не врахував всі обставини справи та прийшов до помилкового висновку, про зменшення розміру стягуваних з позивача ОСОБА_1 за рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.08.2007 року на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 на 1/4 частку з усіх його заробітків (доходів), Колегія суддів зауважує, що закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям у розмірі, необхідному для забезпечення належного та достатнього рівня життя дитини та її всебічного розвитку. Водночас, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розмірі стягуваних аліментів з 1/4 до 1/6 частини. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо наявності підстав для застосування ст. 192 СК, в зв`язку з вищевикладеним. При визначені розміру аліментів враховуються зобов`язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов`язання. Визначений розмір буде відповідати інтересам дітей, зокрема, саме такий розмір відповідатиме встановленому ст. 2 Конвенції ООН про права дитини принципу рівності прав дітей, враховуючи баланс інтересів дітей та матеріальних можливостей батька. Крім цього, колегія суддів враховує, що батьки несуть рівні обов`язки по утриманню дитини, тому забезпечення дитині прожиткового мінімуму у розмірі, визначеному законом, покладається як на батька, так і на матір. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_12 про те, що у їхньої спільної дитини ОСОБА_5 , з вересня 2019 року виявлено сколіоз грудо-поперекового відділу хребта І-ІІст., у зв`язку з чим вона несе витрати на лікування дитини, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_12 має право на звернення до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, у порядку ст. 185 СК України. Враховуючи вищевикладене та, приймаючи до уваги, що позивач офіційно працює, наявність аліментних зобов`язань, обов`язку сплачувати аліменти, крім того, економічний стан країни в цілому, а також пріоритет як найкращих інтересів дитини, її право на належний рівень життя, те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, згідно п.3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України про задоволення позовних вимог. Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2021 року відповідачу ОСОБА_3 відстрочено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги до ухвалення судового рішення. Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України Згідно п.8 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до ч.1, п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн., тобто за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 840,80 грн. Враховуючи наведене, з відповідача ОСОБА_3 ,. на користь держави підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 630 гривень 30 копійок (420,40 грн. х150%). Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити. Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 за рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.08.2007 року на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 до 1/6 частини заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Зменшити розмір аліментів, встановлених судовим наказом Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 на 1/6 частку з усіх його заробітків (доходів), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ, виданий Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року у цивільній справі № 215/6772/19 відкликати. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 630,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 04 серпня 2021 року. Головуючий: Судді: