Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/965/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/950/24 Справа № 204/965/24 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2024 о 21 год. 25 хв., в м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Тітова, 34А водій ОСОБА_1 здійснював рух на т/з DAEWOO д.н.з НОМЕР_1 проїхавши перехрестя на на заборонений жовтий сигнал світлофора, після зупинки транспортного засобу, під час перевірки документів було з`ясовано, що водій позбавлений права керування, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, оскільки 25.09.2023 постановою серії ЕАТ № 7812743 притягнуто за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду незаконне, та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 зазначив, що винним себе не визнає, та судом першої інстанції не було враховано його заперечення на складений протокол. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів факту керування транспортним засобом. Вказує, що автомобіль був припаркований біля будинку. Будучи належними чином повідомлений про час та місце слухання справи ОСОБА_1 в судове засідання 07 травня 2024 року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. За таких підстав, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягаю задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі. Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: - протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №649954 від 18.01.2024, згідно якого, 18.01.2024 о 21 год. 25 хв., в м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Тітова, 34А водій ОСОБА_1 здійснював рух на т/з DAEWOO д.н.з НОМЕР_1 проїхавши перехрестя на на заборонений жовтий сигнал світлофора, після зупинки транспортного засобу, під час перевірки документів було з`ясовано, що водій позбавлений права керування, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, оскільки 25.09.2023 постановою серії ЕАТ № 7812743 притягнуто за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його копія ним отримана (а.с.1); - рапортполіцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП в Дніпропетровській області Впарійченко С., згідно якого під час несення служби у складі Легіон413 спільно з поліцейським ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в ході патрулювання було помічено транспортний засіб DAEWOO д.н.з НОМЕР_1 яке порушило правила дорожнього руху. Під час зупинки, в ході спілкування встановлено водія даного транспортного засобу ОСОБА_1 , який повідомив, що керує транспортним засобом не маючи водійського посвідчення. На місці зупинки відносно водія ОСОБА_1 за порушення ПДР України винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, який направлено до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для прийняття рішення (а.с.2); - постановупро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7812743 від 25.09.2023 року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі - 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування цим ТЗ (а.с.5). Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно диспозиції ч.5 ст.126 КУпАП, відповідальність настає за повторнепротягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою статті 126 КУпАП. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, при обставинах встановлених постановою суду, чим він порушив вимоги п.2.1а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. У свою чергу ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення. Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи та керування ним транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії повторно протягом року, а лише оспорює належність протоколу про адміністративне правопорушення та міру призначеного стягнення. Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили наявність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП та про необхідність закриття провадження у справі, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №649954 від 18.01.2024 року, він містить усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст.256 КУпАП. Враховуючи викладене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає. Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко