Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1269/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 р. Справа № 520/1269/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.03.24 по справі № 520/1269/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба , Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, в якому просить суд: Визнати протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо незарахування до вислуги років у Збройних Силах України ОСОБА_1 періоду навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. Скасувати наказ начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 22.12.2023року №370, в частині нарахування ОСОБА_1 вислуги років у Збройних Силах, а саме 22 роки 04 місяця 21 день. Скасувати наказ командувача Повітряними Силами Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.12.2023року №969 в частині нарахування ОСОБА_1 вислуги років у Збройних Силах, а саме 22 роки 04 місяця 21 день. Зобов`язати Командування Повітряних Сил Збройних Сил України внести зміни до наказу про звільнення від 18.12.2023 року №969 вислугу років ОСОБА_1 , зарахувавши період навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба внести зміни до наказу начальника університету від 22.12.2023 року №370, зарахувавши період навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба внести зміни до Грошового атестату і Довідки про додаткові види грошового забезпечення, а саме в частині зарахування до вислуги років ОСОБА_1 періоду навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами протиправно не в повному обсязі здійснено обчислення вислуги років позивачу та не зараховано до військової вислуги років час його навчання на військово-юридичному факультеті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 31.07.1997 по 31.07.2001. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо незарахування до вислуги років у Збройних Силах України ОСОБА_1 періоду навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. Скасувано наказ начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 22.12.2023року №370, в частині нарахування ОСОБА_1 вислуги років у Збройних Силах, а саме 22 роки 04 місяця 21 день. Скасувано наказ командувача Повітряними Силами Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.12.2023року №969 в частині нарахування ОСОБА_1 вислуги років у Збройних Силах, а саме 22 роки 04 місяця 21 день. Зобов`язано Командування Повітряних Сил Збройних Сил України внести зміни до наказу про звільнення від 18.12.2023 року №969 вислугу років ОСОБА_1 , зарахувавши період навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба внести зміни до наказу начальника університету від 22.12.2023 року №370, зарахувавши ОСОБА_1 період навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені ОСОБА_2 з 31.07.1997 по 31.07.2001. Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба внести зміни до Грошового атестату і Довідки про додаткові види грошового забезпечення, а саме в частині зарахування до вислуги років ОСОБА_1 періоду навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31.07.1997 по 31.07.2001. Відповідач, представник Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, представник Військової частини НОМЕР_1 в апеляційній скарзі зазначає, що ключовою передумовою початку проходження військової служби є прибуття громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (на час зарахування позивача на військову службу - військового комісаріату), проходження ним військово-лікарської комісії, в порядку, визначеному Міністерством оборони України, заповнення необхідних документів, визначених Міністерством оборони України, і обов`язкове одержання припису військового комісара. При звільненні все відбувається в зворотному порядку, з обов`язковим проходженням військово-лікарської комісії перед звільненням та прибуттям до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на облік. Представник Військової частини НОМЕР_1 вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не були враховані вимоги статей 2, 5, 20, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якими визначено (внормовано), поняття та ознаки військової служба, алгоритм (порядок) дій громадян, які вступають на військову службу, зокрема проходження медичного огляду, прибуття до військового комісаріату, укладання Контракту за формою, що визначається Положенням про проходження військової служби громадянами України. Напереконання апелянта, строк навчання на факультеті до 1 серпня 2001 року не може бути зарахований до вислуги військової служби, оскільки не є таким, Позивач не виконував обов`язки військової служби, на нього не розповсюджувались норми Статутів ЗС України тощо. Відповідач, представник Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подав власну апеляційну скаргу в якій зазначає, що на його думку, суд першої інстанції взяв за основу лише факт проходження Позивачем навчання на військово- юридичному факультеті Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, тобто день зарахування до вищого навчального закладу, в той час коли законодавець чітко визначив, що днем початку військової служби є день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом (територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). Системний аналіз статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» однозначно встановлює, що вихідною (відправною) точкою для початку проходження військової служби є припис військового комісара, та ні що інше. На переконання апелянта, суд першої інстанції виніс помилкове рішення, внаслідок ненадання належної правової оцінки фактичним обставинам справи та імперативним нормам закону. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційні скарги відповідачів, в якому зазначає, проходив навчання на військовому факультету навчального закладу, куди був зарахований саме 31,07.1997 року, і цей факт вже є достатнім для зарахування всього періоду навчання на військовому факультеті до вислуги років позивача (включаючи період з 31.07.1997 по 31.07.2001). Позивач вважає, що доводи апеляційних скарг грунтуються на тому, що 31.07.1997 року не є днем прибуття позивача на навчання, вказане у приписі, проте апелянти жодним чином не спростовують, що така дата не є 31.07.1997. Позивач вважає, що Харківським окружним адміністративним судом 25.03.2024 було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, відповідно до вимог ст.242 КАС України, з урахуванням обставин, що мають значення для ухвалення законного рішення в адміністративній справі. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом ректора Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого (нині - Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, далі за текстом - Академія) №119-С від 30.07.1997 ОСОБА_1 згідно рішенням приймальної комісії зараховано студентом факультету військової юстиції. 01 серпня 2001 року ОСОБА_1 , через ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу в якості курсанта Військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, що підтверджується довідкою виданою Інститутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 19.07.2021 року №54/93. Наказами ректора Академії №254-С від 27.06.2002 ОСОБА_1 відраховано з вказаного навчального закладу з 29.06.2002 у зв`язку із закінченням навчання та здобуттям кваліфікації юриста-спеціаліста. Наказом Міністра оборони України від 27 червня 2002 року №308 ОСОБА_1 , у зв`язку із закіненням ІНФОРМАЦІЯ_4 , присвоєно військове звання «ЛЕЙТЕНАНТ ЮСТИЦІЇ». Виключений зі списків особового складу факультету 27 липня 2002 року, що підтверджується довідкою виданою Інститутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 19.07.2021 року №54/93.. Таким чином, у період з 30.07.1997 до 30.06.2002 ОСОБА_1 навчався на ІНФОРМАЦІЯ_4 . 22 грудня 2023 року позивача на підставі наказу командувача Повітряними Силами України (по особовому складу) від 18.12.2023 року №969 та наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 22.12.2023 року №370 було звільнено з військової служби у відставку та виключено зі списків особового складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Відповідно до витягу з послужного списку майора ОСОБА_1 №24-95/1887 від 22.12.2023 вислуга років на військовій службі складається з періодів: з 01.08.2001 до 26.07.2002, з 27.06.2022 до 31.08.2004, з 31.08.2004 до 25.07.2005, з 25.07.2005 до 26.12.2005, з 26.12.2005 до 24.11.2006, з 24.11.2006 до 05.02.2008, з 05.02.2008 до 14.10.2008, з 14.10.2008 до 05.01.2011, з 05.01.2011 до 25.09.2014, з 25.09.2014 до 24.09.2018, з 24.09.2018 до 06.12.2018, з 06.12.2018 до 28.10.2019, з 28.10.2019 до 22.12.2023. При цьому період навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого з 31.07.1997 по 31.07.2001 до вислуги років на військовій службі позивачу не зараховано. Не погоджуючись з такими діями відповідачів позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в період з 31.07.1997 по 31.07.2001 навчався у військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, має право на зарахування спірного періоду до строку безперервної військової служби відповідно до статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII. Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2232-XII (в редакції чинній на момент зарахування позивача на денну форму навчання Військово-юридичного факультету № 6 НЮА України ім. Я.Мудрого), військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 3ст.2 Закону №2232-XII в якості виду військової служби було визначено,серед інших,військову службу (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети, відділення або ж інститути військової підготовки) із програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу. Отже, приписами законодавства, чинного на час вступу позивача до Військово-юридичного факультету НЮА України ім. Я.Мудрого було визначено, що військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети, відділення, інститути військової підготовки) є одним із видів військової служби. Аналогічні положення містяться також у чинній редакції Закону №2232-XII. Так, Військово-юридичний факультет НЮА України ім. Я.Мудрого утворено на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідних робіт у галузі військового законодавства» від 20.11.1996р. за №1105 (1105/96) постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення військово-юридичного факультету НЮА України ім. Я.Мудрого» від 22.01.1998р. №70. За змістом п.1.5 Розділу І «Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів» (затв. наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 20.06.2003р. за №400/192), військові навчальні підрозділи функціонують з метою: - підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військових фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах та інших військових формуваннях; - військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу; - підготовки наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників для Збройних Сил та інших військових формувань; - здійснення військово-патріотичного виховання. У військових навчальних підрозділах здійснюється навчання курсантів, студентів, слухачів, ад`юнктів, а також докторантів. Таким чином, колегія суддів вважає, що Військово-юридичний факультет НЮА України ім. Я.Мудрого входить до переліку військових навчальних підрозділів Міністерства оборони України і відноситься до військових навчальних закладів Міністерства оборони України. Разом зі тим, спірним у межах даної адміністративної справи є зарахування строку навчання ОСОБА_1 (з 31.07.1997р. по 31.07.2001р.) на Військово-юридичному факультеті №6 НЮА України ім. Я.Мудрого до загального стажу військової служби та у строк безперервної служби в Збройних Силах України. За правилами ст.5 Закону №2232-XII, військовослужбовці та військовозобов`язані поділяються на рядовий, сержантський та старшинський склад, склад прапорщиків та мічманів, офіцерський склад. Офіцерський склад поділяється на молодший, старший і вищий. Кожному військовослужбовцю і військовозобов`язаному присвоюється військове звання. Відповідно до ст.24 Закону №2232-XII, початком проходження військової служби вважається, зокрема, день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу. Згідно зі ст.25 Закону №2232-ХІІ, підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи. Порядок же проведення підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, визначається і затверджується Міністерством оборони України та Міністерством освіти України. Зарахування громадян провадиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв на умовах, визначених контрактом. З курсантом, якому виповнилося 18 років, а також слухачем після закінчення першого курсу вищого військового навчального закладу укладається контракт щодо проходження підготовки на посади осіб офіцерського складу. Однією з умов контракту є зобов`язання курсанта (слухача) про подальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом 5 (п`яти) років після закінчення вищого навчального закладу. Громадяни, які прийняті на військову службу і навчаються у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, де є військові навчальні підрозділи, та не мають звань прапорщиків або мічманів та офіцерського складу, є «курсантами», а ті, які мають такі звання, - «слухачами». У той же час, курсантам, які не мали військового звання до вступу до вищого військового навчального закладу, вищого навчального закладу, який має військовий навчальний підрозділ, після зарахування на навчання присвоюється військове звання рядового чи матроса. За військовослужбовцями та військовозобов`язаними зберігаються військові звання, присвоєні до їх вступу у вищий навчальний заклад. Випускникам вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, присвоюються військові звання згідно з положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців. Курсанти, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим військовим формуванням витрати, пов`язані з їх навчанням і утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (за винятком відрахування за станом здоров`я), направляються у військові частини для подальшого проходження військової служби, якщо вони не вислужили встановленого строку строкової військової служби. При цьому, в строк військової служби військовослужбовцям зараховується: - тривалість строкової військової служби до вступу у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи; - тривалість військової служби за контрактом до вступу у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи, із розрахунку 2 (два) місяці військової служби за контрактом за 1 (один) місяць строкової військової служби; - тривалість військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, із розрахунку 2 (два) місяці служби (навчання) у зазначених військових навчальних закладах за 1 (один) місяць строкової військової служби. Таким чином, «курсант» у розумінні Закону №2232-ХІІ, це особа, яка навчається у вищому військовому навчальному закладі та якій присвоєно військове звання рядового складу. У разі якщо особа прийнята на військову службу, навчається у вищих військових навчальних закладах чи вищих навчальних закладах, де є військові навчальні підрозділи та має звання прапорщика або ж мічмана та офіцерського складу, така особа набуває статус - «слухача». При цьому, початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу (військового навчального підрозділу). Аналогічні положення містяться в «Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України»(затв. наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014р. №333), відповідно до якої, для громадян, які вступили до військового навчального закладу, часом прийняття на військову службу вважається день призначення на посаду курсанта. Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.1997р. позивача зараховано на Військово-юридичний факультет НЮА України ім. Я.Мудрого. 01 серпня 2001 року ОСОБА_1 , через ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу в якості курсанта Військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, що підтверджується довідкою виданою Інститутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 19.07.2021 року №54/93. Наказом Міністра оборони України від 27 червня 2002 року №308 ОСОБА_1 , у зв`язку із закіненням Військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, присвоєно військове звання «ЛЕЙТЕНАНТ ЮСТИЦІЇ». Виключений зі списків особового складу факультету 27 липня 2002 року, що підтверджується довідкою виданою Інститутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 19.07.2021 року №54/93.. У період з 30.07.1997 до 31.07.2001 ОСОБА_1 навчався на Військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, в якості «студента», а починаючи з 01.08.2001р. - як «курсант». Даний факт підтверджується довідкою №54/93, виданою Військово-юридичним факультетом НЮА України ім. Я.Мудрого 19.07.2021р. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що згідно з ч.9 ст.2 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, складають Військову присягу на вірність Українському народу. Як уже зазначалося вище, абз.5 ч.3 ст.2 Закону №2232-XII було віднесено до видів військової служби, зокрема, військову службу (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу. Перелік видів військової служби, визначений у вказаній нормі, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Навчання «студентів» вищих військових навчальних закладів до такого переліку не входило. Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскільки день зарахування на навчання «студентом» вищого військового навчального закладу не є в розумінні приписів Закону №2232-XII початком проходження військової служби, тоді як національне законодавство у даному випадку пов`язує початок проходження військової служби із набуттям особою статусу «курсанта», отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зарахування строку навчання на Військово-юридичному факультеті №6 НЮА України ім. Я.Мудрого до загального стажу військової служби та у строк служби в Збройних Силах України. Щодо посилання позивача на приписи п.п.1,2 «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393), то колегія суддів зазначає наступне. Згідно з преамбулою Порядку №393, останній прийнятий відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (з подальшими змінами та доповненнями), який, у свою чергу, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, ССО, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Так, у відповідності дост.17 вказаного Закону, до вислуги років поліцейським, співробітникам ССО, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їх навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, ССО, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Пунктом 2 Постанови №393 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено те, що до вислуги років поліцейським, співробітникам ССО, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у п. «ж» ст.1-2 Закону №2262-ХІІ, під час призначення пенсії згідно з п. «а» ст.12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, ССО, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. Аналогічні положення містилися також в редакції Постанови №393, чинній на час зарахування ОСОБА_1 на денну форму навчання Військово-юридичного факультету № 6 НЮА України ім. Я.Мудрого. Таким чином, аналізуючи зміст ст.17 Закону №2262-ХІІ можна дійти висновку про виключне застосування положень вказаної норми лише при розрахунку вислуги років під час призначення пенсій за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ. При цьому, ст.17-1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто, Постанова №393 визначає лише порядок обчислення стажу (вислуги років) для вказаних категорій осіб, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ. Вказана Постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, метою якого є конкретизація нормативного регулювання з метою вирішення питань, які виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Передбачені ж ст.17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій у відповідності до Постанови №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Однак, варто зазначити, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує із її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові 15.12.2021р. у справі №520/11545/19 та від 27.06.2018р.у справі №750/9775/16-а. Отже, п.2 Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу позивача, оскільки ця Постанова прийнята на виконання Закону №2262-ХІІ та може бути застосована для визначення вислуги років певним категоріям осіб саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. З огляду на фактичні обставини даної справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, варто зазначити, що заявлені позивачем вимоги фактично є передчасними, адже обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Втім, правовими підставами подання даного адміністративного позову та апеляційної скарги була виключно неправильність, на думку позивача, визначення його стажу військової служби. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року по справі № 520/1269/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 520/1269/24 - скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва