Постанова 4856 № 560/20846/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/20846/23 Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І. Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 29 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила суд: - визнати протиправною викладену у Рішенні №85 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.10.2023 та у листі від 02.11.2023 №22200-0308-5/100934 відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплачувати з часу звільнення з органів Міністерства внутрішніх справ України 30 червня 2022 року майору поліції ОСОБА_1 пенсію відповідно до статей 12 та 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (Закон № 2262-ХІІ) та пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (Постанова № 393), зарахувавши до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 17.07.2002 до 05.12.2007 у загальній кількості 02 років 08 місяць 09 днів вислуги років, а всього 25 років 09 місяців 09 днів у календарному обчисленні. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позов задоволено частково, ухвалено: Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №85 від 30.10.2023. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону № 2262-ХІІ з 01.07.2022 з врахуванням вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 09 днів, та провести відповідні нарахування та виплату пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 01.10.2011 п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу років, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні (законодавець розмежував такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років» Закон не містить ні у ст. 12, ні у ст. 17 жодної відсилочної (бланкетної) норми до інших актів законодавства, Постанова № 393 не може бути застосована до положень п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ в редакції після жовтня 2011 року, вислуга років, зарахована на пільгових умовах (у кратному розмірі) відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України впливає на розмір надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, та, відповідно, на розмір призначеної пенсії. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказала на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважила, що судами під час розгляду справи № 560/8471/22 вже надана правова оцінка наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років та визнано за нею таке право. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 30.06.2022 №147 о/с позивача звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 згідно Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) на підставі рапорту від 26 травня 2022 року. Позивач звернулася до Міністерства внутрішніх справ України із заявою від 06.07.2022 про направлення до ГУ ПФУ в Хмельницькій області подання про призначення пенсії за вислугу років, однак отримала відмову. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 по справі №560/8471/22, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, викладену у листі від 21.07.2022 №3-7971/49, про не підготовку та не направлення подання до Головного управління Пенсійного фонду України про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов`язано Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України подання на майора поліції ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до статей 12 та 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», зарахувавши до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 17.07.2002 до 05.12.2007 у загальній кількості 02 років 08 місяць 09 днів вислуги років, а всього 25 років 09 місяців 09 днів у календарному обчисленні. 19.10.2023 від Міністерства внутрішніх справ України до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшло подання та документи для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.10.2023 №85 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Зазначено, що календарна вислуга років - 23 роки 01 місяць 00 днів, а в пільговому обчисленні - 02 роки 08 місяців 09 днів. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції 30.06.2022, календарна вислуга років для призначення пенсії складає 23 роки 01 місяць 00 днів. Судовим рішенням від 30.12.2022 у справі №560/8471/22 на органи Пенсійного фонду України не покладено жодних зобов`язань. Листом від 02.11.2023 №22200-0308-5/100934 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що підстав для призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової служби немає. Позивач не погодилась із вказаною відмовою та звернулась до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугою років згідно п. а ст. 12 Закону №2262-ХІІ відповідно до вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 09 днів. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Згідно із пунктом «б» частини першої статті 17 Закону № 2262-XII особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Постанова №393, у редакції до 19.02.2022, передбачалось зарахування до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах окремих періодів, а також правила такого зарахування. Станом на момент звільнення позивача 26 травня 2022 року, Постанова №393 діяла в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Згідно із пунктом 3 Постанови №393 у вказаній редакції, передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах окремих періодів, а також правила такого зарахування, однак вже не для призначення пенсій, а для визначення розміру пенсії. Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22 сформулював правовий висновок згідно із яким для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року. З урахуванням наведеного, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку вислуга років, зарахована позивачу на пільгових умовах відповідно до Постанови №393 впливає на розмір надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, та, відповідно, на розмір призначеної позивачу пенсії, однак не зумовлює зміну вислуги років позивача у календарному обчисленні для призначення пенсії шляхом зарахування до такої вислуги окремих періодів на пільгових умовах. Таким чином, станом на 26 травня 2022 року вислуга років позивача для призначення пенсії не підлягає обчисленню на пільгових умовах та у календарному обчисленні складає 23 роки 01 місяць 00 днів, що недостатньо для призначення пенсії за п.«а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-XII та свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.