LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд527/564/24

від 17.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/564/24 Номер провадження 33/814/630/24Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року, ВСТАНОВИВ : Постановою судді Глобинського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2ст. 173-1 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності. Вважає, що суд не взяв до уваги його пояснення та не врахував наявні в матеріалах справи докази протиправної поведінки ОСОБА_2 , які виразились у вчиненні нею умисних дій по психотравмуючому впливу на нього як літню людину. Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що він не приймав участь в судовому засіданні під час винесення постанови 07.03.2024, а копію постанови отримав 12.03.2024, в зв`язку з чим пропустив строк. Перевіривши матеріали справи та доводи щодо поновлення строку, приходжу до висновку про наявність підстав для поновлення строку як пропущеного з поважних причин. Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінюючи викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №055614, ОСОБА_2 02 січня 2024 року о 12:00 год. вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: обвинувачує останнього в тому, що він виносить речі з будинку та вчиняє сварки, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №022232, ОСОБА_2 13 січня 2024 року о 12:00 год, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю останнього, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 371147, ОСОБА_2 23 січня 2024 року о 19.30 год, за місцем свого проживання, вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю останнього, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Закриваючи провадження по справі, місцевий суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у інкримінованому адміністративному правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає притягнення до відповідальності особи, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених ч. 1 цієї статті, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів повторності вчинення правопорушення, а фабула викладена в протоколах не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду. Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протягом року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, що свідчило б про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність скоєного правопорушення. Також апеляційний суд звертає увагу, що в жодному з 3 складених протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 працівниками поліції не було зазначено про повторність скоєного правопорушення, що не відповідає обставинам інкримінованого адмінправопорушення. За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів з вчинення притягнутою особою правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 173-2_ КУпАП. Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять доказів його помилковості. В даному випадку твердження апелянта фактично зводяться до його незгоди з висновком суду про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2 в повторності вчинення домашнього насильства та безпідставного не взяття до уваги доказів такого вчинення, проте не спростовують відсутність доказів щодо повторності скоєного правопорушення, що є обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи, що працівниками поліції дії останньої кваліфіковані ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд першої інстанції не наділений дискреційними повноваженнями змінювати кваліфікацію та зазначати нову кваліфікацію, яка не була інкримінована особі, що притягується до адміністративної відповідальності, підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_2 по справі не має. Зазначене узгоджується з усталеною практикою ЕСПЛ, зокрема висвітленої при розгляді справи Малофєєва проти Росії, щодо неможливості суду самостійно змінювати кваліфікацію інкримінованого особі правопорушення. За вказаних обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постави місцевого суду. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин. Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»