Постанова 4812 № 490/7491/21

13.05.24 22-ц/812/617/24 Єдиний унікальний номер судової справи 490/7491/21 Номер провадження 22-ц/812/617/24 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В. Постанова Іменем України 13 травня 2024 року місто Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: головуючого Серебрякової Т.В., суддів: Коломієць В.В., Самчишиної Н.В., з секретарем судового засідання Травкіною В.Р., за участі: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради рішення, яке ухвалено Центральним районним судом міста Миколаєва 22 лютого 2024 року, під головуванням судді Черенкової Н.П., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про відшкодування майнової шкоди, УСТАНОВИЛА: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про відшкодування майнової шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 є власником транспортного засобу автомобіля марки та моделі Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно вищевказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 має право користування вказаним автомобілем. 15 червня 2021 року, приблизно о 22 год. 40 хв., поблизу будинку АДРЕСА_1 , на вищевказаний автомобіль впало дерево (акація), що призвело до пошкодження транспортного засобу. На місце події були викликані співробітники поліції, які зафіксували обставини пригоди, та було зареєстровано заяву позивача, в якій зазначено опис події. Під час падіння дерева на вулиці не спостерігались небезпечні явища, що підтверджується інформацією Миколаївського обласного центра з гідрометеорології від 29 червня 2021 року. Крім того, довжина дерева, яке впало, та його гілок свідчить про те, що по даному зеленому насадженню багато років не проводились роботи із благоустрою, кронуванню та санітарної обрізки. Згідно рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26 серпня 2020 року №698 «Про закріплення об`єктів благоустрою міста за виконавчими органами Миколаївської міської ради» до відання Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради відносяться вуличні мережі та зелені насадження по АДРЕСА_1 . Відповідно до Положення про Адміністрацію Центрального району Миколаївської міської ради, затвердженого 23 лютого 2017 року рішенням Миколаївської міської ради №16/32, до повноважень Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради належить контроль за організацією робіт з утримання, благоустрою та санітарного очищення території району. У порядку виконання цих функцій адміністрація здійснює: організацію та виконання робіт із знесення, кронування та санітарної обрізки дерев, кущів на території, прилеглій до житлових будинків всіх форм власності. Відповідно до звіту №085/07-21 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 15 липня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу, складає 65 270 грн. 96 коп. При цьому, Адміністрацією Центрального району Миколаївської міської ради було проігноровано інформаційний запит позивача від 22 червня 2021 року та запрошення на проведення експертизи транспортного засобу. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради 68 808 грн. 96 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди, які складається з: 65 270 грн. 96 коп. матеріального збитку, завданого майну позивача, 3 000 грн. витрат на проведення експертизи, 160 грн. витрат за надання метереологічної інформації, 378 грн. витрат на почтові відправлення, а також відшкодувати сплачений судовий збір. Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 68 808 грн. 96 коп. Стягнуто з Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт завдання йому матеріальної шкоди в результаті падіння на його транспортний засіб дерева. В свою чергу відповідач не довів відсутності своєї вини та відсутності підстав відшкодування шкоди на користь позивача. В апеляційній скарзі Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення районного суду скасувати та постановити у справі нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що закріплення об`єктів благоустрою міста за тим чи іншим виконавчим органом Миколаївської міської ради не призводить до передачі такого об`єкту благоустрою на баланс певного виконавчого органу. Тобто, здійснюючи повноваження щодо організації та виконання робіт із знесення, кронування та санітарної обрізки дерев і кущів на території, прилеглій до житлових будинків всіх форм власності, адміністрація не набуває статусу балансоутримувача об`єктів благоустрою. За такого, всупереч твердженням суду Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі. Крім того, судом не здійснено належну оцінку доказів наданих відповідачем про те, що падіння дерева відбулось внаслідок несприятливих погодних умов і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків. До того ж, судом не встановлено, та належними доказами по справі не доведено розмір завданої шкоди, та завдання такої шкоди за участі відповідача. Також, відповідач посилається на невідповідність фотознімків, наданих позивачем в якості доказів, вимогам чинного законодавства, розбіжність в датах проведення оцінки, відсутність у висновку інформації щодо необхідності проведення ремонту саме в розмірі вказаному у висновку, а також інформації щодо місця зберігання транспортного засобу з моменту події 15 червня 2021 року до дати фактичного його огляду 08 липня 2021 року. При цьому, експертний висновок не містить інформації щодо завдання виявлених пошкоджень саме в результаті падіння дерева. Згідно ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке. Відповідно до частин 1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає. Так, за змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів. Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України). З матеріалів справи убачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля марки та моделі Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до відмітки у свідоцтві, ОСОБА_3 має право користування вказаним транспортним засобом (а.с.7). З рапорту Управління патрульної поліції в Миколаївській області упп інспектора від 15 червня 2021 року вбачається, що 15 червня 2021 року о 22 год. 50 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15 червня 2021 року о 22 год. 50 хв. за адресою: місто Миколаїв, Центральний район, вулиця Терасна, будинок №12 на автомобіль марки Ford, реєстраційний номер НОМЕР_2 впало дерево. Прибувши за вищевказаною адресою було з`ясовано, що суха акація в дворі через підмивання дощем кореневої системи впала на припаркований автомобіль Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Заявник ОСОБА_3 написав заяву та пояснення з приводу фіксації пошкодження його автомобіля (а.с.125). Листом Начальника відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Миколаївській області від 16 червня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено, що його заява щодо фіксування факту пошкодження автомобіля Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок падіння дерева за адресою: місто Миколаїв, вулиця Терасна, будинок №12, розглянута, та під час вивчення матеріалів ознак кримінального правопорушення не виявлено. В ході проведення перевірки встановлено, що у вказаній ситуації виникли цивільно-правові відносини, для відшкодування матеріальних збитків рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства (а.с.126). Відповідно до листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області №5901-4501/22 від 09 липня 2021 року до ліквідації наслідків падіння дерева на автомобіль 15 червня 2021 року в АДРЕСА_1 залучався 10 взвод Держаного воєнізованого гірничо-рятувального загону ДСНС України (а.с.10). Спірні правовідносини, в тому числі і повноваження його суб`єктів, регулюються загальними нормами цивільного законодавства, законодавством з благоустрою та місцевого самоврядування. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З аналізу цієї норми та правил ст.11 ЦК України вбачається, що зобов`язання про відшкодування шкоди виникає з сукупності таких умов, як наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-IV (в редакції, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон України №2807) громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. До повноважень, зокрема, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою. До повноважень виконавчих органів цих рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень тощо (п.п.3,4 ч.1 п.5 ч.2 ст.10 Закону України №2807). Підпунктом 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону «Про місцеве самоврядування» також передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Об`єктами благоустрою населених пунктів, зокрема, є території загального користування, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки тощо (ч.1 ст.13 Закону України №2807). Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (абзац 2 ч.1 ст.21 Закону України №2807). Віднесення зелених насаджень до елементів благоустрою передбачено і п.3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року за №105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за №880/12754 (далі - Правила). Відповідно до п.5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів. З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні (двічі на рік навесні та восени обстежуються всі елементи), часткові (огляд окремих елементів) та позачергові (після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо) огляди. Огляд проводять балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти (розділ 12 Правил). Під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень виявляють аварійні дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (п.9.1.12 Правил). Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що відповідальною особою за стан об`єктів благоустрою комунальної власності, якими є вулиці, паркувальні майданчики, в тому числі його складових елементів, якими є зелені насадження, є виконавчий орган місцевого самоврядування або створений ним спеціальний орган, відповідальний за утримання об`єктів благоустрою (балансоутримувач). Органом місцевого самоврядування на території, де сталась подія 15 червня 2021 року, є Миколаївська міська рада. Відповідно до Положення про Адміністрацію Центрального району Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 23 лютого 2017 року №16/32, виконавчим органом Миколаївської міської ради, поряд з іншими, є Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, яка підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядкована виконавчому комітету та міському голові (а.с.50-51). Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради є юридичною особою (пункт 1.4 Положення про адміністрацію). Пунктами 3.4.16 та 3.4.17 вищевказаного Положення про адміністрацію передбачено, що до повноважень адміністрації належить організація та виконання робіт із знесення, кронування та санітарної обрізки дерев і кущів на території, прилеглій до житлових будинків всіх форм власності; організація роботи з утримання, благоустрою, санітарного очищення житлового фонду приватного сектору та об`єктів благоустрою, закріплених за адміністраціями районів. До переліку об`єктів благоустрою міста Миколаєва, що закріплюються за Адміністрацією Центрального району Миколаївської міської ради, віднесено вулицю Терасну (рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про закріплення об`єктів благоустрою міста за виконавчими органами Миколаївської міської ради» від 26 серпня 2020 року №698) (а.с.48-49). При цьому, районному суду не було надано відомостей про те, що органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом було створено інший орган (службу) та визначено повноваження такого органу, як відповідальної особи за утримання об`єктів благоустрою. Встановивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідальною особою за стан об`єктів благоустрою в АДРЕСА_1 , в тому числі і наявних там дерев, як елементів об`єкту благоустрою, несе виконавчий орган місцевого самоврядування, яким на вказаній території є Адміністрація Центрального району Миколаївська міська рада. Посилання відповідача на те, що Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради не є балансоутримувачем об`єктів благоустрою (зокрема зелених насаджень - дерев, які розташовані в АДРЕСА_1 ), не можуть вважатись переконливими, оскільки дерева є не окремим об`єктом благоустрою, а лише елементом такого об`єкту як вулиця. Відомостей про те, що зеленні насадження (дерева) чи вулиця перебувають на балансі іншої юридичної особи (балансоутримувача), або органи місцевого самоврядування визначили таку особу відповідальною за стан об`єктів благоустрою, матеріали справи не містять. Не можна погодитись і з доводами апеляційної скарги про те, що вина відповідача не доведена. Досліджуючи це питання, суд першої інстанції вірно виходив з презумпції вини відповідача у заподіянні шкоди, що випливає зі змісту ст.1166 ЦК України, та недоведеності обставин, які звільняють його від відповідальності. При цьому, заперечуючи свою відповідальність за заподіяну шкоду майну позивача, Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради в апеляційній скарзі не зазначає особу, яка має відшкодувати майнову шкоду потерпілій особі в цих правовідносинах. Висновки суду з цього питання викладені в мотивувальній частині судового рішення, і, погоджуючись з ними, колегія суддів не вбачає підстав для детальної аргументації їх відхилення. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішення, обов`язок суду давати обґрунтування своїх рішень не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на те, що шкоду завдано дією непереборної сили, що виключає наявність вини та підстави відповідальності Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради за падіння дерева, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до ст.617 ЦК України ознакою непереборної сили є неможливість передбачити наслідки дії такої сили за звичайних обставин при всій обачливості відповідальної особи. Падіння дерева акації, як одного з дерев на АДРЕСА_1 , стало наслідком недостатнього контролю за станом зелених насаджень, несвоєчасного виявлення аварійних дерев, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів та транспортних засобів, а тому є наслідком бездіяльності відповідача. Отже, висновок суду першої інстанції, що відповідальною особою за шкоду, заподіяну 15 червня 2021 року майну ОСОБА_1 внаслідок падіння дерева, є Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, яка не довела відсутність своєї вини, і в діях якої є склад деліктного правопорушення, відповідає обставинам справи та положенням цивільного законодавства і нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування. Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції правильно виходив зі звіту №085/07-21 від 15 липня 2021 року оцінювача ФОП ОСОБА_5 . Згідно вказаного звіту вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження під час події, що сталася 15 червня 2021 року складає 65 270 96 коп. (а.с.19-44). Заперечуючи обґрунтованість розрахунку, наведеного спеціалістом автотоварознавцем у звіті про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ №085/07-21 від 15 липня 2021 року, відповідач в апеляційній скарзі не заявляв клопотання про виклик експерта-оцінювача та надання ним пояснень щодо своїх висновків. Іншого розрахунку розміру відшкодування майнової шкоди суду також не надав. За такого, на думку колегії суддів, заперечення щодо розміру відшкодування майнової шкоди є безпідставними. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що шкода, завдана у результаті несприятливих погодних умов, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради матеріальної шкоди внаслідок падіння дерева, колегія суддів відхиляє, оскільки посилання на інформацію, викладену у листі Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 20 грудня 2021 року про небезпечні метеорологічні явища, що мали місце 15 червня 2023 року, не є належним та достатнім доказом для звільнення відповідача від відповідальності. При цьому, інформація має загально інформативний характер та не може вважатися належним та достатнім доказом на підтвердження того, що падіння дерева по АДРЕСА_1 на транспортний засіб позивача сталося внаслідок непереборної сили. До того ж, зі змісту довідки слідує, що починаючи з 21 год. 00 хв. до 23 год. 59 хв. небезпечних явищ погоди не спостерігалось. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами, а відповідач не довів, що шкоду було завдано не з його вини, що правильно констатував і суд першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі ст.ст.76,78,81,89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За правилами п.п. «в» п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий Т.В. Серебрякова Судді: В.В. Коломієць Н.В. Самчишина Повний текст судового рішення складено 15 травня 2024 року