Постанова Чернігівський апеляційний суд № 741/297/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 22 квітня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 741/297/23 Головуючий у першій інстанції - Крупина А. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/334/24 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л., за участю секретаря Мальцевої І.В., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 , на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2023 року; дата складання повного тексту рішення: 24.11.2023, місце ухвалення: м. Носівка, в с т а н о в и в: У лютому 2023 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив зменшити розмір утримуваних з нього аліментів за наказом Носівського районного суду Чернігівської області від 11.06.2018 на користь ОСОБА_2 на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 їх частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення ними повноліття. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 04.06.2014 ОСОБА_1 перебував в шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають вказаних дітей. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Носівського районного суду Чернігівської області 13.04.2018. Відповідач вказала, що позивач працює у м. Києві, тому наказ направлено до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі за текстом - Шевченківський ВДВС м. Києва), хоча він мешкає у м. Новомосковську Дніпропетровської області. Про наявність боргу за аліментами у сумі 350000 грн 00 коп. ОСОБА_1 не було відомо, оскільки державний виконавець не викликав його, але він періодично платив аліменти на картку ОСОБА_2 . Наразі позивач не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, так як його матеріальне становище різко погіршилось: він не працює, а тому ніколи не зможе сплатити борг у сумі 300000 грн 00 коп., який нарахував державний виконавець і який значно погіршує його матеріальне становище. Тож для уникнення в подальшому зростання боргу слід зменшити розмір стягуваних аліментів. Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними, тож задоволення позову без належного підтвердження погіршення матеріального становища ОСОБА_1 не буде спрямоване на належне забезпечення двох його малолітніх дітей та суперечитиме їх інтересам. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення про задоволення позову й зменшення розміру стягуваних з нього аліментів до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Доводи скарги зводяться до того, що суд І інстанції не надав належної оцінки всім наявним у справі доказам та дійшов хибного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів. Так, суд не врахував, що: - у зв`язку з початком військових дій на території України позивач не має постійного місця роботи й залишається не працевлаштованим, оскільки при прийомі та звільненні працівників відбувається обов`язкове повідомлення місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки - органу військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації; - матеріальне становище ОСОБА_1 змінилося, оскільки натепер він проживає разом з матір`ю ОСОБА_5 та бабою ОСОБА_6 , які є непрацездатними, мають хронічні захворювання; інших родичів, які б могли доглядати за ними, немає, тож він є єдиним годувальником у сім`ї; - так як виконавцем було відкрите провадження не за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 - у м. Новомосковську, а в м. Києві, то розмір аліментів нараховувався по середньому заробітку по АДРЕСА_1 . У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Орлов О.О. (у режимі відеоконференції) просив відхилити апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню. У справі встановлено таке. З 04.06.2014 ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 , який розірвано рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 13.04.2018, від якого вони мають доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтва про шлюб та копії свідоцтв про народження дітей на арк. 6, 7, 8, 9 т. 1) і, крім того, ці обставини не заперечуються відповідачем. Наказом Носівського районного суду Чернігівської області від 11.06.2018 у справі № 741/753/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на вказаних дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.05.2018 і до досягнення дітьми повноліття (копія наказу на арк. 10 т. 1). Постановою виконавця Шевченківського ВДВС м. Києва від 08.01.2020 на підставі згаданого наказу відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 (копія постанови - арк. 68 т. 1). В його рамках проводяться виконавчі дії, що підтверджено копіями відповідних документів (арк. 69-81 т. 1). Копіями розрахунків виконавця і листів Шевченківського ВДВС м. Києва від 23.09.2022 № 16427/18.10-22 і від 10.03.2023 № 11792/27.10.-23 підтверджено, що на серпень 2022 р. сукупна заборгованість ОСОБА_1 за аліментами на дітей становила 307986 грн 61 коп. (арк. 16, 17-18 т. 1), а на 10.03.2023 - 350637 грн 91 коп. (арк. 58-59, 60-61 т. 1). Відповідно до копії довідки Пенсійного фонду України, станом на 27.03.2023 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про ОСОБА_1 відсутні (арк. 99, 121 т. 1). ОСОБА_1 періодично сплачував ОСОБА_2 аліменти на картковий рахунок, що підтверджується копіями чеків банка (арк. 100, 102, 104-110, 112, 139-140 т. 1, 94 т. 2). Місце проживання ОСОБА_1 з 12.10.2010 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 1235-1269922-18 від 25.01.2018 (арк. 13 т. 1). За цією ж адресою, крім нього, згідно з копією довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні, виданої Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 27.03.2023, зареєстровані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк. 111 т. 1). Відповідно до скріншотів персональної сторінки ОСОБА_1 в соціальній Інтернет мережі «Facebook», останній є засновником художньої студії «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_3 тел. НОМЕР_3, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. 196-200 т. 1). З копії претензії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Уніка»), надісланої ОСОБА_1 01.09.2017 за вих. № 6390, вбачається, що в користуванні останнього був транспортний засіб ВАЗ, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , що позивач був винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.04.2017 в м. Києві, у зв`язку з чим позивач має відшкодувати цьому Товариству 98914 грн 57 коп. (арк. 120 т. 1). Згідно з копією квитанції № 19136.9234 від 18.09.2017, ОСОБА_9 сплатила ПрАТ «СК «Уніка» 75000 грн 00 коп. (арк. 122 т. 1). Відповідно до копій консультаційних висновків і виписок медичних закладів, ОСОБА_12 (за неспростованим твердженням ОСОБА_1 - його мати) та ОСОБА_9 (за неспростованим твердженням позивача - його баба) проходили медичні обстеження та лікування; з копій фіскальних чеків фармацевтичних закладів і з пояснень ОСОБА_1 неможливо встановити розмір (частку) участі останнього у придбані медичних препаратів, про які йдеться у цих документах (арк. 147-182 т. 1). У справі маються копії банківських квитанцій, згідно з якими ОСОБА_9 сплатила вартість спожитих комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , в 2022-2023 рр. (арк. 183-186 т. 1). Ні з них, ні з пояснень ОСОБА_1 неможливо встановити розмір (частку) участі останнього в оплаті вартості цих послуг. Інші докази про обставини, які мають значення для справи згідно з чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, у справі відсутні. Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини (п. 1); стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів (п. 2); наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (п. 3); наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав (п. 3-1); доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів (п. 3-2); інші обставини, що мають істотне значення (п. 4). У згаданій статті також зазначено, що: - мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; - мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення здоров`я особи, з якої стягуються аліменти, поліпшення здоров`я особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отож вказані у ч. 1 ст. 182 і ст. 192 названого Кодексу обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті учасників справи, а також доведеними при розгляді спору про зменшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду. І у позовній заяві, і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки його матеріальне становище різко погіршилось, що він не працює та ніколи не зможе сплатити борг за аліментами у сумі 300000 грн 00 коп., який нарахував йому державний виконавець, тому для уникнення в подальшому зростання боргу слід зменшити розмір стягуваних з нього аліментів. Обґрунтовуючи неможливість працевлаштування, позивач вказав, що у зв`язку з початком військових дій на території України він не працевлаштований, оскільки при прийомі та звільненні працівників відбувається обов`язкове повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки - органу військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Аналіз цього посилання свідчить про те, що позивач умисно не працевлаштовується, прямим наслідком чого є матеріальний стан, у якому він натепер перебуває (ухилення особи від офіційного працевлаштування в будь-якому разі не може позитивно впливати на її матеріальний стан). Отож задоволення вимог ОСОБА_1 на підставі цього посилання в силу п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України є неможливим. З наявних у справі доказів не вбачається, що позивач є єдиним годувальником у сім`ї, що складається з його матері ОСОБА_12 й баби ОСОБА_9 . Так, у справі не встановлено, що позивач бере яку-небудь участь у витратах по сплаті комунальних послуг за зареєстрованим місцем його проживання, а також у придбанні медикаментів для матері й баби. Натомість ОСОБА_9 у порядку регресу сплачено ПрАТ «СК «Уніка» за ОСОБА_1 75000 грн 00 коп. відшкодування спричиненої ним цьому Товариству шкоди. Якщо припустити й виходити з того, що ОСОБА_9 вищевказану суму оплачено ПрАТ «СК «Уніка» коштами ОСОБА_1 , що його коштами оплачено зазначену у вищезгаданих чеках та квитанціях вартість лікування матері й баби і спожитих ними житлово-комунальних послуг у 2022-2023 рр., то у сукупності з тим, що він є засновником вищевказаної художньої студії і має у користуванні транспортний засіб ВАЗ, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , слід дійти висновку про наявність у ОСОБА_1 неабияких неофіційних доходів. Отож аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи. Законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено. Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції. Головуючий: Судді: