Постанова Миколаївський апеляційний суд № 477/2414/23

10.05.24 33/812/252/24 Єдиний унікальний номер судової справи: 477/2414/23 Номер провадження: 33/812/252/24 Головуючий у місцевому суді: Глубоченко С.М. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 травня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Костенка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого заступником начальника ТОВ «Віст Груп», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 416717 від 23 серпня 2023 року, ОСОБА_1 23 серпня 2023 року о 08 год 00 хв на 147 км автодороги М-14, сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, керував транспортним засобом «Toyota Corolla 1.3», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810. Результат тесту № 2692 - 0,48 ‰. Від керування транспортним засобом відсторонений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. He погоджуючись із зазначеною постановою суду, 17 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що працівниками поліції не було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. При цьому після проходження огляд на місці зупинки, він лише погодився з показником приладу, а не з тим, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що вписані в направленні ознаки алкогольного сп`яніння працівниками поліції не встановлювались. Вказує на те, що зміст вчиненого ним адміністративного правопорушення у протоколі викладено не коректно, що свідчить про порушення його права на захист, оскільки він не знав від чого йому захищатись. Зазначає, що в роздруківці чеку з приладу Драгер, в графі особа, яка проводила огляд зазначено ОСОБА_2 , тобто інспектор, який складав протокол та інші документи. Натомість огляд було проведено іншим працівником поліції, даних щодо якого йому ніхто не повідомляв. Крім того, працівником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 про його право не погодитись з результатом огляду. Наголошує на тому, що алкогольні напої не вживає, його робота пов`язана з постійними роз`їздами. Має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які необхідно забезпечувати, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами, призведе до втрати роботи та засобів для існування його сім`ї. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На електронну пошту суду надіслав заяву про розгляд справу у його відсутність. В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - Костенко С.О. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції. Вислухавши аргументи та доводи адвоката Костенка С.О., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно положень ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 416717 від 23 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 23 серпня 2023 року о 08 год 00 хв на 147 км автодороги М-14, сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, керував транспортним засобом «Toyota Corolla 1.3», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810. Результат тесту № 2692 - 0,48 ‰. Від керування транспортним засобом відсторонений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3). Вказаний протокол водієм ОСОБА_1 підписано без зауважень та доповнень. Факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до вимог діючого законодавства підтверджено відеозаписом, що міститься в матеріалах справи (а.с.5). Відповідно до показників тестування на алкоголь, проведеного на місці зупинки працівниками поліції за допомогою приладу Alcotest 6810, тест № 2692, результат - 0,48‰. Результат тесту підписано водієм без зауважень (а.с.1). За результатами проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції складено АКТ огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведено у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Результатом огляду є позитивна проба, показник - 0,48 ‰. Акт підписано ОСОБА_1 без зауважень (а.с.2 ). Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого на ім`я ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі (а.с.4). З відеозапису, що міститься в матеріалах справи вбачається, що працівниками поліції на блок посту автодороги М-14, сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ було зупинено транспортний засіб «Toyota Corolla 1.3», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Після встановлення особи водія та виявленої підозри щодо наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що водій погодився. Після продуття приладу Драгер, результат огляду склав 0,48 ‰. Водій не виражав свою незгоду з результатом огляду, підписав протокол про адміністративне правопорушення та результат огляду (а.с.5). Вказані докази свідчать, про те що водій ОСОБА_1 23 серпня 2023 ороку о 08 год 00 хв керував транспортним засобом «Toyota Corolla 1.3», номерний знак НОМЕР_1 на 147 км автодороги М-14, сполученням Одеса-Мелітополь-Новоазовськ у стані алкогольного сп`яніння. У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя місцевого суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні стягнення на водія, визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені статтею 33 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі не заслуговують на увагу суду з огляду на таке. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. За такого, оскільки ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, тобто не виражав свою незгоду з показником приладу у працівників поліції не виникло обов`язку супроводжувати його до медичного закладу з метою проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також не заслуговують на увагу суду, оскільки не мають правового значення твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він лише погодився з показником приладу, а не з тим, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Посилання в апеляційній скарзі на те, що вписані в направленні ознаки алкогольного сп`яніння працівниками поліції не встановлювались суд вважає безпідставними, оскільки з відеозапису чітко вбачається факт встановлення працівником поліції вказаних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Не є слушними доводи апеляційної скарги про те, що зміст вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у протоколі викладено не коректно, з огляду на таке. Так, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за такі види адміністративного правопорушення, об`єктивною стороною яких є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, кожне з перелічених діянь становить об`єктивну сторону окремого складу адміністративного правопорушення, за яке може бути передбачена відповідальність вказаною нормою КУпАП. Згідно п.2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, обов`язковою підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є результат огляду на стан такого сп`яніння, проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу (за умови відсутності заперечень такого результату водієм). Відповідно до положень статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 416717 від 23 серпня 2023 року містить опис вчиненого водієм ОСОБА_1 правопорушення - керування транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а відтак фабула протоколу відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що він алкогольні напої не вживає, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які необхідно забезпечувати, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами, призведе до втрати роботи та засобів для існування його сім`ї не можуть бути підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. До того ж санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативних видів стягнення. Твердження ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер був проведений іншим працівником поліції, а не тим, який склав протокол про адміністративне правопорушення не є слушними, оскільки працівник поліції, яки зупинив ОСОБА_1 , установив його особу та склав відносно нього адмінматеріали був присутній під час проведення огляду, а більш того відеофіксація проведеного огляду велась на його боді-камеру. Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження водієм ОСОБА_1 неправомірних дій працівників поліції під час складання відносно нього адміністративних матеріалів, а також не містять результатів такого оскарження. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав належну оцінку, такі доводи фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір останнього уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано. Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко