Постанова Львівський апеляційний суд № 463/6555/23

Справа № 463/6555/23 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С. В. Провадження № 22-ц/811/267/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И В: 01.08.2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що становить 1/4 від усіх видів заробітків (доходів) відповідача, але не менше, ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу подання позову до моменту досягнення сином повноліття; та стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень щомісяця, починаючи з часу подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку. Позов обгрунтовувала тим, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на даний час є повнолітнім. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2023 року у справі №352/245/23 шлюб між сторонами розірвано. Діти проживають разом з нею ( ОСОБА_2 ) за адресою АДРЕСА_1 та повністю перебувають на її утриманні. Зазначала, що до звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу відповідач щомісячно надавав їй кошти на утримання обох дітей в розмірі, що в середньому становило 20 000,00 грн. Однак, після розірвання шлюбу відповідач в добровільному порядку не утримує дітей, не надає коштів на їх матеріальне забезпечення. Вона не має змоги самостійно повноцінно утримувати дітей, оскільки на придбання синам одягу, харчування, придбання підручників, навчального приладдя та медикаментів необхідні значні кошти. При цьому, неповнолітній син ОСОБА_4 займається у гуртках та спортивних секціях (танці, репетитор з англійської мови, репетитор з математики), що також потребує додаткових матеріальних та фізичних затрат. Просила позов задоволити. Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що становить одну четверту від усіх видів заробітків (доходів) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з подання позову до моменту досягнення сином повноліття. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчатись, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку. Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчатись, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржив ОСОБА_1 . Вважає рішення суду в цій частині незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 8 000 грн. При цьому, звертаючись до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі, ОСОБА_2 посилалася на те, що розмір його доходів їй невідомий. Постановляючи оскаржуване рішення, суд не врахував, щопротягом 2023 року ним було здійснено оплату навчання повнолітнього сина за 2023-2024 навчальний рік у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень, що підтверджується квитанціями про оплату, долученими до матеріалів справи. При цьому, позивач ні протягом 2023 року, ні за минулі роки навчання повнолітнього сина не понесла жодних витрат, пов`язаних з оплатою вартості такого. Також, судом не враховано доводи його відзиву на позовну заяву щодо його перебування на даний час у скрутному матеріальному становищі, оскільки у нього відсутній постійний та достатній дохід, а його заробіток складається з періодичних підробітків, у зв`язку з чим у нього відсутня фінансова можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі, визначеному судом в оскаржуваному рішенні. Враховуючи, що позивач не надала суду належних доказів, які б підтверджували розмір витрат, пов`язаних з навчанням повнолітнього сина, а також доказів, які б об`єктивно доводили, що він, враховуючи його матеріальний стан, має змогу сплачувати аліменти в розмірі 8 000 грн. Просив рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчатись, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити, стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатись - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (пять тисяч) гривень щомісяця, в іншій частині рішення суду залишити без змін. 12.02.2024 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому така зазначила, що враховуючи потреби ОСОБА_3 , який продовжує навчання, а також майновий стан відповідача та стан його здоров`я, вважає визначений судом розмір аліментів обгрунтованим. Просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Личаківського районного суду міста Львова від 20 грудня 2023 року залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів. Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно роз`ясень, викладених в п.п. 17, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2018 року (справа № 622/373/16-ц, провадження № 61-1717св18), правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 24.02.2016 року у справі № 6-1296цс15, прийнятої в аналогічній справі, статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання. При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч.1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Встановлено, що сторони є батьками двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.09.2004 року, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.2010 року, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2023 року у справі №352/245/23 шлюб між сторонами розірвано. Судом встановлено, що сини сторін проживають з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягнув повноліття, однак продовжує навчання. Згідно довідки №864 від 24.07.2023 року, виданої закладом вищої освіти «Український католицький університет», ОСОБА_3 є студентом Українського католицького університету та навчається за першим рівнем освіти на 2 курсі факультету прикладних наук за спеціальністю «Комп`ютерні науки». Форма навчання - денна. Термін закінчення навчання на освітній програмі - 30.06.2025 року. Як убачається з договору про надання платної освітньої послуги №47 від 26.07.2021 року, укладеного між закладом вищої освіти «Український католицький університет» та ОСОБА_2 як замовником освітніх послуг для здобувача вищої освіти ОСОБА_3 , загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання на дату укладення договору становить 300 000 гривень. Відповідно до довідки від 11.10.2023 року, виданої ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», дохід позивачки ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року становить 81 958, 11 гривень. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчатись- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 8 000 гривень, оскільки є працездатним, позивачка не має змоги самостійно нести витрати по утриманню сина, який навчається; суд також виходив з реальних затрат на утримання сина, який продовжує навчання, зазначених позивачкою у позовній заяві. Однак, як вбачається з матеріалів справи, розмір доходу відповідача на час постановлення оскаржуваного рішення судом не встановлено, таких доказів позивачка не надала і суду апеляційної інстанції. Тому, враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що відповідач має змогу сплачувати аліменти в розмірі 8 000 грн на утримання повнолітнього сина, а також те, що обов`язок утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, законом покладено на обох батьків, відповідач згідний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 5 000 грн щомісячно, колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання ОСОБА_3 слід змінити, та стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатись - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку. В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 03 травня 2024 року. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 20 грудня 2023 року в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатись - змінити. Стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатись - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 03 травня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра