Ухвала КАС ВС № 420/13987/23

УХВАЛА 08 травня 2024 року м. Київ справа №420/13987/23 адміністративне провадження № К/990/12635/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 420/13987/23 за позовом за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків на користь держави, - УСТАНОВИВ: У червні 2023 року військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просила стягнути на користь військової частини НОМЕР_1 з ОСОБА_1 суму нанесених збитків державі у розмірі 26537,36 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 суму нанесених збитків у розмірі 26 537, 36 грн. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року скасовано. Позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків на користь держави залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України, з установленням скаржнику строку для подання до суду касаційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень. Одночасно скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 11 квітня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет скаржника 11 квітня 2024 року о 20 год 39 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник 17 квітня 2024 року подав клопотання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року, змінивши (зменшити) суму належну до сплати судового збору. Скаржник звертає увагу на те, що розрахунок суми судового збору, який має сплатити заявник, здійснено з використанням поточного розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а не виходячи з розміру прожиткового мінімуму на час подання відповідної позовної заяви (2023 рік). У випадку відмови у задоволенні цього клопотання, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до 31 травня 2024 року, обґрунтовуючи це тим, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, а тому фінансування здійснюється з Державного бюджету. Водночас на момент подання касаційної скарги скаржник не має змоги своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Соколова В.М. (наказ від 01.05.24 №299-кв), питання наявність підстав для відкриття касаційного провадження, з урахуванням поданого скаржником клопотання, вирішується по виходу судді з відпустки. Вирішуючи клопотання скаржника про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року, змінивши (зменшити) суму належну до сплати судового збору виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Таким чином, описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16. У цій справі суд апеляційної інстанції, встановивши порушення норм процесуального права (щодо місячного строку звернення до суду встановленого частиною 5 статті 122 КАС України), скасував рішення суду першої інстанції та залишив позовну заяву без розгляду. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції застосував процесуальні наслідки та виходячи зі змісту підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 3028,00 грн. При цьому, виходячи зі змісту статті 4 Закону № 3674-VI, при вирішенні питання щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, має значення дата подання касаційної скарги, за наслідком розгляду якої було ухвалене оскаржуване судове рішення. Касаційна скарга подана 02 квітня 2024 року в електронній формі, тому розмір ставки судового збору з пониженням становить 2422,40 грн (3028,00 х 0,8). Саме таким чином і було здійснено розрахунок судового збору за подання цієї касаційної скарги в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 11 квітня 2024 року і розрахована Судом сума не є опискою. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо зменшення розміру судового збору, який його думку необхідно розраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму на час подання цієї позовної заяви (2023 рік), оскільки виходячи з підпунктів 1, 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за такими правилами розрахунок судового збору здійснюється на постанову по суті спору за наслідками перегляду якої у цьому випадку судовий збір за подання касаційної скарги мав би становити 4294,40 грн (2684,00 х 200% х 0,8). У даній справі, судом апеляційної інстанції були застосуванні процесуальні наслідки, а саме недотримання судом норм процесуального права, а тому доводи скаржника не свідчать про наявність в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року. Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору виходить з наступного. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення або розстрочення сплати судового збору. При цьому, клопотання скаржника не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору та не підтверджено відповідними доказами. У вказаному клопотанні скаржник посилається на загальні обставини щодо обмеженого фінансування та відсутність бюджетних коштів, та відповідно відсутністю можливості сплати судовий збір. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 355 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 420/13987/23. Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 420/13987/23. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 420/13987/23 за позовом за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків на користь держави - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов