LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/2407/22

від 07.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2024 року справа №200/2407/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 25 грудня 2023 року) у справі № 200/2407/22 (суддя в І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Управління), в якій просив: - визнати протиправними дії щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» № 2262-ХІІ; - зобов`язати оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» № 2262-ХІІ із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУНП в Донецькій області №119 о/с від 19.05.2016 його звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» з 02 червня 2016 року. Оскільки загальна вислуга станом на 02 червня 2016 року складала 26 років 09 місяців 03 дні, з них календарний строк служби 17 років 02 місяці 01 день, він через Головне управління Національної поліції в Донецькій області звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугою років, однак за результатами розгляду поданих ним документів відповідач відмовив у підготовці документів для призначенні пенсії за вислугою років, мотивуючи це відсутністю у нього 22 років вислуги у календарному обчисленні на день звільнення через відмову у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії. Позивач вважає зазначені дії відповідача неправомірними і зазначає, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, у розумінні п. «а» ст. 12 Закону № 2262-Х11, календарна вислуга років включає в тому числі і пільгову вислугу років. На думку позивача, із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби та періоду навчання позивач має право на призначення пенсії за вислугою років, оскільки загальна вислуга років на час його звільнення становить 26 років 09 місяців 03 дні. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»; Зобов`язано Управління оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії позивачу за вислугою років відповідно до п. «а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки на день звільнення позивача його вислуга років у календарному обчислені складала 17 років 02 місяці 02 дні, а у пільговому 09 років 09 місяців 02 дні, у нього була відсутня достатня кількість вислуги років для призначення пенсії за п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, у зв`язку з чим Головне управління діяло в межах законодавства України. Вважає, що позовна вимога в частині зарахування до вислуги років періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті до вислуги років є передчасною, оскільки у відповідності до положень ст. 5 КАС України позивачу при зверненні до суду потрібно заявляти вимогу про визнання дії або бездіяльність протиправною щодо незарахування його навчання до вислуги років. Зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови № 393 період навчання у цивільному закладі зараховується особі додатково лише у випадку досягнення особою права на призначення пенсії. Просив відмовити у задоволені позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 01.09.2015. Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. Згідно диплому серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 у 1998 році закінчив Донецький державний технічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Підземна розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера. 10.07.1998 позивач прийнятий на військовий облік офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 з ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні «лейтенант» (наказ Міністра оборони України від 17.07.1998 № 451), що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.07.2015 №1941 та послужним списком ОСОБА_1 , особистий № У-432125. З 01.04.1999 по 19.05.2016 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУНП в Донецькій області № 119 о/с від 19.05.2016 позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) відповідно до розділу VII Закону України « Про Національну поліцію» з 02 червня 2016 року. Згідно довідки від 17.09.2018 загальна вислуга років позивача станом на 02 червня 2016 року складала 26 років 09 місяців 03 дні, з них календарний строк служби 17 років 02 місяці 01 день. З довідки № 5826/12/01-2018 вбачається, що період навчання в Донецькому державному технічному університеті позивачу буде зарахований «...за умови підтвердження присвоєння першого офіцерського звання після закінчення вказаного навчального закладу...». Із розрахунку вислуги років вбачається, що період навчання в Донецькому державному технічному університеті не враховано до вислуги років позивача. Листом від 18.01.2022 № 1зі/34/01-2022, наданим на заяву позивача, відповідач повідомив, що його вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні 17 років 02 місяці 01 день, у пільговому обчисленні 26 років 09 місяців 03 дні, у зв`язку з чим підстави для оформлення матеріалів пенсії відповідно до умов п. «а» ст. 12 Закону відсутні. Згідно довідки від 04.10.2023 загальна вислуга позивача станом на 02 червня 2016 року складала 26 років 11 місяців 04 дні, з них календарний строк служби 17 років 02 місяці 02 дні, пільговий 09 років 09 місяців 02 дні. Наказом ГУНП в Донецькій області від 06.10.2023 № 417 о/с внесені зміни та доповнення до наказу ГУНП в Донецькій області № 119 о/с від 19.05.2016 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 начальника сектору Олександрівського відділення поліції Краматорського відділу поліції. Вважати вислугу років станом на 02 червня 2016 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги 17 років 02 місяці 02 дні, у пільговому обчисленні 26 років 11 місяців 04 дні. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Дослідивши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору. Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного. Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262-XII). Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджений порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Постанова № 393). Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Підпункт «в» пункту 3 Постанови № 393 визначає, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств. Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою № 393 визначено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Така можливість передбачена Постановою № 393 в редакції на час звільнення позивача зі служби. Тому саме в цій редакції Постанову № 393 слід застосовувати до спірних правовідносин. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення. Подібний висновок про застосування Постанови № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років поліцейським викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а. Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Крім того колегія суддів Верховного Суду у справі № 480/4241/18 наголосила на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії. У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393». Суд наголошує, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить 26 років 11 місяців 04 дні, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до п. «а» статті 12 Закону № 2262. Процедуру організації в МВС України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604). Відповідно до абз. 4 п. 3 розд. І цієї Інструкції уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. Згідно з п. 1 розд. ІІ вказаної Інструкції уповноважені структурні підрозділи, зокрема: організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій; ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону. Відповідно до п. 2 розд. ІІІ вказаної Інструкції при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (в редакції, яка діяла до 16.04.2021) було визначено в МВС України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту (п. 1 наказу). Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 № 291 внесені зміни до п. 1 наказу від 25.02.2019 № 129, і його викладено в редакції, згідно з якою визначено в Міністерстві внутрішніх справ України: 1) Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту; 2) територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ. У відповідності до п. 5 розділу ІІ Положення про Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справи України по Донецькій області», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2015 № 1430 (у редакції наказу МВС України від 10.03.20 № 25) до основних функцій ТМО належить забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ МВС України та членів їхніх сімей. Згідно із п. 31 розділу ІІ Положення до основних функцій ТМО належить, в тому числі, прийом від колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ МВС України та членів їхніх сімей заяв, документів для призначення (перерахунку) пенсії. Таким чином, до повноважень та обов`язків відповідача належить сприяння колишнім особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у оформленні та підготовці документів для призначення пенсії, в тому числі видача довідок про розмір грошового забезпечення та їх направлення до уповноваженого структурного підрозділу МВС. Суд зазначає, що пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402, встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку. Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок підготувати і направити, у межах своєї компетенції, документи для призначення пенсії до відповідного уповноваженого структурного підрозділу МВС, який відповідачем належним чином не виконано. Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що неправомірне застосування відповідачем наведених положень законодавства призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції України в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» № 2262-ХІІ підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про зарахування до вислуги років для призначення пенсії періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті, суд зазначає. Положеннями абзацу першого п. 2 Постанови № 393 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що до вислуги років поліцейським при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Як встановлено судом, згідно диплому серії НОМЕР_4 позивач у 1998 році закінчив Донецький державний технічний університет, після закінчення якого наказом Міністра оборони України від 17.07.1998 № 451 йому присвоєно військове звання «лейтенант». Крім того, в ході розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач, маючи вислугу років, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, 26 років 11 місяців 04 дні, має право на призначення пенсії, яка передбачена п. «а» статті 12 Закону № 2262, у зв`язку з чим період навчання в Донецькому державному технічному університеті має бути зарахований до вислуги років для призначення пенсії. Суд не приймає доводи відповідача в цій частині про те, що оскільки позивач не оскаржує довідку № 5826/12/01-2018 від 17.09.2018, то позовна вимога щодо зарахування до вислуги років періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті до вислуги років є передчасною, оскільки така довідка не є індивідуальним актом у відповідності до положень ст. 5 КАС України, а лише є носієм інформації щодо дій відповідача, які він вчиняв в ході розгляду питання про оформлення та направлення необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» № 2262-ХІІ, які судом під час розгляду справи визнано протиправними. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 200/2407/22 залишити без змін. Повне судове рішення 07 травня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»