Постанова 4855 № 580/2906/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2906/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Єгорової Н.М., Степанюка А.Г. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у відмові зарахувати пільгову вислугу років ОСОБА_1 , як оперуповноваженому відділу моніторингу та зонального контролю Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; - зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України: здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , як оперуповноваженому відділу моніторингу та зонального контролю Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та підп.4.1.6 п.4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 №3720-XII, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів; здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як оперуповноваженому відділу моніторингу та зонального контролю Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів, та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції суперечить правовому висновку щодо порядку застосування Постанови № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років поліцейським, викладеному у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. 17 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому відповідач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідач вказує, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є саме наявність календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування вислуги у пільговому обчисленні законом не передбачено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, записами трудової книжки НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 01.09.2000 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ (наказ від 27.08.2000 №460). 06.11.2015 звільнений з органів внутрішніх справ (наказ від 06.11.2015 №311о/с про звільнення). 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції (наказ від 11.11.2015 №159о/с). Даними послужного списку підтверджується, що ОСОБА_1 у спірному періоді, а саме з 27.07.2004 до 06.09.2011 перебував на різних посадах органів внутрішніх справ. Відповідно до витягу з наказу Департаменту внутрішньої безпеки від 18.10.2019 №216о/с позивача, який прибув з Департаменту захисту економіки Національної поліції України, призначено оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Черкаського управління у порядку переведення з 10.10.2019. Згідно з довідкою відповідача від 06.11.2020 №361 позивач з 01.09.2000 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 до теперішнього часу проходить службу в Національній поліції України. Вислуга років станом на 02.11.2020 становить у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) 03 роки 06 місяців 19 днів, у календарному обчисленні (без урахування пільгової вислуги) 20 років 01 місяць 00 днів. У заявленому в позовній заяві періоді позивач перебував на посадах: оперуповноваженого різних відділів ДСБЕЗ та УБОЗ при УМВС України в Черкаській області - з 27.07.2004 до 11.11.2009; старшого інспектора - 11.11.2009-07.05.2010; старшого оперуповноваженого - 07.07.2010-06.09.2011. 26.03.2021 ОСОБА_1 звернувся відповідача із рапортом, в якому просив: зарахувати йому відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 27.07.2004 до 06.09.2011 у загальній кількості 03 роки 06 місяців 19 днів; здійснити перерахунок відповідно до вказаних вище норм права його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 27.07.2004 до 06.09.2011, у загальній кількості 03 роки 06 місяців 19 днів; здійснити перерахунок відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» його стажу служби в поліції, який дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів; встановити відповідно до п.5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів. Відповідач листом від 21.04.2021 №Ч-55о/с/42-02/01-21 повідомив, що в період з 27.07.2004 до 25.10.2004 позивач обіймав посади в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи на яких обчислювався з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, який в пільговому обчисленні становить 00 років 01 місяць 13 днів та вказаний період зараховується до вислуги років позивача при звільненні зі служби в поліції лише за наявності календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. У період служби з 25.10.2004 до 06.09.2011 позивач займав посади в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи на яких обчислювався з розрахунку 1,5 року за кожний рік служби, який в пільговому обчисленні становить 03 роки 05 місяців 05 днів, та вказані періоди зараховуються до його вислуги років при звільненні зі служби в поліції лише за наявності календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. Вислуга років позивача у пільговому обчисленні станом на 20.04.2021 становить 03 роки 06 місяців 19 днів. Станом на 20.04.2021 вислуга років позивача становить 20 календарних років 07 місяців 19 днів та відповідно до п. «а» абз.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років наразі відсутні. Крім того зарахування пільгової вислуги років до стажу служби в поліції не передбачено, оскільки законодавством встановлено вичерпний перелік складових (посад, видів, категорії, служб та періодів служби), які включаються до стажу служби в поліції для обчислення відповідних надбавок.. Вважаючи бездіяльність щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що позивач не звертався до відповідача з питанням обчислення стажу для звільнення зі служби з метою набути статус пенсіонера, тому відповідач не порушив заявлених прав позивача, а позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Також, суд першої інстанції з посиланням на постанову Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 520/903/19 вказав, що делегування частиною четвертою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію». Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до ст. 1 цього Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Згідно з п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» ст. 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: - до 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; - з 1 жовтня 2011 року до 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2012 року до 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; - з 1 жовтня 2013 року до 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2014 року до 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; - з 1 жовтня 2015 року до 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2016 року до 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; - з 1 жовтня 2017 року до 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2018 року до 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; - з 1 жовтня 2019 року до 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону. З аналізу наведених норм права вбачається, що Законом № 2262-ХІІ чітко визначено умови призначення пенсії за вислугою років (ст. 12) та види служби і періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії (ст. 17). Частиною 2 ст. 17 Закону України № 2262-ХІІ визначено, що вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Стаття 171 цього Закону передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України визначено такий порядок у постанові від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова № 393). Абзацом 3 п. 1 Постанови № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Підпункт «в» п. 3 Постанови № 393 передбачає, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств Згідно з п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справи України від 14 листопада 2007 року № 431 «Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби» затверджено Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби. Відповідно до зазначеного переліку до посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби віднесено по Головному управлінню по боротьбі з організованою злочинністю посади, зокрема: оперуповноваженого, оперуповноваженого в особливо важливих справах, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, заступника начальника відділу спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 497 «Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Постанова № 497) пп. «в» п. 3 Постанови № 393 доповнено абзацом такого змісту: «час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ». На виконання вимог Постанови № 497, а також з метою посилення соціального захисту працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2006 року № 722 затверджено перелік посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця (далі - Наказ № 722). Пунктом 2 наказу № 722 установлено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується особам, зазначеним у пункті 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 497, при цьому таким особам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах. Відповідно до Переліку, затвердженого Наказом № 722, до посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, віднесено посади, зокрема, оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, начальника відділення, заступника начальника управління. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2001 року за № 968-014 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28 серпня 2001 № 018 «Про затвердження Переліку посад начальницького складу, які несуть службу у підрозділах оперативної служби та підрозділах оперативно-технічних заходів час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах», час проходження служби у підрозділах оперативної служби та підрозділах оперативно-технічних заходів обчислюється з розрахунку 1 місяць служби за l,5 місяці. З матеріалів справи вбачається, що у період з 27.07.2004 до 06.09.2011 ОСОБА_1 перебував на посадах: оперуповноваженого різних відділів ДСБЕЗ та УБОЗ при УМВС України в Черкаській області - з 27.07.2004 до 11.11.2009; старшого інспектора - 11.11.2009-07.05.2010; старшого оперуповноваженого - 07.07.2010-06.09.2011. Вислуга років станом на 02.11.2020 становить у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) 03 роки 06 місяців 19 днів. Колегія суддів наголошує, що ст. 17 Закону України № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а ст. 171 Закону України № 2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом України № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Така можливість передбачена Постановою №

393. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення. Аналогічний висновок про застосування Постанови № 393 при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років поліцейським викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а, постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18. Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає. Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не звертався до відповідача з питанням обчислення стажу для звільнення зі служби з метою набути статус пенсіонера, тому відповідач не порушив заявлених прав позивача, є помилковим та свідчить про неповне з`ясування обставин справи, оскільки з матеріалів рапорту від 26.03.2021 вбачається, що позивач просив зарахувати йому відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 27.07.2004 до 06.09.2011 у загальній кількості 03 роки 06 місяців 19 днів. Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не звільнявся зі служби в поліції, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави і відповідно йому не встановлювалася вислуга років, оскільки наведене не виключає можливості для врахування пільгової вислуги позивача при обрахунку останньої. Згідно з ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються, зокрема: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності правових підстав для того, щоб період його служби був зарахований до вислуги років на пільгових умовах відповідно до Постанови №

393. Оскільки стаж служби ОСОБА_1 у період з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів підлягає зарахуванню до вислуги років відповідно до п. 3 Порядку № 393, то колегія суддів вважає, що зазначений стаж відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» мав бути врахований до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача та суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 520/903/19, оскільки предметом спору у цій справі є врахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Отже, правовідносини у справі, що розглядається та у справі № 520/903/19 не є подібними. З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач мав врахувати до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки період пільгової вислуги років, сформованої за період з 27.07.2004 до 06.09.2011 у загальній кількості 03 роки 06 місяців 19 днів, водночас навіть після подання позивачем рапорту відповідного зарахування не здійснив, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову: визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції і зобов`язання здійснити відповідний перерахунок стажу. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з квитанцією № 54929 від 11 травня 2021 року у розмірі 908,00 грн. (а.с. 46) та за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 18418 від 11 серпня 2021 року у розмірі 1 362,00 грн. А тому, з огляду на задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у загальному розмірі 2 270,00 грн. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю. Визнати протиправною викладену у листі від 21.04.2021 року відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції. Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40116086) здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року №3720-ХІІ, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 12.07.2004 до 08.09.2009, з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів. Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40116086) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 27.07.2004 до 06.09.2011, загальною кількістю 03 роки 06 місяців 19 днів, та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40116086) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в загальній сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.М. Єгорова, А.Г. Степанюк