Ухвала КАС ВС № 280/5785/23
від 30.04.2024 · АдміністративнаУХВАЛА 30 квітня 2024 року м. Київ справа №280/5785/23 адміністративне провадження №К/990/5913/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Мацедонської В.Е., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 280/5785/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання лій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: 15 лютого 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №280/5785/23. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 280/5785/23 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зазначено про необхідність надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, документа про сплату судового збору. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 березня 2024 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків. У вказаній заяві відповідачем виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 05 березня 2024 року лише щодо уточнення підстав передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Проте, вимоги ухвали Верховного Суду від 05 березня 2024 року про надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, документа про сплату судового збору, відповідачем не виконано. Зі змісту поданої заяви про усунення недоліків відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Слід зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. Отже, зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору. Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Судом установлено, що заявник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду, не зазначає конкретну норму права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду, не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку (усунення колізії, визначення пріоритету між нормами, тлумачення норми, т.і.) у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи, які можливо, на думку скаржника, мають певну своєрідність. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. У поданій заяві про усунення недоліків відповідач просить відстрочити сплату судового збору. Вирішуючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить із такого. За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. На підставі положень частини другої цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи, що заявник касаційної скарги не є суб`єктом на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити. Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 05 березня 2024 року в частині уточнення касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, а також надання документа про сплату судового збору, Суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 121, 243, 248, 332 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 05 березня 2024 року, а саме щодо надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, а також документа про сплату судового збору, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак О.А. Губська В.Е. Мацедонська