Постанова 4857 № 260/10467/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10467/23 пров. № А/857/6289/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Глушка І.В. та Хобор Р.Б., з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б., а також сторін (їх представників): від позивача Шпуганич В.П.; від відповідача - Пензов С.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2024р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закарпатської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 08 год. 37 хв. 08.02.2024р., м.Ужгород Закарпатської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 19.02.2024р.),- В С Т А Н О В И В: 29.11.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Фізична особа-підприємець /ФОП/ ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті Закарпатською митницею: рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000189/1 від 07.11.2023р.; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000027 від 07.11.2023р.; вирішити питання про судові витрати відповідно до вимог ст.139 КАС України (а.с.1-34). Розгляд справи проведено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін в судове засідання (а.с.36-37). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2024р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.126-137). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ФОП ОСОБА_1 (в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В.П.), який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.101-105). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що виявлені митним органом розбіжності (неточності) у поданих декларантом документах не впливали на задекларовану митну вартість імпортованих товарів, а тому не створювали передумов для витребування додаткових доказів задля її затвердження. Натомість, позивачем у відповідності до вимог ст.ст.52, 53 Митного кодексу /МК/ України подані всі необхідні документи для митного оформлення товарів, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених у ст.53 МК України. Також оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів та відповідно могли бути правовою підставою для витребування додаткових документів у декларанта. Під час застосування резервного методу визначення митної вартості відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу. Водночас, формально нижчий рівень імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Отже, відповідач не спростував контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість декларанта визначити на підставі наявних документів зазначену ціну товарів, а також рішень митної вартості за ціною договору згідно вимог ст.58 МК України. Відповідач Закарпатська митниця скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, що відповідає усталеній судовій практиці розгляду аналогічних спорів (а.с.173-183). Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, 07.11.2023р. ФОП ОСОБА_3 під час здійснення митного оформлення задекларував за митною декларацією /МД/ № 23UA305240001221UЗ товар «панелі металеві, що складаються з трьох шарів: з чорного оцинкованого металу (марка сталі не визначена) фарбовані з двох стінок, виготовлених з листового гофрованого (ребристого) тонкого листа та шару ізоляційного наповнювача (пінополіуретану), складові частини металоконструкцій і призначені для ізоляції. Продавець/відправник S.C. JORIS IDE S.R.L. (Румунія) (а.с.55-56). Вказані товари постачалися в рамках контракту № 10735 від 01.04.2023р., укладеного з румунською компанією S.C.JORIS IDE S.R.L (а.с.16 і на звороті). Умови поставки зазначені в інвойсах №№ 105007357 та 105007358 від 06.11.2023р., а саме: EХW Buzias (а.с.23-28). Відповідно до міжнародної автотранспортної накладної СМR № б/н від 06.11.2023р. переміщення здійснювалося автомобільним транспортом (а.с.32). 07.11.2023р. відповідач повідомив декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Зокрема, в запиті зазначено, що за результатами розгляду наданих на підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Згідно з поданими до митного оформлення документами, імпорт товару здійснюється на умовах поставки EXW Buzias (Румунія). Переміщення товару здійснювалось автомобільним транспортом з Румунії до України. У поданій товаротранспортній накладній CMR № б/н. від 06.11.2023р. зазначено, що фактичним перевізником по цій поставці виступає фірма «Євротранс еліт». Довідку про витрати на транспортування № 06-11 від 02.11.2023р. надано також від імені перевізника фірми «Євротранс еліт». Водночас, договору про перевезення між імпортером (отримувачем вантажу) та виконавцем перевезення до митного оформлення не надано. Також викликає сумнів той факт, що CMR оформлена 06.11.2023р., а довідка про транспорті витрати складена 02.11.2023р., при цьому в ній є посилання на CMR № б/н від 06.11.2023р. Вищезазначене унеможливлює перевірку достовірності числового значення заявлених транспортних витрат. У поданій CMR зазначено, що разом з вантажем слідують інвойс та пакувальний лист (пакінг). Пакувальний лист до митного оформлення не надано, у зв`язку з чим перевірити розподіл ваги по тим видам панелей, які заявлені як «панелі стінові 2 сорту» не виявляється можливим. До митного оформлення подано платіжний банківський документ № 56JBKLNA від 20.10.2023р. на суму 9013,17 євро, в розділі «призначення платежу» якого зазначено контракт № 10735 від 01.04.2023р., що робить неможливим ідентифікувати, за які конкретні партії товару була проведена розглядувана оплата і чи відноситься вона до рахунку на оцінювані товари. Тобто, ідентифікувати даний платіжний документ з оцінюваними товарами не видається можливим (а.с.69). 07.11.2023р. у відповідь на згаданий запит декларант відмовився надати інші додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок, тощо) та висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, не проведені через відмову декларанта (а.с.70). Із врахуванням викладеного, відповідач Закарпатська митниця прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000189/1 від 07.11.2023р. (а.с.72-74). В рішенні зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) неподання декларантом додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 МК України. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст.53 МК України митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також відповідно до ч.5 ст.55 МК України декларанту запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Додаткових документів декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до ч.5 ст.55 МК України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень ч.2 ст.58 МК України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог ст.ст.59, 60 та 61 МК України. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів за МД № UA305240/2023/000859 від 03.08.2023р., № UA408020/2023/058741 від 28.09.2023р., UA408020/2023/059812 від 03.10.2023р., № UA305240/2023/001126 від 20.10.2023р. Отже, з урахуванням меншої з наявних вартостей, визначена митна вартість товарів становить 2,11 дол. США/кг (що у валюті контракту -1,9641 євро/кг на день подання декларації до митного оформлення). 07.11.2023р. карткою відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000027 повідомлено про відмову в митному оформленні (випуску) товарів, оскільки митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару № UA305000/2023/000189/1 від 07.11.2023р. згідно з ст.55 МК України (а.с.11). Не погоджуючись із прийнятими Закарпатською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом. Отже, розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови. Приймаючи рішення та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені митним органом неточності в документах, що були подані для митного офрмлення ввезених товарів, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару. За таких обставин та з огляду на суперечність поданих декларантом документів, за відсутності доказів на спростування сумнівів митного органу щодо задекларованої митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту). Отже, митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість товару за резервним методом. Спірне рішення про коригування митної вартості відповідає вимогам МК України, оскільки містить передбачену законом інформацію; у графі 33 вказаного рішення зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог МК України. За таких обставин, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000189/1 від 07.11.2023р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305240/2023/000027 від 07.11.2023р. Висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Розглядувані правовідносини врегульовані нормами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За приписами ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За приписами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару. Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA305240001221U3 від 07.11.2023р. відповідач опрацював інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, останній прийшов до висновку про те, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) неподання декларантом додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями ст.53 МК України. Сукупність вказаних причин унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Під час судового розгляду з`ясовано наявність вказаних причин, що підтверджується документально; також вказані причини не спростовані самим позивачем. Зокрема, 07.11.2023р. ФОП ОСОБА_1 задекларував за МД № 23UA305240001221U3 товар «панелі металеві, що складаються з трьох шарів: з чорного оцинкованого металу (марка сталі не визначена) фарбовані з двох стінок, виготовлених з листового гофрованого (ребристого) тонкого листа та шару ізоляційного наповнювача (пінополіуретану), складові частини металоконструкцій і призначені для ізоляції. Відправник S.C. JORIS IDE S.R.L. (Румунія) (а.с.55-56). Товари переміщувалися в рамках контракту № 10735 від 01.04.2023р. з румунською компанією S.C. JORIS IDE S.R.L. Умови поставки зазначені в інвойсах №№ 105007357 та 105007358 від 06.11.2023р. - EXW Buzias (Румунія) (а.с.57-63). Переміщення товару здійснювалось автомобільним транспортом. Відповідно до автотранспортної накладної CMR № б/н від 06.11.2023р. (а.с.63) зазначено, що перевізником по цій поставці є фірма «Євротранс еліт» (LLC «EUROTRANS ELIT»). Довідку довільної форми про витрати на транспортування № 06-11 від 02.11.2023р. (а.с.64) надано також від імені перевізника «Євротранс еліт». При цьому, CMR виставлена 06.11.2023р., а довідка про транспортні витрати - 02.11.2023р., при цьому в ній же є посилання на CMR від 06.11.2023р. Водночас, договору (заявки, рахунку тощо) про перевезення між імпортером та виконавцем перевезення до митного оформлення надано не було, що унеможливило перевірку достовірності числового значення заявлених транспортних витрат. У поданій CMR зазначено, що разом з вантажем слідують інвойс та пакувальний (пакінг) лист. Однак, пакувальний лист до митного оформлення не надано, у зв`язку з чим неможливо перевірити розподіл ваги по тим видам панелей, які заявлені як «панелі стінові 2 сорту» (та ціна яких удвічі менша за звичайні панелі). Відповідно до інвойсу № 105007357 від 06.11.2023р. (а.с.59-60) умови оплати по рахунку є наступними: 30 % оплати до початку виробництва продукції, 70 % - до моменту відвантаження. По інвойсу № 105007358 від 06.11.2023р. (а.с.62-63) термін сплати коштів - упродовж 15 днів. Згідно з п.3 контракту за згодою продавця в момент виставлення рахунку покупець може оплатити заздалегідь 100 % вартості замовлення (а.с.57). Водночас, до митного оформлення подано банківську платіжну інструкцію № 56JBKLNA від 20.10.2023р. (а.с.65) на суму 9013,17 євро, в розділі «призначення платежу» якого зазначено «контракт № 10735 від 01.04.2023р.», що робить неможливим ідентифікувати, за які конкретні партії товару була проведена зазначена оплата, і чи відноситься вона до рахунку на оцінювані товари, оскільки сума сплачених за платіжним документом коштів відрізняється від сумарної фактурної вартості оцінюваних товарів (10666,35 євро). Окрім цього, в описі задекларованого товару значну його частину (165,318 кв.м) зазначено як «панелі стінові 2 сорту, з дефектами виробництва, вибракувані в результаті тестування готової продукції» (а.с.10 і на звороті). В той же час, у поданих документах не наведено чітких ідентифікаційних ознак, які б пояснювали, в чому саме полягає дефектність товарів та їх відмінність від недефектних. Тобто, документ, який би чітко пояснював різницю у класах якості та, відповідно, вплив такої різниці на ціну товарів, до митного оформлення не надано. Натомість, до митного оформлення подано документ (лист-обґрунтування) довільної форми від 19.10.2023р. (а.с.67), структура якого складається з двох по-різному відформатованих сторінок з текстом приблизно однакового змісту, але на різних мовах - українській та англійській. Зокрема можна зробити висновок про те, що кожен з поданих текстів є окремим перекладом з якогось іншого тексту, який до митного оформлення подано не було. Кожен з текстів (англійська та українська версія) мають відмітки про те, що переклад здійснено на підприємстві «S.C. Joris IDE S.R.L.», але з якого документа його здійснили, встановити не можливо. Коментований лист стосується сендвіч-панелей 2 сорту (в документах вказані з позначкою « 2-а») і покликаний обґрунтувати їхню ціну, але містить суттєві розбіжності та порушення причинно-наслідкового зв`язку, наприклад, одним з факторів формування ціни на панелі 2 сорту вказано «невідповідність розмірів стандартним розмірам у зв`язку з відмовою попереднього замовника». Також в одному із пунктів листа зазначається, що в інвойсі зазначена ціна товару з урахуванням проведених досліджень лабораторії заводу, де встановлено невідповідність вказаного товару вимогам стандарту в зв`язку з невідповідністю товщини металу, наявності незаповнених пінополіуретаном порожнин у панелях. Водночас, до митного оформлення відповідних результатів таких досліджень не подано. При цьому, лист-обґрунтування складений 19.10.2023р., тоді як рахунок № 105007358, що стосується товарів 2 сорту, виставлено 06.11.2023р., що у відповідача викликало обґрунтовано сумнів, чи відноситься цей лист до вказаної партії товару. Таким чином, надані до митного оформлення документи та відомості містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлювало застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Звідси, вищезазначені розбіжності викликали обґрунтований сумнів у достовірності заявлених митному органу відомостей щодо фактурної ціни товару та, відповідно, митної вартості, через що 07.11.2023р. відповідач повідомив декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості (а.с.69). У відповідь на запит від 07.11.2023р. декларант відмовився надати інші додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок, тощо) та висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також від консультацій з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (а.с.70). За таких обставин та з огляду на суперечність поданих декларантом документів, за відсутності доказів на спростування сумнівів митного органу щодо задекларованої митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту). Отже, митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість товару за резервним методом. Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 МК України). Наведеним вимогам оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить передбачену законом інформацію; у графі 33 вказаного рішення зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог МК України. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень ч.2 ст.58 МК України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог ст.ст.59, 60 та 61 МК України. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару в зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів за МД № 23UA305240000859U0 від 03.08.2023р., яка становить 2,11 дол. США/кг (а.с.75-76). З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, визначення митницею митної вартості імпортованих товарів за резервним методом слід вважати обґрунтованим. Підсумовуючи наведене, вищезазначені обставини вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявленої митної вартості товарів; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано витребуваних документів у повному обсязі. Водночас, в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. Оскільки митним органом встановлено, що вартість товару нижча наявної цінової інформації, враховані наведені недоліки в представлених документах, тому у нього підставно виникли обґрунтовані сумніви та необхідність витребувати додаткові документи. Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару. За таких обставин та з огляду на суперечність поданих декларантом документів, за відсутності доказів на спростування сумнівів митного органу щодо задекларованої митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту). Звідси, митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визначив митну вартість товару за резервним методом. Підсумовуючи наведене, вищезазначені обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявленої митної вартості товарів; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано витребуваних документів у повному обсязі. Водночас, в оскаржуваних рішеннях митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимоги не надав таких. Отже, надані позивачем до митної декларації документи не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування та визначення митної вартості імпортованих товарів за резервним методом є правомірними. Стосовно джерел, які використані митним органом під час застосування резервного методу, колегія суддів враховує, що згідно із п.4 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контроль, затв. наказом Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015р., розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначенні митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затв. наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризики митними органами використовуються такі джерела інформації, зокрема: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизовано інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатам перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю ті митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваженні згідно із законодавством; інформація, отримана з мережі Інтернет. Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Згідно з приміткою 4 до п.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів «a» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар. Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», визначена в статті

1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари. Згідно з частинами 1, 2 Приміток до ст.7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті

7. Із урахуванням наведеного, використання митним органом наявної в ЄАІС Держмитслужби інформації щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів за МД № 23UA305240000859U0 від 03.08.2023р. не суперечить вищевикладеним нормам і відповідає обставинам справи. Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості. З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх відомостей для визначення заявленої митної вартості; митним органом правомірно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови. Окрім цього, належним є позивач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність позивача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Фактично спірні правовідносини виникли з участю ФОПа ОСОБА_1 у зв`язку із виявленим порушеннями під митного оформлення та визначення митної вартості ввезених товарів. В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, колегія суддів вважає, що саме ОСОБА_1 як ФОП є належним позивачем за цим позовом. Враховуючи підтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірного рішення, заявлений позов є безпідставним, через що не підлягає до задоволення. В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ФОП ОСОБА_1 . З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2024р. в адміністративній справі № 260/10467/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. В. Глушко Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 25.04.2024р.