LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд359/7450/23

від 10.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2024 року справа № 359/7450/23 провадження № 22-ц/824/6626/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. при секретарі: Савіцькій Д.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідачі - Акціонерне товариство «Українська залізниця» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Чирки С.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати В С Т А Н О В И В : В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року позовну заяву залишено без розгляду. Вподаній апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги обґрунтовані тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо повідомлення позивача про судові засідання. Вказує, що позивач та її представник були зацікавлені у розгляді справи. В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив із повторної неявки позивача у судове засідання та положень п.3 ч. 1 ст.257. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. З матеріалів справи вбачається, що останні два судові засідання призначались на 02.11.2023 року та 23.11.2023 року. Про вказані судові засідання представник позивача був повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (судової повістки про виклик) 26.09.2023 (а.с. 49) та довідкою (розпискою) про повідомлення адвоката Кириченка Р.Ю., який є представником позивача, про судове засідання на 23.11.2023 року (а.с.65). Вбачається, що судове засідання, призначене на 02.11.2023 року відбулось в режимі відеоконференції. З протоколу судового засідання вбачається нестабільне з`єднання з медіасервісом. Разом із тим, частиною 5 ст. 212 ЦПК України визначено, що ризики технічної неможливості участі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Крім того, про судове засідання, призначене на 25.09.2023 року сторона позивача також була повідомлена, що підтверджується зворотнім повідомленням про отримання ОСОБА_1 судової кореспонденції (а.с. 42) та клопотанням представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 30-32). З матеріалів вбачається, що представник позивача звернувся із позовом, в якому зазначив свою електронну адресу, на яку судом було направлено судову повістку. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 зазначено, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин, посилання апеляційної скарги на те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи є безпідставними Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 16 квітня 2024 року. Суддя-доповідач Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»