Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/17604/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/17604/20 Головуючий суддя І інстанції Кадникова Г.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року в адміністративній справі №160/17604/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року та не виплаті позивачці компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року; - зобов`язати відповідача виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 160/17604/20 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року та компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017. Представником ОСОБА_1 адвокатом Острицьким А.О. було подано до суду через засоби поштового відділення заяву в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання судового рішення у справі №160/17604/20. В заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року та компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.06.2017 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі №160/17604/20 та постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення умов та причин, що сприяли порушенню закону виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року заяву представника позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене судове рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду судовий збір не підлягає, з огляду на відсутність законодавчо встановленої ставки за його сплату. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, всупереч приписам ст. 383 КАС України не сплачено судовий збір. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до ч. 3 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Згідно ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. Як видно з матеріалів справи, підставою для повернення позивачу поданої останньою заяви в порядку ст. 383 КАС України були висновки суду першої інстанції щодо безпідставного недолучення документу про сплату судового збору, як то передбачено ч. 5 ст. 383 КАС України. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI). Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI, судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону). Статтею 4 Закону № 3674-VI, установлено розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду). Однак, приписами статті 4 Закону № 3674-VI, не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Відтак, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, колегія суддів апеляційного приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову прийнята з порушенням норм процесуального права, а відповідно підлягає скасуванню. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року в адміністративній справі №160/17604/20 скасувати. Справу №160/17604/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко