Постанова Тернопільський апеляційний суд № 597/1936/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/1936/23Головуючий у 1-й інстанції Шевчук В.М. Провадження № 33/817/311/24 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Васечка Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2024 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто судовий збір. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 17.10.2023 року о 12 годині 53 хвилини, автомобільною дорогою М-19, 423 км Заліщицького району, Тернопільської області транспортним засобом "КІА TELLURIDE", державний номерний знак НОМЕР_1 , керував з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНП «Заліщицька ЦМЛ» водій категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Васечко Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15.03.2024 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена судом без належного дослідження доказів, судом не надано належної та об`єктивної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння на місці зупинки, а одразу вказав на необхідність пройти такий огляд у медичному закладі охорони здоров`я і отримав правомірну відмову. Посилається на те, що на місці оформлення адміністративних матеріалів, поведінка ОСОБА_1 була адекватною та відповідала обстановці події. Зазначає, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу. Вказує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. ОСОБА_1 та адвокат Васечко Ю.А. повторно в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №502989 від 17.10.2023 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 17.10.2023 року о 12 годині 53 хвилини автомобільною дорогою М-19 423 км Заліщицького району, Тернопільської області транспортним засобом "КІА TELLURIDE", державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНП «Заліщицька ЦМЛ» категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Із рапорту інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП молодшого лейтенанта поліції І.Бучак вбачається, що 17 жовтня 2023 року о 12 год. 43 хв. під час патрулювання автомобільної дороги М-19 м.Чортків виявлено транспортний засіб марки "KIA TELLURIDE", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався із порушенням Правил дорожнього руху. Вказано, що у ході спілкування з водієм в останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНП "Заліщицька ЦМЛ» водій категорично відмовився. Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 17.10.2023 року о 12 годині 53 хвилини автомобільної дороги М-19 423 км Заліщицького району, Тернопільської області, поліцейськими виявлено транспортний засіб "KIA TELLURIDE", державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 .. Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п. 34 ПДР України, керуючи т/з перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків; п. 9.4 ПДР - керуючи т/з рухався на АД М-19 392 км із увімкненою аварійною сигналізацією без наявної на те потреби, чим ввів в оману інших учасників дорожнього руху, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу. З даного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Останній від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі категорично відмовився. У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2023 року, відповідно до якого за результатом огляду у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло; підвищена жвавість чи рухливість ходи; почервоніння обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 4 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є, в тому числі, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що працівник поліції, не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння на місці зупинки, а одразу вказав на необхідність пройти такий огляд у медичному закладі охорони здоров`я, оскільки відповідно до п.7,8 розділу III Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Відповідно до п. 3,4 ст. 266 КУпАП та п. 1 розділу III Інструкції огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення такого огляду. Перелік таких закладів затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. За таких обставин, з аналізу зазначених вище норм вбачається, що огляд на стан наркотичного сп`яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я, куди поліцейський забезпечує доставку особи, яка має ознаки наркотичного сп`яніння. Безпідставними є посилання апелянта на те, що на місці оформлення адміністративних матеріалів поведінка ОСОБА_1 була адекватною та відповідала обстановці події, оскільки відповідно до відеозапису працівником поліції в останнього були виявлені ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі та водій категорично відмовився, роз`яснено відповідальність останньому. Не заслуговують на увагу твердження апелянта, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки це не спростовує обставин, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та не впливає на відповідальність останнього. Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи. Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських. Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Щодо твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, висновками експертиз, іншими документами. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст.33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Васечка Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя