Постанова Тернопільський апеляційний суд № 597/2247/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/2247/23Головуючий у 1-й інстанції Васильченко В.В. Провадження № 33/817/136/24 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. за участю адвоката Данильчука Н.Б., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Данильчука Н.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто 605 грн. 60 коп. судового збору. Згідно з даною постановою, 15.12.2023 року о 22 год. 30 хв. в с.Касперівці, по вул. Гордолина, 1, водій ОСОБА_1 керував т/з Viper ZJ 150-2R, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Данильчук Н.Б. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України. Вважає, що постанова суду не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_1 на місці зупинки погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що на його адвокатський запит було надано відповідь про те, що Драгера не було ні у відділенні поліції, ні на місці у поліцейських, а драгер перебував у м. Тернополі на калібруванні. Стверджує, що ОСОБА_1 не отримував від працівників поліції письмової пропозиції (направлення) про проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі. Посилається на те, що відеозапис, поданий поліцією, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Данильчука Н.Б., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №005221 від 15.12.2023 року, відповідно до якого в.о. поліцейським офіцером громади Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Томенком А.С. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 15.12.2023 року о 22 год. 30 хв. в с. Касперівці, по вул. Гордолина, 1, т/з Viper ZJ 150-2R, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. З електронного рапорту від 15.12.2023 року вбачається, що 15.12.2023 року о 22 год. 51 хв. екіпажем Сорока 13 було зупинено т/з Viper ZJ 150-2R, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння та не зупинився на проблискові маячки. Відповідно до рапорту дільничого офіцера поліції Чечетова В.П. від 16.12.2023 року -під час патрулювання с. Касперівці, було виявлено т/з марки Viper ZJ 150-2R, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Вказано, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. З відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 15.12.2023 року о 22 год. 30 хв. в с. Касперівці, по вул. Гордолина, 1, поліцейськими виявлено транспортний засіб Viper ZJ 150-2R, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 .. Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п.19.1 ПДР, керуючи т/з у темну пору доби здійснював рух без увімкнених фар ближнього світла, п. 2.1 (а) керував т/з, не маючи права керування, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.36, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу. Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, погодився пройти огляд на місці зупинки. З відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що у них не має газоаналізатора та вживав заходів щодо забезпечення доставки «Драгер Алкотестер» із сусіднього відділення поліції. Як стверджує відеозапис, поліцейський неодноразово пропонував останньому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки т/з, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погоджувався, однак реальних дій, спрямованих на проходження такого огляду ні на місці, ні в медичному закладі не вчиняв, а повторював, що йому зараз привезуть документи. Оскільки останній уникав та таким чином затягував проведення огляду, то такі дії водія, поліцейськими були підставно розцінені, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.12.2023 року. Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 , на місці зупинки погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки останній на неодноразову пропозицію працівника поліції пройти огляд, як на місці зупинки, так і у медичному закладі, погоджувався, проте ніяких дій не вчиняв, затягував процес, поводив себе неадекватно та не давав конкретної відповіді на неодноразові запитання працівника поліції, тому такі його дії поліцейськими правомірно розцінено як відмова від проходження огляду, про що було повідомлено водію. Щодо посилання апелянта на те, що Драгера не було ні у відділенні поліції, ні на місці у поліцейських, а драгер перебував у м. Тернополі на калібруванні, суд першої інстанції прийняв це до уваги та вірно зазначив, що згідно інформації, яка міститься у листі від 03.01.2024 року за №120/105/01-2024 начальника ВП № 4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Гаркавця В.Ю. 15.12.2024 року алкотестер «Драгер» знаходився у м. Тернопіль на калібрування, однак при необхідності було погоджено з керівництвом щодо забезпечення «Драгер Алкотестер» із сусіднього відділення поліції, проте суд дійшов правильних висновків, що ОСОБА_1 , погодившись пройти огляд на місці та в медичному закладі, реальних дій не вчиняв, затягування процес, повторював, що йому мають привезти документи, таким чином уникав проходження огляду на стан сп`яніння, тому такі його дії поліцейські правильно розцінили як відмова від огляду на стан сп`яніння. Безпідставними є твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не отримував від працівників поліції письмової пропозиції (направлення) про проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі, оскільки останній від такого огляду відмовився. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що відеозапис, поданий поліцією, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, оскільки зазначення таких даних не передбачено протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому, відеозаписи є електронними документами та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських. Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Данильчука Н.Б. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя