Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/357/24

Справа № 130/357/24 Провадження № 33/801/314/2024 Категорія: 149 Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Смірнова С. М. на постанову судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці за те, що 26 січня 2024 року о 13 год 05 хв. по вул. Птахіна у м. Жмеринка Вінницької області він керував транспортним засобом марки «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою ВП № 70975346 від 29 листопада 2023 року. Захисник ОСОБА_1 адвокат Смірнов С. М. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 березня 2024 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що державний виконавець належним чином не повідомив ОСОБА_1 про прийняття постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а тому він не знав про її існування. Належних доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 був повідомлений про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами матеріали справи не містять. Зазначав, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобами від 29 листопада 2023 року була надіслана супровідним листом № 59759 від 29 листопада 2023 року боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте в судовому наказі від 21 вересня 2020 року адресою проживання ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 . Тобто постанову надіслано з порушенням вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема за адресою, яку вказала стягувач ОСОБА_2 . Звертав увагу, що з 21 березня 2023 року ОСОБА_1 знятий з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того в матеріалах виконавчого провадження № 70975546 міститься заява ОСОБА_1 від 23 травня 2023 року, в якій він вказував на власне місце проживання: АДРЕСА_3 , тому саме цю адресу необхідно вважати актуальною для боржника. Аналогічна адреса вказана і в протоколі, що надійшов на розгляд до суду. Також вказував, що 26 січня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тому що заборгованість частково погашена і не перевищує сукупну заборгованість за 4 місяці. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 053993 від 26 січня 2024 року 26 січня 2024 року о 13 год 05 хв. по вул. Птахіна у м. Жмеринка Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою ВП № 70975346 від 29 листопада 2023 року. Відповідно до пункту 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною десятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» установлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Відповідальність за частиною третьою статті 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона). Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Тобто склад цього адміністративного правопорушення передбачає умисну форму вини: особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом. Визнаючи ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУПАП, суд першої інстанції виходив із того, що його вина доведена матеріалами справи. Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 умислу на керування транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права. Так відповідно до постанови державного виконавця Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 70975546 від 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з судовим наказом № 2-н/130/154/2020 від 21 вересня 2020 року. Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Згідно з частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що на момент складання протоколу ОСОБА_1 було відомо про встановлене щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, а відтак в його діях відсутня така обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення, як суб`єктивна сторона. На вказане суд першої інстанції увагу не звернув і не дав цьому належної правової оцінки. Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, якщо відсутні інші належні і допустимі докази. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що адміністративні правопорушення за своєю суттю, за характером та метою стягнень, які підлягають до застосування, є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, пункти 52 54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia) від 02 вересня 1998 року, пункти 56 59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI). У статті 69 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Оскільки матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, знав про встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто усвідомлював протиправний характер своїх дій, апеляційний суд прийшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Смірнова С. М. задовольнити. Постанову судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк