Постанова 4811 № 448/902/25

Справа № 448/902/25 Головуючий у 1 інстанції: Гіряк С. І. Провадження № 33/811/969/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Маєвської М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 13 червня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно з постановою судді, 18.05.2025 о 23 год 43 хв. на автодорозі М-11 Львів-Шегині 48 км 500м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом від 26.02.2025 ВП №43321020 Мостиський відділ Державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 13 червня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Оскаржувану постанову апелянт вважає необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його винуватості. Про наявність постанови державного виконавця про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами йому не було відомо та у матеріалах справи відсутні відповідні підтвердження про скерування йому постанови виконавця та її отримання. Звертає увагу на те, що на момент складання протоколу він не був ознайомлений з постановою державного виконавця, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 , захисник Маєвська М.В. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити. Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з вимогами статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 дотримані повною мірою не були, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення. Як вбачається із відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №815162 від 19.05.2025 року, 18.05.2025 о 23 год 43 хв. на автодорозі М-11 Львів-Шегині 48 км 500м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом від 26.02.2025 ВП №43321020 Мостиський відділ Державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя районного суду обґрунтував свої висновки відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №815162 від 19 травня 2025 року; постанові про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 26 лютого 2025 року ВП № 42321020; рапорті інспектора від 19.05.2024 року; постанові серії ЕНА №4763242 від 19.05.2025. З висновками суду, викладеними у постанові, апеляційний суд погодитися не може та вважає, що вони ґрунтуються на неправильно встановлених фактичних обставинах справи. Так, згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, зокрема, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона). При цьому, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад цього адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, свідомо керує транспортним засобом. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 815162 від 19 травня 2025 року, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами щодо ОСОБА_1 встановлено постановою головного державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бідак О.Є. від 26.02.2025 у межах виконавчого провадження №42321020. Відповідно до вказаної постанови, це тимчасове обмеження встановлено до погашення ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом №456/6642/13-ц від 20.02.2014. Приймаючи оскаржену постанову, суддя суду першої інстанції виходив з того, що постановою державного виконавця від 26 лютого 2025 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, тому, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, дійшов висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Втім, до такого висновку суддя місцевого суду дійшов без з`ясування всіх обставин справи, з огляду на таке. Встановлюючи наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, в діях ОСОБА_1 суд першої інстанції повинен був перевірити, окрім наявності обмеження у праві керування транспортними засобами, ще й факт обізнаності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про встановлення відносно неї такого обмеження. Так, порядок виконання судових рішень врегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з ч. 9 ст. 71 цього Закону, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить, зокрема, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, копія якої надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, та направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. Відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Всупереч наведеному, матеріали справи не містять відомостей про те, чи була скерована на адресу проживання ОСОБА_1 постанова про встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, та відомостей про те, що він ознайомлений зі змістом цієї постанови. Долучена до матеріалів справи про адміністративне правопорушення копія постанови державного виконавця від 26 лютого 2025 року про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами також не містить будь-яких відміток про те, що ОСОБА_1 отримав копію вказаної постанови або був ознайомлений з її змістом в інший спосіб. Незважаючи на наявність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, для доведення в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, необхідні докази не тільки факту керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено таке обмеження, а й того факту, що особа, вчинила це умисно, тобто усвідомлювала протиправний характер своїх дій, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, оскільки суб`єктивна сторона вказаного вище правопорушення характеризується виключно умисною формою вини. Однак, матеріали цієї справи не містять достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, усвідомлював протиправний характер своїх дій, зокрема знав про встановлене стосовно нього тимчасове обмеження та, ігноруючи його, передбачав шкідливі наслідки та бажав або свідомо допускав їх настання. Наявні матеріали справи та відображені у них відомості не дозволяють стверджувати про обізнаність ОСОБА_1 про накладене на нього тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, оскільки відомостей на підтвердження такої обставини суду не надано. Недоведеність належними та допустимими доказами суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з урахуванням положень, передбачених ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь, дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. За наведених вище обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а постанову судді районного суду скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 13 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, - скасувати. Закрити провадження стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк