Ухвала КЦС ВС № 352/1070/17

У Х В А Л А 25 березня 2024 року м. Київ справа № 352/1070/17 провадження № 61-9160 сво 22 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_6 , представник ОСОБА_1 - адвокат Шургот Оксана Василівна, третя особа - Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шургот Оксани Василівни, на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у складі судді Хоминець М. М. від 28 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д. від 25 серпня 2022 року, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» (далі - ТОВ «Карпатська нафтова компанія», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Тисменицького районного відділу центру державного земельного кадастру, Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки до земель запасу. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 23 березня 2007 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ «Карпатська нафтова компанія» уклали договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2, посвідчений нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Фрісом І. П. та зареєстрований у реєстрі за № Д0338. Відповідно до умов зазначеного договору товариство набуло право власності на групу інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 , проданих з аукціону. Відомості про цей об`єкт 03 червня 2014 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. У подальшому ТОВ «Карпатська нафтова компанія» звернулося до ФОП ОСОБА_7 з метою розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, площею 7,5 га. Під час розроблення проекту було виявлено, що з виділених 7,5 га землі товариство може оформити тільки 0,05 га земельної ділянки для користування, розташованої в урочищі «Горішній помірок». Позивач зазначав, що згідно з розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Тисменицька РДА) від 05 травня 2011 року № 228 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 » останньому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,9995 га, для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради, за межами населеного пункту село Драгомирчани, в урочищі «Забереж». ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, площею 1,9995 га, а у подальшому належну йому ділянку розподілив на одинадцять окремих земельних ділянок із присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру. Товариство наголошувало на тому, що ОСОБА_6 набув право власності на зазначені земельні ділянки з порушенням норм законодавства України. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі № 352/1243/15-ц, позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія» задоволено. Визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА, зокрема від 05 травня 2011 року № 228, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, видані Тисменицькою РДА ОСОБА_6 . Суд встановив, що відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, позивач під час купівлі майна військової частини набув не лише право власності на будівлі, але й право користування земельною ділянкою, загальною площею 7,5 га, яка перебувала у постійному користуванні військової частини. Під час розгляду цивільної справи № 352/1243/15-ц товариству стало відомо, що розділені ним земельні ділянки ОСОБА_6 відчужив згідно з оспорюваними договорами купівлі-продажу: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Оскільки оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені з порушенням вимог законодавства, зокрема частини першої статті 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, товариство вважало, що є підстави для визнання їх недійсними відповідно до статті 215 ЦК України. У зв`язку з наведеним ТОВ «Карпатська нафтова компанія» просило суд: усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 7, 5 га, шляхом визнання недійсними таких договорів купівлі-продажу: - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6232; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6240; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6220; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6236; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6228; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 6364; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 6257; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 6253; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1019, згідно з яким ОСОБА_4 придбав земельну ділянку, площею 0, 1389 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1116; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 квітня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2107, згідно з яким ОСОБА_5 придбав земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1122; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 6244; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: - індексний номер 23079292 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1118, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23080118 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1120, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23089173 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 1, 0865 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1124, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23078390 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1119 за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23091465 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117 за ОСОБА_1 ; - індексний номер 939127 від 18 березня 2013 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0911 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1123, за ОСОБА_2 ; - індексний номер 23105200 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1115, за ОСОБА_3 ; - індексний номер 23106218 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1114, за ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності: - на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1118, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; - на земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1120, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; - на земельну ділянку, площею 1, 0865 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1124, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; - на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1119, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; - на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1117, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; - на земельну ділянку, площею 0, 0911 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1123, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 ; - на земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1115, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ; - на земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1114, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ; - на земельну ділянку, площею 0, 1389 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1116, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 ; - на земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1122, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 ; - на земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1121, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; повернути земельну ділянку, площею 7,5 га, до земель запасу Драгомирчанській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалами Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року замінено первісного відповідача Реєстраційну службу Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області на належного відповідача Відділ державної реєстрації Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області; залучено до участі у справі Драгомирчанську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2017 року замінено первісного відповідача Тисменицький районний відділ центру Державного земельного кадастру на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області - Івано-Франківську міську раду Івано-Франківської області. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія» задоволено частково. Визнано недійсними: - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6232, щодо земельної ділянки, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1118, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6240, щодо земельної ділянки, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1120, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6220, щодо земельної ділянки, площею 1, 0865 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1124, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6236, щодо земельної ділянки площею 0, 0791 га, кадастровий номером 2625880900:04:044:1119, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6228, щодо земельної ділянки, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1117, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6364, щодо земельної ділянки, площею 0, 0911 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1123, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6257, щодо земельної ділянки, площею 0,1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1115, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6253, щодо земельної ділянки, площею 0,1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1114, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шевченко Е. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1019, згідно з яким ОСОБА_4 придбав земельну ділянку, площею 0, 1389 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1116, розташованої в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 квітня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 2107, згідно з яким ОСОБА_5 придбав земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1122, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області; - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З. І. та зареєстрований у реєстрі за № 6244, щодо земельної ділянки, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1121, розташованої в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: - індексний номер 23079292 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1118, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23080118 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1120, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23089173 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 1, 0865 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1124, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23078390 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1119, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 23091465 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1117, за ОСОБА_1 ; - індексний номер 939127 від 18 березня 2013 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 0911 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1123, за ОСОБА_2 ; - індексний номер 23105200 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1115, за ОСОБА_3 ; - індексний номер 23106218 від 23 липня 2015 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1114, за ОСОБА_3 . Скасовано державну реєстрацію права власності на: - земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1118, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_1 ; - земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1120, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_1 ; - земельну ділянку, площею 1, 0865 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1124, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_1 ; - земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1119, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_1 ; - земельну ділянку, площею 0, 0791 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1117, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_1 ; - земельну ділянку, площею 0, 0911 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1123, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_2 ; - земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1115, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_3 ; - земельну ділянку, площею 0, 1066 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1114, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_3 ; - земельну ділянку, площею 0, 1389 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1116, розташовану в селі Драгомирчани, урочище «Горішній помірок» Тисменицького району Івано-Франківської області, за ОСОБА_4 ; - земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1122, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 ; - земельну ділянку, площею 0, 0775 га, кадастровий номер 2625880900:04:044:1121, розташовану в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 . У задоволенні інших позовних вимог ТОВ «Карпатська нафтова компанія»відмовлено. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що предметом оспорюваних договорів є земельні ділянки, право власності на які належали ОСОБА_6 згідно з державними актами, які у подальшому визнані недійсними у судовому порядку, тому оспорювані договори купівлі-продажу також належить визнати недійсними. Встановивши, що про наявність оспорюваних договорів купівлі-продажу позивачу стало відомо під час розгляду справи № 352/1243/15-ц у 2015 році, суд першої інстанції вказав, що позивач не пропустив позовну давність для звернення до суду з позовом. Також районний суд урахував, що оскільки позивач на час розгляду справи не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна, що свідчить про те, що позивач обрав ефективний спосіб захисту. Заявлені позивачем вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування права реєстрації права власності на спірні земельні ділянки є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Позовна вимога про повернення спірної земельної ділянки до земель запасу сільської ради правонаступником сільської ради не заявлялася, тому задоволенню не підлягає. Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, додатково зазначивши, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 352/1243/15-ц встановлені преюдиційні обставини порушення земельних прав ТОВ «Карпатська нафтова компанія», що не підлягає доказуванню у цій справі відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України. Суд зробив висновок, що ТОВ «Карпатська нафтова компанія» під час придбання військового майна - нежитлових будівель військового містечка, мала право претендувати на оформлення земельної ділянки у розмірі, необхідному для обслуговування придбаних будівель. За висновками суду апеляційної інстанції Тисменицька РДА, передаючи земельну ділянку у власність ОСОБА_6 , не переконалася в тому, що ця земельна ділянка є вільною. Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок про перехід права на земельну ділянку до позивача, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на те, що після продажу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області нерухомого майна колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 Тисменицького району земельна ділянка, на якій розташоване це майно, втратила правовий режим земель оборони, визначений Законом України «Про використання земель оборони». Короткий зміст вимог касаційної скарги У вересні 2022 року ОСОБА_1 в особі адвоката Шургот О. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2021 року і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у частині вимог, заявлених до нього. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2021 року і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, витребувано цивільну справу із Тисменицького районного суду Івано-Франківської області й надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року справу прийнято до розгляду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у задоволенні клопотання ТОВ «Карпатська нафтова компанія» про розгляд справи з викликом сторін відмовлено, справупризначено до судового розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року справу передано судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу об`єднаної палати: Червинська М. Є. , Синельников Є. В. , Грушицький А. І. , Крат В. І. , Фаловська І. М. , Гулько Б. І. , у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Погрібного С. О . Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Визначив як підставу касаційного оскарження наведених судових рішень те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування правових висновків Верховного Суду та Верховного Суду України, зроблених у постановах: - від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 10 червня 2021 року у справі № 904/2981/20, відповідно до яких особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено; - від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, згідно з якими недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим; - від 24 квітня 2020 року у справі № 522/25151/14-ц, про те, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину; - від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, відповідно до яких стаття 204 ЦК України запровадила презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, допоки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тож у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню; - від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, згідно з якими для висновків про порушення прав позивача мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази, зазвичай, можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста; - від 30 вересня 2020 року у справі № 570/3449/16-ц та від 16 вересня 2020 року у справі № 370/2351/16-ц, про те, що для встановлення обставин, чи має місце перетин та/або накладення земельних ділянок, потрібно досліджувати землевпорядну документацію, перевірити відповідність фактичного розташування земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, що є компетенцією експертів у відповідній галузі права; - від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15, згідно з якими придбання майна не є підставою для переходу права постійного користування на землю до названих осіб і не зумовлює автоматичного набуття права оренди такої земельної ділянки; - від 04 грудня 2018 року у справі № 32/563, згідно з якими прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є обов`язковою умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду; - від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, згідно з якими за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, тоді у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка потрібна для їх обслуговування; - від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1003цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, відповідно до яких правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору. Тому саме між цими суб`єктами цивільних правовідносин виникли права та обов`язки, і саме від Тростянецької районної спілки споживчих товариств мало перейти наявне у неї право користування земельною ділянкою у порядку статті 120 ЗК України. Також саме з моменту укладення договору купівлі-продажу та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку; - від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18, згідно з якими на підставі імперативних вимог статті 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці; - від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, про те, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка потрібна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил; - від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, за якими у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується; - від 07 липня 2021 року у справі № 362/121/15-ц, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та врахувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; - від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, про те, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові; - від 16 листопада 2016 року № 6-2469цс16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, щодо застосування позовної давності. Доводи осіб, які подали відзиви (письмові пояснення) на касаційну скаргу У жовтні 2022 року Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулося до Верховного Суду з письмовими поясненнями, просило врахувати, що воно є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки рішення суду не вплине на його права та обов`язки. У листопаді 2022 року ТОВ «Карпатська нафтова компанія» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судами Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили після перегляду в апеляційному порядку згідно ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2016 року, залишеними без змін постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року, у цивільній справі № 352/1243/15-ц за позовом ТОВ «Карпатська нафтова компанія» до Тисменицької РДА Івано-Франківської області, ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - відділ Держгеокадастру у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування розпоряджень Тисменицької РДА та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія» (провадження у Верховному Суді № 61- 5534 св 18) (т. 1, а. с. 66-70, 180-183, т. 2, а. с. 119-125). Вказаним судовим рішенням визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА Івано-Франківської області: від 05 травня 2011 року № 228 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 »; від 07 липня 2011 року № 391 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05 травня 2011 року № 228»; від 07 липня 2011 року № 396 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 ». Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, видані Тисменицькою РДА ОСОБА_6 , а саме: державний акт серії ЯЛ № 409535 на право власності на земельну ділянку площею 1,9995 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1102 від 22серпня 2011 року; державний акт серії ЯМ № 688751 на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688752 на земельну ділянку площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688753 на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688754 на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688755 на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688756 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688757 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1121 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688758 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688759 на земельну ділянку площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 688760 на земельну ділянку площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124 від 22 жовтня 2012 року; державний акт серії ЯМ № 658800 на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114 від 22 жовтня 2012 року. Відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Даним рішенням суду встановлені обставини порушення земельних прав ТОВ «Карпатська нафтова компанія», що не підлягає доказуванню у цій справі відповідно до вимог частини статті 82 ЦПК України. Зазначеним рішенням суду встановлені обставини, що 23 березня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та ТОВ «Карпатська нафтова компанія» укладено договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів колишнього військового містечка № НОМЕР_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І. П., зареєстрований у реєстрі за № Д0338. Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14993574 від 21 червня 2007 року, право власності позивача на придбане за вказаним правочином нерухоме майно 21 червня 2007 року зареєстровано ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» у Реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним № 9640840. На підставі протоколу № 5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації від 03 червня 2008 року ТОВ «Карпатська нафтова компанія» отримало попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки площею 7,5 га під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині с. Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області. 03 червня 2014 року право власності позивача на об`єкт нерухомого майна - «військове містечко № НОМЕР_1 » по АДРЕСА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 377346826258. У травні 2015 року при розробці ФОП ОСОБА_7 проекту землеустрою цієї земельної ділянки було виявлено, що з виділених 7,5 га землі ТОВ «Карпатська нафтова компанія» може оформити свої права лише на земельну ділянку орієнтовною площею 1,05 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , що знаходиться в урочищі «Горішній помірок». Розпорядженням Тисменицької РДА Івано-Франківської області від 05 травня 2011 року № 228 надано дозвіл відповідачеві ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9995 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, за межами населеного пункту с. Драгомирчани, в урочищі «Забереж». Розпорядженням № 391 Тисменицької РДА Івано-Франківської області від 07 липня 2011 року внесено зміни до розпорядження № 228 від 05 травня 2011 року, а саме надано дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9995 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами с. Драгомирчани в урочищі «Горішній помірок». Згідно з розпорядження Тисменицької РДА від 07 липня 2011 року № 396 ОСОБА_6 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,995 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Горішній помірок» на території Драгомирчанської сільської ради, передано у власність ОСОБА_6 дану земельну ділянку та видано останньому державний акт на право власності на земельну ділянку. На підставі розпорядження від 07 липня 2011 року № 396 ОСОБА_6 22 серпня 2011 року отримав Державний акт серії ЯЛ № 409535 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9995 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1102, а в подальшому розділив її на окремі земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, на які 19 жовтня 2012 року отримав одинадцять державних актів, а саме: серії ЯМ № 688751 на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115; серії ЯМ № 688752 на земельну ділянку площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116; серії ЯМ № 688753 на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117; серії ЯМ № 688754 на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118; серії ЯМ № 688755 на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119; серії ЯМ № 688756 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120; серії ЯМ № 688757 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1121; серії ЯМ № 688758 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122; серії ЯМ № 688759 на земельну ділянку площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123; серії ЯМ № 688760 на земельну ділянку площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124; серії ЯМ № 658800 на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114. Установлено, що ОСОБА_6 належні йому одинадцять земельних ділянок відчужив згідно оспорюваних нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, а саме: - ОСОБА_1 шість земельних ділянок: 1) земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6232; 2) земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6240; 3) земельну ділянку площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6220; 4) земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6236; 5) земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6228; 6) земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1121 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6244 (т.1, а. с. 9-13, 64); - ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123 згідно договору від 28 грудня 2012 року за реєстровим № 6364 (т. 1, а. с.14); - ОСОБА_3 дві земельні ділянки: земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6257; земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114 згідно договору від 25 грудня 2012 року за реєстровим № 6253 (т .1, а. с.15-16); - ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116 згідно договору від 03 серпня 2015 року за реєстровим № 1019 (т. 1, а. с. 62); - ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122 згідно договору від 11 квітня 2014 року за реєстровим № 2107 (т. 1, а. с. 63). Вказані земельні ділянки, а саме: площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118, площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120, площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124, площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119, площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117, площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1121, власником яких є ОСОБА_1 ; земельна ділянка площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123, власником якої є ОСОБА_2 ; земельна ділянка площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115, земельна ділянка площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114, власником яких є ОСОБА_3 ; земельна ділянка площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116, власником якої є ОСОБА_4 ; земельна ділянка площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122, власником якої є ОСОБА_5 , - 22 жовтня 2012 року зареєстровані у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідними витягами з ДЗК (т. 1, а. с. 17-46, т. 3, а. с. 181-183). Права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. За ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1118 згідно рішення індексний номер 23079292 від 23 липня 2015 року; на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1120 - згідно рішення індексний номер 23080118 від 23 липня 2015 року; на земельну ділянку площею 1,0865 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1124 - згідно рішення індексний номер 23089173 від 23 липня 2015 року; на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1119 - згідно з рішення індексний номер 23078390 від 23 липня 2015 року; на земельну ділянку площею 0,0791 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1117 - згідно з рішення індексний номер 23091465 від 23 липня 2015 року. За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0911 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1123 - згідно з рішення індексний номер 939127 від 18 березня 2013 року. За ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1115 згідно рішення індексний номер 23105200 від 23 липня 2015 року, на земельну ділянку площею 0,1066 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1114 - згідно з рішення індексний номер 23106218 від 23 липня 2015 року. Вказані обставини підтверджуються відповідними інформаційними довідками від 17 травня 2017 року (т. 1, а. с. 47-61). Вказані вісім рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оспорюються у рамках даної справи. За ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1389 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1116 згідно з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 23360133 від 03 серпня 2015 року (т. 1, а. с. 62). За ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1122 згідно з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12366683 від 11 квітня 2014 року (т. 1, а. с. 63). Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0775 га з кадастровим номером 2625880900:04:044:1121 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 23092270 від 23 липня 2015 року (т. 1, а. с. 64). При розгляді справи № 352/995/17 (постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, залишена без змін постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021року (провадження у Верховному Суді № 61-818 св 21)) суди встановили, що рішенням Тисменицького районного суду від 27 грудня 2016 року у подібних правовідносинах, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2017 та постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року і набрало законної сили, задоволено позов ТОВ «Карпатська нафтова компанія» до Тисменицької РДА Івано-Франківської області, ОСОБА_15 , треті особи, на стороні відповідача - Відділ Держгеокадастру у Тисменицькому районі, ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , про скасування розпоряджень Тисменицької РДА та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. Визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА Івано-Франківської області від 05 травня 2011 року № 226 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_15 »; від 07 липня 2011 року № 389 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05 травня 2011 року № 226»; від 07 липня 2011 року № 397 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_15 ». Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовані в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, видані Тисменицькою РДА Івано-Франківської області ОСОБА_15 , а саме: Державний акт серії ЯП № 409534 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1100 площею 1,9794 га від 22 серпня 2011 року; Державний акт серії ЯМ № 658790 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1104 площею 1,1658 га від 19 жовтня 2012 року; Державний акт серії ЯМ № 658791 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1105 площею 0,0816 га від 19 жовтня 2012 року; Державний акт серії ЯМ № 658792 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1106 площею 0,1720 га від 19 жовтня 2012 року; Державний акт серії ЯМ № 658793 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1107 площею 0,2000 га від 19 жовтня 2012 року; Державний акт серії ЯМ № 658794 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625880900:04:044:1108 площею 0,3600 га від 19 жовтня 2012 року (т. 4, а. с. 12-20, 41-50).

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. В ухвалі від 21 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав, що існує нагальна потреба переглянути (відступити від) правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 21 квітня 2021 року у справі № 352/995/17 (провадження № 61-818св21). У зазначеній постанові колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виснувала, що «вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюваними договорами купівлі-продажу ОСОБА_15 відчужив ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 земельні ділянки, набуті ним на підставі державних актів, визнаних недійсними в судовому порядку, що свідчить про невідповідність таких угод правилами статті 203 ЦК України і є правовою підставою для визнання угод недійсними в порядку статті 215 ЦК України. Посилання касаційної скарги на обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав, оскільки права особи, що вважає себе власником майна, підлягають захисту на підставі статті 388 ЦК України, є безпідставними, оскільки, як встановлено судами, ТОВ «Карпатська нафтова компанія» є лише власником нерухомого майна колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 що розташоване на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_15 . Оскільки спір у справі стосується земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу майно, апеляційний суд дійшов обґрунтовано висновку про те, що права особи, яка по суті не має статусу неволодіючого власника, не підлягають захисту шляхом пред`явлення позову до власника земельних ділянок з використанням правового механізму, установленого статтею 388 ЦК України. Позивач на час розгляду справи у суді не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України». Доцільність перегляду (відступлення) висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначеній постанові, на переконання колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що існує відмінний підхід до тлумачення правил застосування статті 16 та статті 215 ЦК України у контексті визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за позовом не сторони договору (власника нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці). Тож колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що є підстави для відступу від висновків колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із зазначенням, що «для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання правомірних приватно-правових конструкцій (зокрема, конструкції оспорюваного правочину). Правопорядок не може допускати ситуації, коли правомірна конструкція (зокрема, конструкції оспорюваного правочину) застосовується не для тієї мети, для якої вона призначена, та за відсутності умов, за яких вона може бути застосована (зокрема, за відсутності порушеного приватного права чи інтересу, чи коли при застосуванні конструкції оспорюваного правочину не здійснюється присікання порушеного приватного права чи/та інтересу або ж їх відновлення)». Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною четвертою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо об`єднана палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що ухвалити будь-яке судове рішення у цій справі є неможливим у зв`язку з різною практикою касаційних судів з правового питання, яке стало предметом розгляду справи на об`єднаній палаті, а тому передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, виходячи з такого. Правові питання, які слід вирішити у цій справі: 1) Чи має право не сторона договору, яка доводить, що її права порушені, оспорювати правочин (не у контексті частини третьої статті 215 ЦК України)? 2) Чи має право не власник (неволодіючий власник), а користувач майна заявляти вимогу про витребування майна? Стала судова практика Верховного Суду України свідчить про те, якщо позивач не був стороною договору, то він не має права на вимогу про визнання правочину недійсним із застосуванням інституту реституції майна (частина перша статті 216 ЦК України). Зазначене підтверджується, зокрема постановами Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-67цс15, від 25 квітня 2012 року у справі № 6-25цс12, від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16 та інших. У справі, яка Верховним Судом переглядається, спір виник саме із таких позовних вимог. Так, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів зазначила таке: «поза увагою судів залишилось те, що недійсність правочину як спосіб захисту прав може застосовуватися у тій ситуації, коли на момент звернення до суду права сторін правочину, що оспорюється, зберігаються, тобто, коли не відбулося відчуження майна або вчинення інших правочинів з цим майном, право на яке оспорюється». В іншій справі у справі № 352/995/17 (провадження № 61-818св21), від правового висновку якої просить відступити колегія суддів, спір було вирішено саме за позовом не сторони правочину і договори купівлі-продажу визнані недійсними. Так, зазначено таке: «вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюваними договорами купівлі-продажу ОСОБА_15 відчужив ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 земельні ділянки, набуті ним на підставі державних актів, визнаних недійсними в судовому порядку, що свідчить про невідповідність таких угод положенням статті 203 ЦК України і є правовою підставою для визнання угод недійсними в порядку статті 215 ЦК України. Посилання касаційної скарги на обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав, так як права особи, що вважає себе власником майна, підлягають захисту на підставі статті 388 ЦК України, безпідставні, оскільки, як встановлено судами, ТОВ «Карпатська нафтова компанія» є лише власником нерухомого майна колишнього військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 що розташоване на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_15 , і, оскільки спір у справі стосується земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу майно, апеляційний суд дійшов обґрунтовано висновку про те, що права особи, яка по суті не має статусу неволодіючого власника, не підлягають захисту шляхом пред`явлення позову до власника земельних ділянок з використанням правового механізму, установленого статтею 388 ЦК України». Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц, провадження № 14-445цс19, зазначила таке: «61. Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції. Вказав, що, ухвалюючи рішення у справі за позовом прокурора в інтересах особи, яка не була стороною в оскаржених правочинах з продажу елінгу, суд першої інстанції вимог закону не врахував, не встановив, яке невизнане чи оспорюване цивільне право позивачів було порушене договорами купівлі-продажу № 790, 2333, та чи підлягає воно захисту у той спосіб, який визначив прокурор. Цей суд вважав, що відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на частини елінгу за набувачами ОСОБА_19 та ОСОБА_20 і про визнання недійсними договорів іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію права іпотеки.

62. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювалася з приводу того, що вимогу про визнання правочину недійсним може заявити особа, яка не є стороною відповідного правочину (див. постанови від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (пункт 58); від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 42); від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (пункт 49)). Оскільки прокурор обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту майнових інтересів держави в обраний ним спосіб, а договори купівлі-продажу № 790, 2333 й іпотеки № 799, 2334 і державна реєстрація відповідних прав порушували права власності та користування земельною ділянкою, на якій споруджений елінг, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції у частині задоволення наведених вимог». При цьому Велика Палата Верховного Суду не відступила / не конкретизувала наведені вище висновки Верховного Суду України. Зазначене з метою забезпечення єдності судової практики слід вирішити Великій Палаті Верховного Суду, якій належить таке повноваження відповідно до вимог ЦПК України. Крім того, у цій справі виник спір щодо можливості неволодіючого власника вимагати застосування інституту віндикації. У справі у справі № 352/995/17 (провадження № 61-818св21), від правового висновку якої об`єднану палату просить відступити колегія суддів, зазначено таке: «Позивач на час розгляду справи у суді не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України». Зазначеного правового висновку дотримувався Верховний Суд України, зазначаючи, що витребування майна із чужого незаконного володіння на підставі статей 387, 388 ЦК України (віндикація) має право лише власник майна (див.: постанови від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-1цс15, від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16 та інші). Натомість, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, провадження № 14-96цс21, зазначила таке: «39. Велика Палата Верховного Суду раніше виснувала, що право на витребування майна з незаконного володіння може мати як власник, так і законний користувач майна (див., наприклад, постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (пункт 95), від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19)». При цьому Велика Палата Верховного Суду не відступила / не конкретизувала наведені вище висновки Верховного Суду України. Зазначене з метою забезпечення єдності судової практики слід вирішити Великій Палаті Верховного Суду, якій належить таке повноваження. Отже, вказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду потребують уточнення / конкретизації. Наведене вище дає підстави Верховному Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійти висновку, що ця справа містить виключну правову проблему і її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування правозастосовчої практики щодо наведених вище правових питань. Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України. Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля. На думку ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «C. G. та інші проти Болгарії» від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)). ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, § 31, 32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, § 65)). Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року). Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу № 352/1070/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки до земель запасу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді А. І. Грушицький Б. І. Гулько В. І. Крат Є. В. Синельников І. М. Фаловська М. Є. Червинська