Постанова Хмельницький апеляційний суд № 681/950/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2024 року м. Хмельницький Справа № 681/950/23 Провадження № 22-ц/4820/570/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Талалай О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (далі Підприємство) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. ОСОБА_1 зазначила, що наказом від 13 червня 2019 року №22 її було призначено на посаду головного бухгалтера Підприємства. 30 березня 2023 року Понінківська селищна рада Шепетівського району Хмельницької області прийняла рішення №33 про проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Підприємства. Згідно звіту за результатами аналізу бухгалтерського та податкового обліку Підприємства від 20 квітня 2023 року №74, складеного приватним підприємцем ОСОБА_5 , у зв`язку з порушенням ведення бухгалтерського обліку неправильно визначено прибуток підприємства за 2022 рік на суму 380,4 тис. грн, внаслідок чого в грудні 2022 року безпідставно нараховано премії всім працівникам підприємства на загальну суму 66,0 тис. грн. Наказом від 25 травня 2023 року №21, до якого наказом від 26 травня 2023 року №21б внесені зміни, позивачку звільнено з роботи з 6 червня 2023 року на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) за одноразове грубе порушення трудових обов`язків головним бухгалтером підприємства. Це звільнення є незаконним, оскільки вона не порушила ведення бухгалтерського обліку, а допустила помилку внаслідок складання та підписання відповідної звітності. Визначення прибутку підприємства здійснено на підставі фінансової звітності, яка могла коригуватися після завершення відповідного року, а нарахування премії працівникам проводилося за наказом керівника підприємства до виявлення помилки та не знаходилося у причинно-наслідковому зв`язку з неправильним обчисленням прибутку. До того ж, при прийнятті на роботу позивачці не було визначено конкретних трудових обов`язків, а тому на неї не може покладатися відповідальність за їх порушення. Приватний підприємець ОСОБА_5 не мав повноважень на проведення аудиту, а його звіт не встановлює вину позивачки у допущеній помилці ведення бухгалтерського обліку. Оскільки позивачку звільнено без законних підстав, то Підприємство зобов`язане виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 червня 2023 року по 18 грудня 2023 року (139 робочих днів). За таких обставин ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним її звільнення з посади головного бухгалтера Підприємства, поновити її на цій посаді та стягнути з Підприємства на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 148 702 грн 20 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ №21 від 25 травня 2023 року зі змінами, внесеними до нього наказом №21б від 26 травня 2023 року, «Про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 », виданий директором Підприємства ОСОБА_4 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Підприємства з 6 червня 2023 року. Стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 6 червня по 21 грудня 2023 року включно в загальному розмірі 142 298 грн 40 коп., без урахування податків й інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню. В решті позову щодо стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Стягнуто з Підприємства в дохід держави 2 496 грн 68 коп. судового збору. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць, а саме за період з 6 по 30 червня 2023 року в сумі 17 850 грн 60 коп., без урахування податків й інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню. Суд керувався тим, що ОСОБА_1 як головний бухгалтер при здійсненні господарської операції щодо зняття з балансу підприємства житлового фонду, який раніше був безоплатно переданий йому Понінківською селищною радою, неправильно відобразила в бухгалтерському обліку дану господарську операцію, внаслідок чого за результатами господарської діяльності за 2022 рік неправильно визначено прибуток Підприємства на суму 380,4 тис. грн, а з цієї причини зайво нараховано податок на прибуток на суму 68,5 тис. грн. Дисциплінарний проступок вчинений ОСОБА_1 у липні 2022 року та виявлений Підприємством 12 квітня 2023 року, разом із тим, наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи був виданий Підприємством 25 травня 2023 року, тобто після спливу одного місяця з дня його виявлення та шести місяців з дня його вчинення. Оскільки відповідачем порушено строк для застосування дисциплінарного стягнення, то слід поновити ОСОБА_1 на посаді та стягнути з Підприємства на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі Підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок допущеного ОСОБА_1 порушення ведення бухгалтерського обліку неправильно визначено прибуток підприємства за 2022 рік на суму 380,4 тис. грн, у зв`язку з чим у грудні 2022 року безпідставно нараховано премії всім працівникам підприємства на загальну суму 66,0 тис. грн. Отже, ОСОБА_1 як головний бухгалтер Підприємства вчинила одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а тому її правомірно звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Оскільки дисциплінарний проступок вчинений ОСОБА_1 у грудні 2022 року та виявлений Підприємством 2 травня 2023 року після ознайомлення із обґрунтованим звітом приватного підприємця ОСОБА_5 , то строк для застосування дисциплінарного стягнення не сплив. Суд першої інстанції неправильно визначив дату вчинення та виявлення проступку ОСОБА_1 , що призвело до помилкового висновку про обґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Наказом №22 від 13 червня 2019 року ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера Підприємства з 14 червня 2019 року. 30 березня 2023 року Понінківська селищна рада Шепетівського району Хмельницької області прийняла рішення №33 про проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Підприємства. За договором на виконання консультаційних послуг від 3 квітня 2023 року №4, укладеним між Понінківською селищною радою Шепетівського району Хмельницької області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , останній надав консультаційні послуги з аналізу бухгалтерського та податкового обліку Підприємства за період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року. Згідно звіту фізичної особи підприємця ОСОБА_5 від 20 квітня 2023 року №74 в липні 2022 року на підставі рішення Понінківської селищної ради з балансу Підприємства знято житловий фонд, який раніше був безоплатно переданий йому. Зняття з балансу слід було провести по бухгалтерському обліку як: Д 131 К 103 7849886,09 грн за рахунок зносу; Д 424 К 103 4337439,76 грн за рахунок іншого додаткового капіталу. Всього за первісною вартістю 12187325,85 грн. Але в бухгалтерському обліку помилково відображено: Д 424 К 745 «умовні доходи» 5554,4 тис. грн. Д 97 «витрати від списання основних засобів» К 103 4337,4 тис. грн. В результаті допущених помилок у бухгалтерському обліку визначено прибуток по підприємству на суму 380,4 тис. грн. З цієї причини зайво нарахований податок на прибуток 68,5 тис. грн. Крім того, в грудні 2022 року безпідставно нараховані премії всім працівникам підприємства на загальну суму з нарахуванням Єдиного соціального внеску 66,0 тис. грн, що суперечить колективному договору про преміювання. Під час перевірки помилки виправлені. Фактично визначено збиток на суму 423,4 тис. грн. Безпідставно нарахований податок на прибуток в сумі 68,5 тис. грн сторновано. До місцевої податкової інспекції подано уточнюючий баланс, звіт про фінансові результати та декларацію про сплату податку на прибуток за 2022 рік. Відповідно до наказу від 14 грудня 2022 року №48 премійовано 20 працівників Підприємства по підсумках роботи за грудень 2022 року. 12 квітня 2023 року Підприємство подало Центру обробки електронних звітів Державної служби статистики України виправлену фінансову звітність за 2022 рік. Згідно наказу від 10 квітня 2023 року №11 ОСОБА_1 як матері двох дітей до 15 років була надана додаткова відпустка тривалістю 10 днів з 13 по 22 квітня 2023 року. У період з 19 до 24 травня та з 26 травня до 6 червня 2023 року ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у медичних закладах, у зв`язку з чим їй були видані листки непрацездатності. До застосування дисциплінарного стягнення Підприємство зажадало від ОСОБА_1 письмові пояснення. 18 і 29 травня 2023 року ОСОБА_1 надала відповідачу такі пояснення. Наказом №21 від 25 травня 2023 року, до якого наказом №21б від 26 травня 2023 року внесені зміни, ОСОБА_1 звільнено з посади з 6 червня 2023 року на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків головним бухгалтером підприємства. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами. За змістом частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. В силу статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі №996-ХIV): бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Із положень частини сьомої статті 8 Закону №996-ХIV слідує, що головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Зміст конституційного права на працю включає відповідні гарантії захисту працівника від незаконного звільнення. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 27 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов`язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. У пункті 22 цієї постанови Пленум Верховного Суду України зазначив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Аналіз вищенаведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за наявності таких вимог: це рішення застосовується до певних категорій працівників; при застосуванні вказаної статті закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; таке порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа. Отже в порядку застосування дисциплінарного стягнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України можуть бути звільнені керівники та їх заступники, головні бухгалтери підприємств, установ, організацій за вчинення ними порушення своїх обов`язків, які визначені трудовим договором, посадовою інструкцією, іншим локальним нормативним актом та законодавством про працю. Обов`язковою умовою визнання діянь працівника як порушення трудових обов`язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідками. При цьому саме роботодавець повинен довести наявність указаних обставин, які дають підстави для звільнення працівника. До порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов`язкові вимоги: виявлення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягнення один місяць із дня виявлення роботодавцем дисциплінарного проступку (без урахування часу відкриття працівнику листка непрацездатності та перебування його у відпустці) та шість місяців із дня вчинення працівником дисциплінарного проступку; видання власником або уповноваженим ним органом наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника, поновлення його на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У справі відсутній локальний документ щодо кола завдань та обов`язків головного бухгалтера Підприємства, які визначені трудовим договором ОСОБА_1 (посадова інструкція). Водночас згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених 28 грудня 2001 року Міністерством праці та соціальної політики України як доповнення та зміни №3 (Кваліфікаційні характеристика Керівники. Головний бухгалтер) головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Вимагає від усіх підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Уживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереженню оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені терміни користувачам. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня відповідно до нормативних актів, затверджених формами та інструкціями. За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків і зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах. В судовому засіданні сторони визнали, що належне ведення бухгалтерського обліку Підприємства, зокрема: забезпечення порядку та правил ведення бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки дійсної фінансової звітності, забезпечення контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, - було покладено на ОСОБА_1 як головного бухгалтера Підприємства. Досліджені докази вказують на те, що ОСОБА_1 допустила неправильність ведення бухгалтерського обліку. В результаті допущених із її вини помилок ведення бухгалтерському обліку неправильно визначено прибуток Підприємства за 2022 рік на суму 380,4 тис. грн, внаслідок чого неправомірно нараховано податок на прибуток 68,5 тис. грн. і безпідставно нарахована премія працівникам 66,0 тис. грн. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, який є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків головним бухгалтером підприємства. Згідно головної книги Підприємства за 2022 рік (т.1 а.с. 143-204) та фінансової звітності Підприємства (баланс станом на 30 вересня 2022 року) (т. 1 а.с. 222) господарська операція щодо неправильного зазначення в бухгалтерському обліку зняття житлового фонду, який раніше був безоплатно переданий Підприємству, мала місце у липні 2022 року. Цю обставину також підтвердив свідок ОСОБА_5 . У зв`язку з цим, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок у липні 2022 року, а на час її звільнення сплив шестимісячний строк застосування дисциплінарного стягнення з дня вчинення проступку. Відтак, висновки суду про порушення Підприємством строку застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, поновлення її на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є правильними. Доводи апеляційної скарги про дотримання Підприємством порядку застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону. Зібрані докази вказують на те, що станом на 12 квітня 2023 року (день подання виправленої фінансової звітності за 2022 рік) Підприємство виявило допущене ОСОБА_1 порушення ведення бухгалтерського обліку, хоча звіт за результатами аналізу бухгалтерського та податкового обліку від 20 квітня 2023 року №74 був переданий йому фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 лише 2 травня 2023 року. З огляду на те, що ОСОБА_1 з 13 до 22 квітня 2023 року перебувала у відпустці, а з 19 по 24 травня та з 26 травня до 5 червня 2023 року вона була звільнена від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, то на час звільнення місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення проступку не сплив. Висновок суду першої інстанції про закінчення цього строку на час звільнення є помилковим, відтак ця невідповідність не вплинула на правильність вирішення справи та не може бути підставою для скасування судового рішення. Визначений судом розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем не оспорюється та не спростовується.

3. Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради залишити без задоволення, а рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох О.І. Талалай Головуючий у першій інстанції Горщар А.Г. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 54