Постанова 4811 № 443/2261/23

Справа № 443/2261/23 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г. Провадження № 33/811/120/24 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2024 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 04.12.2023 о 22:38 год в м. Жидачеві Стрийського району Львівської області, на вул. Симоненка, 18, керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, просить допитати у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить точної відповідності суті правопорушення ознакам його складу, а акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить дати його складання та номеру. Суд першої інстанції не перевірив причини відмови від проходження огляду та наявність сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зазначає, що працівниками поліції не доведено доцільності проведення огляду в Ходорівській міській лікарні, до якої його було направлено, за наявності Жидачівської міської лікарні. Крім того, звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази огляду медичним працівником Ходорівської міської лікарні та складення акту про відмову від проходження медичного огляду, а відеозапис здійснювався на особисті мобільні телефони працівників поліції, які не роз`яснили йому права та відмовили у залученні захисника. В судове засідання суду апеляційної інстанції 07.02.2024 року ОСОБА_1 та його захисник Колтоновський О. О. не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги було відкладено на 14.15 год. 21.02.2024 року. В судове засідання 21.02.2024 року ОСОБА_1 та його захисник Колтоновський О. О. повторно не з`явилися. Захисник подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`яку з перебуванням ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні. В подальшому, в судові засідання, призначені на 06.03.2024 року та 20.03.2024 року, ОСОБА_1 та його захисник Колтоновський О. О. в черговий раз не з`явилися, захисник подавав клопотання про відкладення розгляду справи з аналогічних підстав до моменту завершення амбулаторного лікування, тобто на невизначений строк. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надійшла до суду апеляційної інстанції 23.01.2024 року. Такі дії захисника ОСОБА_4 щодо відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції розцінює як зловживання процесуальними правами захисника на участь у судовому засіданні з метою затягування такого розгляду. Крім того, встановлено, що протягом перебування в провадженні апеляційного суду вказаної справи, ОСОБА_1 24.01.2024 року вчинив ще одне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.02.2024 року. Також, постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 13.03.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 08.02.2024 року адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, 08.02.2024 року, близько 18.00 год., поблизу будинку №50 по вул. Грюнвальдській в м.Жидачеві Стрийського району Львівської області, відбулась ДТП за участі автомобіля марки «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, за наслідками якої ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.02.2024 року накладено арешт на вказаний автомобіль. Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, затягування розгляду вказаної апеляційної скарги спонукає ОСОБА_1 до вчинення аналогічних адміністративних правопорушень. Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник чотири рази не з`явилися в судові засідання, зловживання процесуальними правами захисника на участь у судовому засіданні з метою затягування такого розгляду, терміни розгляду даної категорії справи, а також факти вчинення протягом перебування в провадженні апеляційного суду вказаної справи ОСОБА_1 інших адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №279461 від 09.12.2023 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння; направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 04 грудня 2023 року до КНП «Ходорівська міська лікарня», згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці; наявним в матеріалах справи відеозаписом, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1068180 від 04 грудня 2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив причини його відмови від проходження огляду, а також про неправомірні дії працівників поліції, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Так, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції підтверджується, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, у зв`язку із встановленням у нього ознак алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. В подальшому, ОСОБА_1 двічі чітко відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку. При цьому, останній не пояснював причин такої відмови та відмовився від надання пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, тобто не скористався своїм правом висловити відповідне заперечення. Доводи апелянта про те, що йому не було надано можливості скористатися послугами захисника, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що працівники поліції перешкоджали останньому скористатися правовою допомогою захисника. Твердження ОСОБА_1 про неправомірні дії працівників поліції не є предметом розгляду у рамках цього провадження та, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, могли бути оскаржені у порядку, передбаченому КАС України, чого на момент розгляду цієї адміністративної справи зроблено не було. Разом із тим, це не могло слугувати підставою для відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що протокол не містить точної відповідності суті правопорушення ознакам його складу, оскільки зміст наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №279461 від 09.12.2023 року повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає та складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Що стосується доводів про те, що прилад «Drager Alсotest 6820» не містить оцінки відповідності, державної реєстрації та не відноситься до таких, що дозволені для використання на території України, то такі є необґрунтованими. Пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Наказом Держлікслужби України № 1529 від 29.12.2014 року «Про державну реєстрацію медичних виробів» затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Номер 43, зазначеного переліку, - це газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014 газоаналізатори Drager Alcotest внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення МОЗ України і дозволені для застосування на території України. Отже, прилад «Drager Alсotest 6820», який був запропонований працівниками поліції для проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, дозволений МОЗ та має свідоцтво про державну реєстрацію. Доводи апелянта про те, що працівники поліції не надали для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого стану вимірювальної техніки не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу. Покликання на те, що працівниками поліції не доведено доцільності проведення огляду в Ходорівській міській лікарні, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно з Наказом департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 05.06.2020 року № 401 «Про порядок проведення медичних оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», визначено перелік закладів охорони здоров`я Львівської області, яким надається право проведення зазначених в наказі оглядів. КНП «Ходорівська міська лікарня», до якої працівники поліції направляли ОСОБА_1 , входить до вказаного переліку медичних закладів. Відтак, дії працівників поліції відповідають вимогам п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Крім того, відеозаписом з нагрудного реєстратора працівників поліції підтверджується, що ОСОБА_1 04 грудня 2023 року відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, запропонованому працівником поліції, що спростовує доводи апеляційної скарги в частині відсутності в матеріалах справи доказів огляду медичним працівником Ходорівської міської лікарні та складення акту про відмову від проходження медичного огляду, оскільки останній не був доставлений до медичного закладу. Відсутність в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння дати його складання та номеру жодним чином не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовує наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що працівники поліції здійснювали відеозапис на особисті мобільні телефони, оскільки, як вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів, обоє працівників поліції здійснювали відеозапис на нагрудні камери в передбаченому законом порядку. Крім того, на відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими. Клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки відсутня необхідність у допиті вказаних осіб у зв`язку з тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, які є взаємодоповнюючими та не суперечать один одному. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.