Постанова 4814 № 526/1208/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 526/1208/21 Номер провадження 22-ц/814/759/24Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 лютого 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Одринської Т.В., суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.. за участю секретаря: Сальної Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" на рішення та на окрему ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року, В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз" звернулося до суду першої інстанції з вказаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу у сумі 579,64 грн. В подальшому позивачем збільшено позовні вимоги, відповідно до яких позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу у сумі 996,60 грн та суму судових витрат. Позов обґрунтовано тим, що відповідач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом споживання природного газу. На підставі укладеного договору споживачу присвоєно персональний ЕІС-код: 56ХМ42А00080410Т. 27.11.2019 споживачу було припинено газопостачання, про що складено відповідний акт. Відповідач продовжує ухилятися від сплати вартості послуг з розподілу природного газу та неналежно виконує свої зобов`язання, в результаті чого, має заборгованість. В добровільному порядку заборгованість за послуги з розподілу природного газу не погашає, чим завдає шкоди майновим інтересам ПрАТ «Гадячгаз». Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідачем не вчинено жодних дій, як споживачем, на приєднання до умов договору природного газу. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ПрАТ "Гадячгаз", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, прохало скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказувало, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, предметом спору вказані справі є стягнення заборгованості з відповідача, при цьому судом вирішено питання щодо відключення газопостачання, що не є предметом розгляду справи. Вказано, що позивачем було наведено детальний розрахунок заборгованості, а також зазначено, що цей розрахунок є сталим і розрахованим відповідно до нормативно-правових актів. Також зазначено, що позивачем надано відповідні докази, на підтвердження того, що позивач є суб`єктом природної монополії. Здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу за цінами/тарифами на розподіл природного газу, що встановлені законодавством в межах своєї ліцензійної території, до якої відноситься с.Вельбівка. Крім того, 25 серпня 2023 року суддею Зіньківського районного суду Полтавської області постановлено окрему ухвалу відносно ПрАТ "Гадячгаз", відповідно до якої встановлено порушення закону працівниками приватного акціонерного товариства "Гадячгаз". Ухвала направлена до Полтавської обласної прокуратури для проведення перевірки та притягнення винних осіб Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" до кримінальної відповідальності за скоєння службового злочину. Ухвала суду мотивована тим, що дії працівників ПрАТ «Гадячгаз», свідчать про формальний підхід щодо належного виконання своїх функціональних обов`язків, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 на розпорядження своїм майном, та отримання якісних послуг газопостачання. На думку судді такі дії посадових осіб нівелюють основні засади цивільного судочинства, а також порушення прав людини, що гарантовані Конституцією України. На вказану ухвалу ПрАТ «Гадячгаз» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона прийнята з порушеннями норм процесуального права, за відсутності підстав для її прийняття, висновки суду, викладені в ній, не відповідають обставинам справи та нормам законодавства, прохав її скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала не містить посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги якого, на думку суду, порушило ПрАТ «Гадячгаз», крім того, судом першої інстанції не встановлено склад правопорушення. Зазначено, що окрема ухвала може бути постановлена лише при розгляді справи по суті.Предметом розгляду у справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги. Натомість, постановляючи ухвалу, суддя вийшов за межі позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» здійснює господарську діяльність та має ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, визначеної постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.06.2017 р. № 775 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «ГАДЯЧГАЗ», з урахуванням змін внесених постановою НКРЕКП від 16.12.2020 р. №2510. Витягом з протоколу № 1 загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Гадячгаз» від 27.04.2018 року підтверджується, що Публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз». Згідно доводів позивача, побутовий споживач природного газу ОСОБА_1 приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом споживання природного газу, на підтвердження чого надає позивач надав розрахункову книжку по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) за користування природним газом. Додатково, на підтвердження факту приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу зазначено, що згідно до пункту 2 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: - присвоїв споживачу (у тому числі побутовому споживачу) персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та в установленому законодавством порядку передає його Оператору ГТС для можливості ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом. Встановлено, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 . Оператором ГРМ - ПрАТ «Гадячгаз» присвоєно персональний ЕІС-код: 56ХМ42А00080410Т. Також встановлено, що 27.11.2019 року споживачу ОСОБА_1 було припинено газопостачання, про що складено відповідний акт, який міститься в матеріалах справи. Разом з тим, позивачем розраховано річну замовлену потужність споживачу ОСОБА_1 відповідно до норм Кодексу ГРМ - 314 куб.м, тобто 26,17 куб. м на місяць. 22.12.2020 року у зв`язку із відсутністю оплат за послуги з розподілу природного газу ПрАТ «Гадячгаз» звернулось до Гадяцького районного суду Полтавської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу, яка станом на 11 грудня 2020 року складала 335,98 грн., а також сплачений судовий збір. За результатами розгляду вищевказаної заяви 28.12.2020 року суддею Гадяцького районного суду Полтавської області було видано судовий наказ у справі № 526/2365/20 за заявою ПрАТ «Гадячгаз» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово- комунальних послуг з розподілу природного газу та судового збору, проте за ухвалою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.01.2021 року вказаний судовий наказ скасовано на підставі поданої відповідачем заяви про скасування судового наказу. З метою досудового врегулювання спору Товариством на адресу відповідача було направлено претензію № 889/580/06 про погашення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, до якої також додані рахунки для оплати за послуги з розподілу природного газу за квітень 2021 року та травень 2021 року (копії претензії разом з додатками та доказами направлення додаються), проте відповідачем вона була проігнорована. За відновленням свого порушеного права у березні 2019 року відповідач звернувся до Гадяцького районного суду з позовною заявою в якій прохав суд визнати неправомірною бездіяльність голови правління ПрАТ «Гадячгаз»; визнати безпідставним припинення газопостачання мого будинку; зобов`язати ПрАТ «Гадячгаз» відновити газопостачання, за власний рахунок. В ході судового розгляду ним було доведено неправомірність дій та бездіяльності ПрАТ «Гадячгаз» і 03.09.2019 року Гадяцьким районним судом Полтавської області було ухвалено рішення у справі №526/626/19, яким визнано дії ПрАТ «Гадячгаз» по припиненню послуг із газопостачання вказаного домоволодіння неправомірними та зобов`язано ПрАТ «Гадячгаз» відновити газопостачання цього домоволодіння за власний рахунок. Вказане рішення постановою Полтавського апеляційного суду 14 листопада 2019 року залишено без змін. 27.11.2019 року ПрАТ «Гадячгаз» на виконання рішення Гадяцького районного суду Полтавської області відновило відповідачу газопостачання будинку. Таким чином, період, протягом якого, з вини ПрАТ «Гадячгаз», не здійснювалось газопостачання домоволодіння відповідача (з 12.11.2018 року по 27.11.2019 року), становить 1рік 15 днів, або 380 діб. В цей же день, 27.11.2019 року працівниками ПрАТ «Гадячгаз» припинено газопостачання житлового будинку відповідача. У акті припинення газопостачання від 27 листопада 2019 року вказано, що причиною відключення є «невідповідність системи газопостачання ж/б проектній та виконавчо-технічній документації, а саме у приміщенні де встановлений опалювальний котел Житомир-3, висота не відповідає проекту (2.02м замість 2.20м) в літній кухні, де встановлено ПГ-4 висота приміщення не відповідає проекту (2.00м, замість 2.20м).» Судом встановлено, що газопостачання у будинку відповідача відсутнє з вини ПрАТ «Гадячгаз» з 12.11.2018 року по даний час. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції пришов до висновку, що споживачу ОСОБА_1 протиправно припинено газопостачання з 12.11.2018 року і по даний час не відновлено. Позивач не надає послуги споживачу ОСОБА_1 із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об`ємів газу з 12.11.2018 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(далі за текстом - Закон № 2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Пунктом 1 частини першої статті 6 Закону № 2189-VIII встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні). Виконавцями комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу є - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача (пункт 1 частина друга статті 6 Закону № 2189-VIII). Згідно пункту 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону № 2189-VIII). Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Згідно частини першої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» (далі за текстом - Закон) визначено, що права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. На виконання вимог частини 1 статті 41 Закону України «Про ринок природного газу», Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), було розроблено та прийнято Кодекс газорозподільних систем від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ). Кодекс ГРМ регулює взаємовідносини між Оператором ГРМ та споживачами природного газу. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Згідно статті 40 Закону, розподіл природного газу здійснюється на підставі га умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 р. № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір), відповідно пункту 1.3 якого визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими), та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Крім цього, пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із газорозподільної мережі та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. В постанові від 02.10.2020 року у справі № 310/7778/18 Верховний Суд зазначив, що: «Відповідно до змісту пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між оператором газорозподільної мережі (далі - оператор ГРМ) та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Відповідно до пункту 7 глави З розділу VI Кодексу ГРС фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу». Згідно пунктів 2.1-2.2 Типового договору встановлено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Абзацом 2 пункту 6.6 розділу VI Типового договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу. Згідно з Законом України «Про ринок газу», з 01.01.2020 року всі споживачі газу України отримують окремі рахунки: один за спожитий газ, другий - за послугу з його доставки. Порядок розрахунків встановлений державним регулятором - НКРЕКП. Національна комісія у сфері енергетики та комунальних послуг з січня 2020 р. змінила правила розрахунків за послуги розподілу природного газу. Відповідні зміни внесені Державним регулятором до Кодексу ГРМ відповідно до постанови НКРЕКП № 2080 від 07 жовтня 2019 р.Вартість доставки газу розраховується індивідуально для кожного клієнта. Розмір плати залежить від конкретного обсягу споживання та тарифу, який встановлено НКРЕКП. При визначенні обсягу споживання за основу береться кількість спожитих кубометрів газу впродовж попереднього "газового року". Це проміжок часу з 1 жовтня по 30 вересня. Сума кубів газу, спожитого за газовий рік, ділиться на 12 місяців. Результат множиться на тариф за доставку. Так отримуємо вартість доставки на місяць. Плата за доставку здійснюється щомісячно, рівними платежами впродовж календарного року починаючи з 01.01.2020 року. Розрахунок суми оплати за спожитий природний газ проводиться за попередній «газовий рік» тобто з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року. Споживач має сплачувати за доставку природного газу рівними частинами протягом календарного року (в залежності від кількості використаного газу за попередній «газовий рік), в період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Потім проводиться розрахунок спожитого газу за 2020 «газовий рік» - тобто з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, і оплата проводиться рівними частинами з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року і т.д. Окрім того, у відповідності до пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, за умови відсутності споживання природного газу споживачем та/або його об`єктом протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається Оператором ГРМ за замовчуванням на рівні: Абзац перший пункту 4 глави б розділу VI в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 580 від 06.03.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469 від 29.07.2020 39куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; Абзац пункту 4 глави 6 розділу VI в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 580 від 06.03.2020126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; Абзац пункту 4 глави б розділу VI в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 580 від 06.03.2020 314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим. Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що позивачем не зазначено за які періоди і в яких сумах, виходячи з якої кількості спожитого газу проведено розрахунок заборгованості відповідача, оскільки працівниками ПрАТ «Гадячгаз» 12 листопада 2018 року було припинено газопостачання будинку відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивачем не надано суду документального підтвердження споживання природного газу ОСОБА_1 , як споживачем та не надано доказів приєднання (акцептування) останнім до договору розподілу природного газу. За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Інші доводи та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки вони є предметом позовних вимог. Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив. Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу на рішення суду - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч вимог закону вийшов за межі позовних вимог при постановленні окремої ухвали, колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки правомірність дій позивача при відключенні відповідача від газопостачання 27.11.2019 року не були предметом розгляду даної справи. Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК Українисуд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів. Відтак, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення Закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказала, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки у їхній діяльності під час вирішення спору. Верховний Суд у своїй постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначив, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком. Тобто, постановлення окремої ухвали є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали стосовно протиправних дій ПрАТ «Гадячгаз», оскільки предметом позову було стягнення заборгованості, а не правова оцінка дій ПрАТ «Гадячгаз» щодо відключення відповідача від газопостачання. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги на окрему ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року. Вказана ухвала постановлена суддею з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 383, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року залишити без задоволення. Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року залишити без змін. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз"на окрему ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року задовольнити. Окрему ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 5 березня 2024 року. Головуючий Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль