Ухвала КЦС ВС № 526/3947/25

УХВАЛА 05 червня 2026 року м. Київ справа № 526/3947/25 провадження № 61-6918ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» - Бєрікула Юрія Васильовича, на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити газопостачання, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дії Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» (далі - ПрАТ «Гадячгаз») щодо припинення газопостачання 08 вересня 2025 року за адресою позивача незаконними та протиправними, визнати дії працівників відповідача щодо несанкціонованого проникнення на територію домоволодіння позивача 17 грудня 2025 року незаконними та протиправними, зобов`язати відповідача відновити газопостачання до будинку позивача власним коштом, стягнути з відповідача 75 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У січні 2026 року позивачка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у спосіб зобов`язання ПрАТ «Гадячгаз» негайно відновити газопостачання до житлового будинку шляхом розпломбування запірних пристроїв та виконання пусконалагоджувальних робіт до моменту набрання рішенням суду законної сили. Заява мотивована тим, що позивачка не має заборгованості за послуги газопостачання, однак позбавлена можливості опалювати житло, готувати їжу для себе, дітей та чоловіка в опалювальний період при мінусовій температурі повітря. Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким заяву позивачки про забезпечення позову задоволено. В порядку забезпечення позову заборонено ПрАТ «Гадячгаз» вчиняти дії з припинення, обмеження розподілу природного газу на об`єкті газопостачання споживача - житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, оцінивши підстави вжиття заходів забезпечення позову та їх відповідність принципам розумності, обґрунтованості та адекватності, дійшов висновку, що вжитий захід забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, зберігатиме баланс інтересів сторін, оскільки відновлення газопостачання на час розгляду справи в суді не звільняє споживача від обов`язку оплачувати спожиті комунальні послуги, та сприятиме ефективному захисту або поновленню прав позивача, якщо їх порушення буде встановлено під час розгляду справи по суті судом. Апеляційний суд врахував, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесення можливих витрат відповідачем у зв`язку з відновленням газопостачання. Також відсутні у справі й докази того, що застосування таких заходів може призвести до порушення прав чи законних інтересів осіб, які не є учасниками цього процесу. Полтавський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, не погодився з його мотивами, що заявлені заходи забезпечення позову за своїм змістом є тотожними заявленим позовним вимогам, оскільки у спірних правовідносинах споживач є слабшою та більш вразливою стороною, залежить від надавача комунальних послуг ПрАТ «Гадячгаз», який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг із приєднання до газорозподільних мереж, що належать підприємству в межах Гадяцького району Полтавської області, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб`єктами господарювання визначати умови надання таких послуг на ринку. Суд апеляційної інстанції вважав, що за таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення прав позивача у разі задоволення позову, оскільки відсутність газопостачання житлового будинку в опалювальний період може призвести до руйнування системи опалення та завдання шкоди здоров`ю мешканців. У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ПрАТ «Гадячгаз» - Бєрікула Ю. В., на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а місцевого суду залишити в силі. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно здійснив забезпечення позову, який не є співмірним позовним вимогам. Вважає, що вжиті заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, тобто має місце фактичне вирішення позовних вимог. Серед іншого, оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 22 квітня 2026 року, тобто після закінчення опалювального сезону. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності постанови апеляційної інстанції. Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. ЦПК України не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Також слід врахувати, що в умовах воєнного стану та відключень електропостачання, відсутність газопостачання у житловому будинку, де проживає позивачка, ускладнює забезпечення базових потреб і створює ризики для здоров`я проживаючих. При цьому доводи ПрАТ «Гадячгаз» не вказують на небезпеку для інших осіб у випадку дії заходів забезпечення позову, застосованих апеляційним судом. Колегія суддів вважає висновки апеляційного суду законними і обґрунтованими з огляду на обставини конкретної справи. Застосовані заходи забезпечення позову є пропорційними і спрямовані на тимчасове, до набрання рішенням суду законної сили. Оскаржене судове рішення не передбачає безоплатного користування послугами з газопостачання чи порушення правил безпеки під час такого користування. Оцінка обґрунтованості та доведеності позовних вимог при вирішенні питання про забезпечення позову не здійснюється. Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права щодо задоволення заяви про забезпечення позову не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ПрАТ «Гадячгаз», на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року є необґрунтованою. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» - Бєрікула Юрія Васильовича, на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити газопостачання, відшкодування моральної шкоди . Копію ухвали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Сердюк