Постанова Київський апеляційний суд № 756/4780/22

Справа №756/4780/22 Головуючий в суді І інстанції Шролик І. С. Провадження № 22-ц/824/2507/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Оніщука М.І., за участі секретаря Медведчук Д.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарного Олександра Вікторовича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Престиж» про примусове проникнення до житла боржника, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарний О.В. звернувся до суду з вказаним поданнямпро примусове проникнення до житла боржника, яке обґрунтовував тим, що 03 лютого 2023 року за заявою ПП «Творча майстерня «Престиж» ним відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/4780/22, яке набрало законної сили 01 січня 2023року, яким суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Творча майстерня «Престиж» заборгованість зі сплати орендних платежів та комунальних послуг в сумі 464 719,08 грн., неустойку за період з червня по вересень 2022 року в сумі 263294,00 грн., а також зобов`язав ОСОБА_1 повернути за Актом прийому-передачі орендоване майно: квартиру АДРЕСА_1 . Зазначав, що ОСОБА_1 користується квартирою незаконно та умисно не виконує судове рішення в частині щодо повернення орендованого майна за Актом прийому - передачі, чим скоює злочин, передбачений ст. 382 КК України. Боржник ОСОБА_1 є власником частини квартири АДРЕСА_2 , де і зареєстрований за місцем проживання. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» оригінал постанови про відкриття виконавчого провадження 03 лютого 2023 року був направлений ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 рекомендованим листом з повідомленням. Лист повернуся з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання. Постановою виконавця від 06 квітня 2023року накладено арешт на майно боржника, яка отримана боржником 14 квітня 2023 року. Згідно відповіді МВС України за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано. На виконання рішення Оболонського районного суду м.Києва по справі № 756/4780/22 приватним виконавцем Кошарним О.В. 03 лютого 2023 року відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо зобов`язання ОСОБА_1 передати по Акту прийому-передачі ПП «Творча майстерня «Престиж» п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Дане рішення ОСОБА_1 виконано не було, сповіщений він був в належному порядку. Також на підставі ст. 38 та 214 КПК України, ч. 3 п. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавцем подане повідомлення до Оболонського РУП ГУ Національної поліції у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 КК України. Згідно інформації наданої банками АТ КБ «Приват Банк» та АТ «Акцент Банк» кошти у боржника відсутні. Аналізуючи описову частину рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/4780/22 було встановлено, що боржник зауважує що в квартирі АДРЕСА_1 знаходиться його рухоме майно: меблі. Згідно листа ПП «Творча майстерня «Престиж» від 14 червня 2023 року стягувач не заперечує проти примусового проникнення до квартири, яка належить на праві власності, з метою накладення арешту на рухоме майно боржника. Посилаючись на те, що боржник будучи достеменно обізнаним про відкриття виконавчого провадження ухиляється від виконання судового рішення, вимоги не виконує, потрапити до житлового приміщення для здійснення опису та арешту майна боржника не виявляється можливим, виконавець просить суд надати доступ на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності стягувачу - ПП «Творча майстерня «Престиж», правонаступником прав та обов`язків якого нині, як вже зазначалось вище є ТОВ «Творча майстерня «Престиж». У зв`язку з вищевикладеним, просив суд задовольнити подання про примусове проникнення до тимчасового житла боржника ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 , з метою здійснення опису та арешту майна боржника. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року подання задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання. Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не враховано, що матеріали справи не містять доказів умисного невиконання рішення суду та свідомого недопущення виконавця до квартири, оскільки жодних належних доказів отримання ним постанов приватного виконавця не надано. Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти її доводів та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять докази про обізнаність боржника про відкрите провадження щодо примусового виконання рішення суду, також боржник обізнаний із наміром приватного виконавця вчинити виконавчі дії, тому, суд розцінює бездіяльність боржника, як засіб ухилення від виконання судового рішення, що в сукупності з дослідженими матеріалами справи, свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення та ненадання доступу виконавцю до приміщення, а тому, наявна необхідність примусового проникнення до житла. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва знаходиться виконавче провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року по справі 756/4780/22, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Творча майстерня «Престиж» заборгованість зі сплати орендних платежів та комунальних послуг в сумі 464 719,08 грн., неустойку за період з червня по вересень 2022 року в сумі 263 294 грн., а також зобов`язання ОСОБА_1 повернути за Актом прийому-передачі орендоване майно: квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до відповіді АТ «А-Банк» від 14 лютого 2023 року, на виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Кошарного О.В. від 07 лютого 2023 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 накладено арешт на рахунки боржника, кошти на рахунку відсутні. Згідно із відповіді МВС України за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано. КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 06 квітня 2023 року повідомило приватного виконавця про те, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_5 , на яку як зазначає приватний виконавець постановою про арешт майна боржника накладено арешт, яка отримана боржником 14 квітня 2023 року. Як встановлено з ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року по справі 756/4780/22 за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Кошарного О.В. йому достеменно відомо про примусове виконання судового рішення по справі 756/4780/22. Судом досліджено матеріали цивільної справи, представник стягувача 03 лютого 2023 року звернувся до приватного виконавця Кошарного О.В. зі заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/4780/22 про зобов`язання ОСОБА_1 передати по акту прийому-передачі ПП «Творча майстерня «Престиж» п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 132-135). Приватним виконавцем Кошарним О.В. 03 лютого 2023 року винесено постанову про відкриття ВП № НОМЕР_4 щодо виконання виконавчого листа № 756/4780/22, виданого 20.01.2023 року Оболонським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_1 передати по акту прийому-передачі ПП «Творча майстерня «Престиж» квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 137-138). Приватним виконавцем Кошарним О.В. 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого місця проживання направлено виклик до приватного виконавця на 11.00 год. 27 лютого 2023 року, який отримано останнім 04 березня 2023 року (а.с. 140-142). Актом перевірки виконання рішення від 22 лютого 2023 року встановлено, що приватним виконавцем Кошарним О.В. на виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва № 756/4780/22 у ВП НОМЕР_4 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки виконання постанови від 03 лютого 2023 року про десятиденне виконання рішення. Під час перевірки було встановлено, що рішення боржником ОСОБА_1 виконано не було. До перевірки був залучений представник ПП «Творча майстерня «Престиж» (а.с. 143). Постановою приватного виконавця від 27 лютого 2023 року у ВП № НОМЕР_4 за невиконання рішення Оболонського районного суду м. Києва №756/4780/22 у десятиденний термін накладено на боржника ОСОБА_1 , штраф на користь держави у розмірі 1700 грн (а.с. 145, 146). Вказана постанова направлена боржнику ОСОБА_1 , яка зазначена у виконавчому листі: АДРЕСА_1 , однак, не отримана останнім, конверт повернувся на адресу приватного виконавця у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 147,148). Постановою приватного виконавця 17 березня 2023 року за повторне невиконання рішення Оболонського районного суду м. Києва №756/4780/22 накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3400 грн (а.с. 149-150). Приватним виконавцем 17 березня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, оскільки після повторного зобов`язання боржника виконати рішення суду повідомлень про виконання від сторін не надійшло. Відповідно до п. 3 даної постанови вирішено направити повідомлення до Оболонського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст. 382 КК України. (а.с. 154-155). Суд першої інстанції мотивував своє рішення наступним. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази. Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння. Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла. Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Суд при вирішенні спірного питання враховує пропорційність втручання в особисті права людини, з метою дотримання відповідного балансу між приватним та суспільним інтересом. Примусове проникнення до житла є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій і може застосовуватися лише за тих обставин, коли виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Ухвала суду про проникнення до володіння боржника має бути вмотивована, що вказує на те, що суб`єкт такого подання має надати суду належні, допустимі, достовірні докази, що свідчать про те, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до володіння боржника. Також, виконавець має надати докази, які підтверджують перешкоджання вільному доступу виконавця до володіння боржника. Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду. Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення подання, з огляду на неможливості виконання рішення суду без проникнення до тимчасового житла боржника задля здійснення опису та накладення арешту на рухоме майно боржника, з урахуванням того, що квартира до якої приватний виконавець просить надати доступ на проникнення на праві власності належить стягувачу, а ТОВ «Творча майстерня «Престиж» надала згоду на примусове проникнення до його квартири. Доводи апеляційної скарги про те, що виконавцем не доведено умисного невиконання рішення суду, відхиляються колегією суддів, з огляду на наявність у матеріали справи доказів отримання боржником 04 березня 2023 року за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 виклику приватного виконавця (а.с. 140-142). Інші доводи апелянта зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до вимог ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню до Верховного Суду не підлягає. Головуючий: Судді: