Постанова Київський апеляційний суд № 753/16857/23

Унікальний номер справи 753/16857/23 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/6426/2024 Головуючий у суді першої інстанції Лужецька О.Р. Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 28 лютого 2024 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Авєлін А. О. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відповідач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані представнком Невкритим Володимиром Юрійовичем на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року, ухваленеу складі судді Лужецької О.Р. в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року, ухваленеу складі судді Лужецької О.Р., в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, у с т а н о в и в : 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 про визнання недійсним повідомлення про зняття заборони відчуження та запису про іпотеку, договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстраційних дій. Згідно заявлених позовних вимог позивач просила суд: - визнати недійсним повідомлення ТОВ «Кредитні ініціативи» від 18 серпня 2023 року приватному нотаріусу про зняття заборони відчуження та запису про іпотеку з квартири АДРЕСА_1 ; - скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. про зняття (припинення) заборони відчуження та запису про іпотеку з квартири з квартири АДРЕСА_1 від 18 серпня 2023 року; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18 серпня 2023 року, укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68936188 від 18.08.2023 14:11:00, приватного нотаріуса Черленюх Л.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер відомостей про речове право: 51419976. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.06.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2706/0607/88-196, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 70 000 доларів США, а ОСОБА_4 зобов`язувався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування, в строки та на умовах, визначених договором. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (змінила прізвище на ОСОБА_1 ) укладено Іпотечний договір № 2706/0607/88-196-Z-1, за яким ОСОБА_4 , ОСОБА_1 передали в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . 28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС- Комерцбанк» та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками. 28.11.2012 між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належало банку на підставі документації. 28.11.2012 між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за іпотечним договором, відповідно до умов якого сторони домовились, що разом з відступленням права вимог заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору Факторингу від 28.11.2012, укладеного між сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулась заміна кредитора на ТОВ «Кредитні ініціативи», яке набуло статусу нового кредитора за договором від 12.06.2007 №2706/0607/88-196, позичальником за яким є ОСОБА_4 , а також вказане Товариство набуло статус нового іпотекодержателя за Іпотечним договором від 16.06.2007 №2706/0607/88-196-2-1, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_4 та позивачка. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №245494142 від 23 лютого 2021 року, іпотекодавцями за іпотечним договором від 16 червня 2007 року є ОСОБА_4 та позивач. Вважає, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не набуло право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку, адже іпотекодавцем може бути лише власник майна. Повідомленням від 18 серпня 2023 року ТОВ «Кредитні ініціативи» просить приватного нотаріуса Черленюх Л.В. зняти заборону відчуження та запис про іпотеку з квартири АДРЕСА_1 , просить виключити запис з Державного реєстру іпотек та зняти заборону відчуження з вищезазначеної квартири. На думку позивача вищевказане повідомлення Товариства підлягає визнанню недійсним, адже воно не відповідає вимогам частини другої статті 207 ЦК України. В порушення вищевказаних положень Закону, Повідомлення Товариства від 18 серпня 2023 року не підписано особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. 18 серпня 2023 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Позивачка зазначає, що у неї є обґрунтовані сумніви щодо законності оскаржуваного правочину, а також у зв`язку з тим, що оскаржуваний правочин порушує її права, позивачка вимушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Вважає, що договір іпотеки не може бути підставою для набуття права власності за своєю природою, адже він не є правовстановлюючим документом. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 про визнання недійсним повідомлення, запису та скасування реєстраційних дій, відмовлено. 04 грудня 2023 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн. 05.12.2023 представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 118 137,20 грн. Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2023 заяву адвоката Проценка М.М., подану в інтересах відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, задоволено частково. Заяву адвоката Цимбал В.І., в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Не погоджуючись з рішення суду та з додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 , через свого представника Невкритого В.Ю. подано апеляційі скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить вказані судові рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги на рішення суду зазначено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не набуло право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку, адже іпотекодавцем може бути лише власник майна. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2018 у справі № 753/16885/14 в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , як законного представника малолітньої ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_4 , служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про примусове виселення з житлового приміщення - квартир АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення, відмовлено. На думку апелянта, укладенням оскаржуваного правочину порушено права позивача на проживання у спірній квартирі, що було підтверджено рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2018 у справі № 753/16885/14 та постановою Київського апеляційного суду від 19.10.2023 у справі № 753/5299/21. Судом залишено поза увагою, що повідомленням від 18.08.2023, яким Товариство просить приватного нотаріуса Черленюх Л.В. зняти заборону відчуження та запис про іпотеку з квартири АДРЕСА_1 , просить виключити запис з Державного реєстру іпотек та зняти заборону відчуження з вищезазначеної квартири, не містить підпису уповноваженої особи. Вищевказане повідомлення підлягає визнанню недійсним, адже воно не відповідає вимогам ч. 2 ст. 207 ЦК України. Окрім того, 18.08.2023 між Товариством та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 . Апелянт вважає, що оскаржуваний правочин порушує її права на проживання та користування квартирою та укладений з метою примусового виселення. Так, у пункті 1.2 Договору вказано, що квартира належить Товариству на праві приватної власності на підставі договору іпотеки від 16.06.2007. Апелянт зауважує, що договір іпотеки не може бути підставою для набуття права власності за своєю природою, адже він не є правовстановлюючим документом. Відповідач навіть не є стороною договору іпотеки, а за таких обставин, існують підстави для витребування у нотаріуса копій документів, на підставі яких було здійснено оскаржуваний правочин. Згідно п. 1.3 договору, продавець гарантує, що жодна особа не має права на користування чи оренди майна та на його частину. Судом не враховано, що апелянт на законних підставах має право на проживання у спірній квартирі, має законне право користуватися житловим приміщенням, отже викладена у п. 1.3 договору інформація дійсності не відповідає. На думку апелянта, існують підстави вважать, що договір купівлі-продажу квартири № 134 від 18.08.2023, укладений з метою її примусового виселення. Апелянт разом із своєю неповнолітньою дитиною має законне право на проживання у спірній квартирі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги на додаткове рішення апелянт зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Апелянт зауважу, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» через свого представника Проценка М.М. подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2023. Вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2023 законним. В обґрунтування доводів зазначає, що 28.11.2012 внаслідок укладення договорів факторингу відбулася заміна кредитора на ТОВ «Кредитні ініціативи», яке набуло статусу нового кредитора за кредитним договором від 12.06.2007 № 2706/0607/88-196 позичальником за яким є ОСОБА_4 , а також Товариство набуло статусу нового іпотеко держателя за іпотечним договором від 16.06.2007. Внаслідок невиконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором № 2706/0607/88-196 від 12.06.2007, 07.03.2014 ТОВ «Кредитні ініціативи» було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом реєстрації за собою права власності в порядку на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Не погодившись з вказаною державною реєстрацією ОСОБА_1 у квітні 2015 звернулась з позовом про визнання протиправної дії державного реєстратора про внесенню до Реєстру власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015, позов задоволено частково, визнано протиправними дії державного реєстратора Сіволіна М.Ю. Держаної реєстраційної служби України по внесенню до реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; скасовано рішення за індексним номером № 11944729 державного реєстратора Сіволіна М.Ю. Державної реєстраційної служби України в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на зазначене нерухоме майно. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Постанову окружного адміністративного суду України від 10.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 скасовано. Провадження у справі закрито. Вказана постанова була остаточною та оскарженню не підлягала, а відтак право власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 є безспірним і гарантованим. Окрім того, державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно проведено в чіткій відповідності з приписами законодавства за зверненням особи, яка уповноважена на це нотаріально посвідченою довіреністю від 06.07.2023. Оскаржуваний договір купівлі-продажу квартири містить всі необхідні реквізити, які відповідають вимогам ЦК України, містить персональні дані сторін, підписаний власноручно представником продавця і покупцем. Відповідачем ТОВ «Кредитні ініціативи» через свого представника Проценка М.М. подано також відзив на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2023. Представник зазначає, що для надання професійної правничої допомоги ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до нього, як адвоката, про що укладено договір № 11/10/2023 від 11.10.2023 та додаток до договору від 11.10.2023. Відповідно до умов договору та додатку до договору від 11.10.2023 в ході представництва інтересів ТОВ «Кредитні ініціативи» у цивільній справі була надана правова допомога. З огляду на те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі то витрати на професійну правничу допомогу ТОВ «Кредитні ініціативи», мають бути покладені на позивача. Відповідачем ОСОБА_2 через свого представника Цимбала В.І. подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2023. Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Представник зазначає, що немає законних підстав вважати або визнавати в судовому порядку договір купівлі-продажу квартири від 18.08.2023 недійсним. На момент укладення договору ТОВ «Кредитні ініціативи» було єдиним законним власником квартири, мало законне право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. ОСОБА_1 не була стороною договору , на момент укладення договору в квартирі не було зареєстрованих осіб, що було перевірено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. перед укладенням договору. Окрім того, представник зазначає, що рішення суду, яким відмовлено у примусовому виселенні позивача з квартири в жодному разі не дає ОСОБА_1 право проживати та користуватися квартирою. Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дарницького районного суду від 14.12.2023. Зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Зауважує, що розподіляючи витрати, понесені відповідачами на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатами обсягом послуг, затраченим ними часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат , розумності їхнього розміру. Як наслідок, суд першої інстанції задовольнив лише 1/5 частку від заявлених адвокатом Цимбал В.І. в інтересах ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, що є більш ніж достатнім і співмірним. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Невкритий В.Ю. підтримав подані апеляційні скарги, просив задовольнити їх з викладених підстав. Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» - адвокат Проценко М.М., представник ОСОБА_2 - адвокат Цимбал В.І. проти задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 заперечили. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року просили залишити без змін. Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Невкритого В.Ю., представників відповідачів Проценко М.М. , Цимбал В.І. , перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судових рішень в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Судом встановлено, 12.06.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 2706/0607/88-196, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 70 000 доларів США, а ОСОБА_4 зобов`язувався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування, в строки та на умовах, визначених договором. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (в майбутньому змінила прізвище на ОСОБА_1 ) укладено Іпотечний договір № 2706/0607/88-196-Z-1, за яким ОСОБА_4 , ОСОБА_1 передали в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . 28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС- Комерцбанк» та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками. 28.11.2012 між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. 28.11.2012 між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за іпотечним договором, відповідно до умов якого сторони домовились, що разом з відступленням права вимог заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору Факторингу від 28.11.2012, укладеного між сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами. Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулась заміна кредитора на ТОВ «Кредитні ініціативи», яке набуло статусу нового кредитора за договором від 12.06.2007 №2706/0607/88-196, позичальником за яким є ОСОБА_4 , а також Товариство набуло статус нового іпотекодержателя за Іпотечним договором від 16.06.2007 №2706/0607/88-196-2-1, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_4 та позивачка. Внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором № 2706/88-196 від 12.06.2007, 07.03.2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом реєстрації за собою права власності в порядку та на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Не погодившись з вказаною державною реєстрацією ОСОБА_1 у квітні 2015 в порядку адміністративного судочинства звернулась до суду з позовом про визнання протиправної дії державного реєстратора про внесенню до Реєстру власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року по справі № 826/5977/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано рішення за індексним номером №11944729 Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року по справі № 826/5977/15 касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року по справі № 826/5977/15 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року скасовано. Провадження у справі закрито. З наведеного слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» є власником нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 . Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Згідно ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Згідно ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: нотаріус; Згідно ст. 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. 18.08.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 06.07.2023 , що передбачала відповідні повноваження (копія додана до відзиву на позовну заяву і міститься в матеріалах справи) ОСОБА_10 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. було надано Повідомлення про виключення запису про іпотеку та зняття заборони відчуження з квартири АДРЕСА_1 вих. №б/н від 18 серпня 2023 року. На підставі поданого Повідомлення та заяв про державну реєстрацію прав (обтяження речового права) від 18 серпня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно, про що Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» надані відповідні витяги. Крім того, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року по справі №753/16857/23 зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. надати належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи, яка була сформована у зв`язку з реєстрацією права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 689361 від 18.08.2023, номер відомостей про речове право: 51419976. Вказана ухвала була виконана приватним нотаріусом шляхом надання суду вказаних документів, зокрема і копії Повідомлення про виключення запису про іпотеку та зняття заборони відчуження з квартири АДРЕСА_1 вих. №б/н від 18 серпня 2023 року (наявна в матеріалах справи), яке містить підпис представника і печатку Товариства ( т. 2 а.с. 7-102), а відтак доводи апелянта в цій частині є безпідставними, як і доводи про те, що приватним нотаріусом не було надано витребувані документи суду. Отже, на думку колегії суддів, державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно проведено у відповідності з приписами законодавства за зверненням особи, яка уповноважена на це нотаріально посвідченою довіреністю від 06.07.2023. Щодо посилань в апеляційній скарзі на недійсність договору купівлі-продажу квартири та скасування рішення приватного нотаріуса про держану реєстрацію права власності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. 18 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу квартири, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. за реєстровим №316, згідно п. 1.1 якого Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) нерухоме майно - житлову квартиру, загальною площею 50,5 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - «Майно»), і сплачує за неї ціну, визначену цим Договором. Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5, Договору купівлі-продажу квартири продавець гарантує, що жодна особа не має прав користування чи оренди майна та його частин. Продавець гарантує, що: не застережених недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання майна за цільовим призначенням, немає; від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для укладення цього Договору,- до моменту укладення цього Договору Майно нікому іншому не подароване, не продане, іншим способом не відчужене; Майно під забороною (арештом) чи у заставі не перебуває, в податковій заставі не перебуває; Майно як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане; обмежень щодо використання Майна за призначенням (сервітути тощо) немає; обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо Майна, немає. За домовленістю Сторін технічна інвентаризація Майна перед його відчуженням не проводилась Згідно п. 2.1 Договору купівлі-продажу квартири за домовленістю сторін зазначене в п. 1.1 цього Договору Майно продається за ціною 877 646,40 грн. без ПДВ (згідно з п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України), що сплачені Покупцем на рахунок Продавця IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», код банку 300346, код СДРПОУ 35326253, із зазначенням платежу «Оплата від ОСОБА_2 за придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 згідно Договору купівлі-продажу квартири» до моменту підписання цього Договору. Своїми підписами Сторони підтверджують проведення повного розрахунку. Зазначена ціна встановлена за згодою Сторін цього Договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам. Відтак жодних ознак недійсності правочину в даному разі немає. Квартира була відчужена за оплатним правочином договору купівлі-продажу зі сплатою ціни 877 646,40 гривень на рахунок Продавця ТОВ «Кредитні ініціативи» IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» з реальним настанням правових наслідків - переходом права власності на квартиру до ОСОБА_2 та реєстрацією такого права власності за ним. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно частин першої - третьої, п`ятої та шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Згідно ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчуєтеся нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Згідно ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Оскаржуваний договір купівлі-продажу квартири містить всі необхідні реквізити, які відповідають вимогам ЦК України, містить персональні дані сторін, підписаний власноручно представником продавця і покупцем, вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України не суперечить, є нотаріально посвідченим, а відтак є дійсним та не може бути визнаний недійним. Жодних доказів недійсності договору купівлі-продажу квартири Позивач не наводить і не дає. Так, згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особина річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування тарозпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. 3 ст. 319 ЦК України). Ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Саме власнику житла належить право володіння, користування та розпорядження своєю власністю. ТОВ «Кредитні ініціативи» ще 07.03.2014 набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2018 по справі №753/16885/14, на яке посилається апелянт, жодним чином не встановлює право власності (володіння, розпорядження) чи інше речове право на квартиру за ОСОБА_1 , а лише є відмовою ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні позову про її виселення, як і постанова Київського апеляційного суду від 19.10.2023 по справі №753/5299/21. Посилання на реєстрацію місця проживання апелянта за адресою спірної квартири АДРЕСА_1 не заслуговує на увагу, оскільки згідно ст. 1 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння чи розпорядження житлом, крім того станом на дату укладення Договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2023 зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 не було, що перевірено нотаріусом перед посвідченням угоди шляхом безпосереднього доступу до Реєстру територіальної громади м. Києва. Так, згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції матеріали справи не містять. Таких доказів не додано стороною позивача до апеляційної скарги та не отримано таких доказів судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи. Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції дотримався вимог закону, повно та всебічно з`ясував обставин справи, надав правову оцінку доводам і запереченням сторін та зібраним у справі доказам, вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що, рішення суду першої інстанції від 29.11.2023 є законним та обґрунтованим. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 29.11.2023 відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції від 29.11.2023 залишає без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником Невкритим В.Ю. на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року колегія суддів зазначає наступне. У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Так, ухвалюючи додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн та стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. При цьому, суд врахував клопотання представника ОСОБА_1 про зменшення розміру судових витрат, суд вважав, що понесені відповідачами витрати на правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, наданими адвокатами обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Із такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів. Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України). Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За правилами частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом, представник ТОВ «Кредитні ініціативи» Проценко М.М. надав суду договір про надання правової допомоги № 11/10/2023 від 11.10.2023, додаток до договору про надання правової допомоги № 11/10/2023 від 11.10.20203. Розділом 1 додатку до договору про надання правової допомоги визначено, що відповідно до п. 2.3 договору сторони визначили, що адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу з питань, які обумовлені представництвом інтересів клієнта в межах судової справи № 753/16857/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 про визнання недійсним повідомлення про зняття заборони відчуження та запису про іпотеку, договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстраційних дій в суді першої інстанції. Розділом 2 визначено, що відповідно до п. 3.2, 3.3 договору сторони визначили, що розмір гонорару за надання правової допомоги з питань, які визначені в п. 1 цього додатку, становить 100 000, 00 грн. Також представником надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом по справі № 753/16857/23 від 01.12.2023. де зазначено, що відповідно до умов договору та додатку до договору від 11.10.2023 адвокатом надана клієнту правова допомога в ході представництва інтересів клієнта у цивільній справі № 753/16857/23: аналіз позовної заяви по справі та доданих доказів, практики Верховного Суду в даній категорії справ, складання та надіслання до Дарницького районного суду м. Києва відзиву на позовну заяву від 16.10.2023, складання та надіслання до Дарницького районного суду м. Києва заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 25.10.2023, безпосередня участь у судовому засіданні по справі, що відбулося 14.11.2023 о 12.00 год., безпосередня участь у судовому засіданні по справі, що відбулося 29.11.2023 о 10.00 год., складання та надіслання до Дарницького районного суду м. Києва заяви про ухвалення додаткового рішення від 04.12.2023. На підтвердження понесених ОСОБА_2 витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 19/2023 від 15.10.2023 укладеним із адвокатом Цимбал В.І. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору у порядку та на умовах, визначених договором, адвокат зобов`язується надати правову допомогу клієнту, що полягає в представництві інтересів клієнта, як відповідача, в межах судового провадження № 753/16857/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 про визнання недійсним повідомлення про зняття заборони відчуження та запису про іпотеку, договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстраційних дій в Дарницькому районному суді м. Києва, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги. Також відповідачем надано акт приймання наданої професійної правничої допомоги № 1 від 01.12.2023, де зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу відповідно до п.1.1 договору, яка полягає у наступному: аналіз практики Верховного Суду в даній категорії справ, збирання доказів для подання відзиву на позовну заяву, підготовка до розгляду справи в суді; підготовка та подання до Дарницького районного суду м. Києва заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 01.11.2023, безпосередня участь у судовому засіданні по справі, що відбулося 14.11.2023 о 12 год 00 хв., підготовка та подання до Дарницького районного суду м. Києва заяви про ухвалення додаткового рішення від 04.12.2023. Так, при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 через свого представника Невкритого В.Ю. зверталася до суду із клопотанням про зменшення судових витрат. Частково задовльняючи заяви відповідачів ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що розмір судових витрат заявлених відповідачами, які підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 є неспівмірним із складністю справи та наданим адвокатами обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Судом першої інстанції було враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц. Ураховуючи викладене, та встановлені обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене по суті правильне додаткове рішення. При цьому колегія суддів враховує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі заявлені нею до стягнення витрати на правову допомогу, якщо керуючись принципом справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції додаткове рішення суду першої інстанції від 14.12.2023 залишає без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає апеляційні скарги без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані представнком Невкритим Володимиром Юрійовичем , залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 15 березня 2024року. Судді Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус О.І. Шкоріна