Окрема думка КЦС ВС № 567/1046/22

ОКРЕМА ДУМКА судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Тітова М. Ю. на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 567/1046/22 (провадження № 61-10454св23) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» про повернення земельної ділянки та скасування рішень про державну реєстрацію прав за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 22 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 червня 2023 року. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належною їй земельною ділянкою без законних на те підстав, на підставі договору оренди землі та додаткової угоди до нього, яких вона не укладала. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від22 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 08 червня 2023 року, позов задоволено. Зобов`язано ТОВ«Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:07:002:0250. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Семенюк І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 36948864 від 07 вересня 2017 року) та рішення державного реєстратора виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Опанасюка С. М. (індексний номер рішення 43592891 від 20 жовтня 2018 року), номер запису про інше речове право 22205992 від 05 вересня 2017 року, про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:07:002:0250, площею 3,3132 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо цієї земельної ділянки. Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» задоволено, рішення Острозького районного суду Рівненської області від 22 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 червня 2023 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові. Колегія суддів вважала, що позивач обраланеналежний спосіб захисту, яким у цьому випадку має бути звернення до суду з вимогою про визнання відсутнім права оренди. З такими висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодитися не можу й відповідно до вимог статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку. Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про зобов`язання повернути їй земельну ділянку та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням такого права. Статтею 391 ЦК України визначено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням такого права не є належним способом захисту порушеного права. Водночас вимоги позивача проповернення земельноїділянки Верховний Суд жодним чином не оцінював, вважаючи їх похідними. Однак такі позовні вимоги не є похідними вимогами, адже їх задоволення не залежить від задоволення позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди. Метою звернення ОСОБА_1 до суду є відновлення їїправа власника на розпорядження та користування своєю земельною ділянкою. Відповідно рішення суду про усунення перешкод позивачу в користуванні її земельною ділянкою шляхом повернення їй цієї земельної ділянки забезпечило б реальне відновлення порушеного права, за захистом якого вона звернулася до суду. Більше того, можливість захисту порушеного права саме в такий спосіб неодноразово підтверджувалася Верховним Судом. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, з урахуванням уточнення, внесеного постановою від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, зробила висновок про те, що зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. З огляду на викладене вважаю, що підстав для відмови в позові через обрання позивачем неналежного способу захисту не було. До того ж не можу погодитися з запропонованим колегією суддів способом захисту - відсутність права оренди. Такий спосіб захисту не закріплений законом. Не є тотожним та не охоплюється передбаченим статтею 16 ЦК України способом захисту - визнання права, адже поняття «наявність права» та «відсутність права» є протилежними. Суддя М. Ю. Тітов