Постанова Полтавський апеляційний суд № 538/1650/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/1650/22 Номер провадження 22-ц/814/880/24Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л.Г. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, поділ майна в натурі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 вересня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Цімботи Л.Г. в м.Лохвиці,- в с т а н о в и в : У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом. Зазначала, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом вона має у власності 1/2 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 згідно до договору купівлі-продажу від 04.01.2014 року є власником іншої частини житлового будинку за цією ж адресою. Вказувала, що враховуючи, що майно їй та відповідачу належить на праві спільної часткової власності, вона позбавлена самостійно користуватися та розпоряджатися ним. Посилаючись на вищенаведене, просила припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно; здійснити поділ в натурі житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці місцевої ради, а саме: -виділити їй ОСОБА_1 житловий будинок (половина спареного) «А1», загальною площею 61,4 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м, частину літньої кухні-сараю «Б», частина прибудови «б»,прибудову «б1»,погріб «Д», сарай «Е», частину огорожі «№ 1», частину колодязя «№ 2», -виділити ОСОБА_2 , житловий будинок (половина спареного) «А1», загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 48,8 кв. м, частину літньої кухні-сараю «Б», частина прибудови «б», погріб «Ж», сарай «В», вбиральня Г, частину огорожі «№ 1» , частину колодязя «№ 2». - Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, поділ майна в натурі. Рішення суду мотивовано неможливістю повного поділу будинковолодіння, адже згідно висновку щодо технічної можливості поділу спірного будинку його частина залишається у спільній частковій власності, а призначена судом будівельно-технічна експертиза не проведена через не оплату позивачем її вартості. Рішення оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов в повному обсязі. Вважає, що висновок суду щодо неможливості поділу домоволодіння без проведенням експертизи, не відповідає фактичним обставинам справи, а є припущенням суду, адже позивачем до позову було надано висновок щодо технічної можливості поділу будинку. Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, які належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання. Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.07.2021 року ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частки житлового будинку А-1 загальною площею 123,5 кв.м, з житловою площею 101,3 кв.м, з допоміжними господарчими будівлями та спорудами: погріб Д, погріб Ж, прибудова б, літня кухня-сарай Б, прибудова б1, сарай В, убиральня Г, сарай Е, огорожа № 1, колодязь №2, який розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці місцевої влади . ОСОБА_2 є власником іншої 1/2 частину цього ж житлового будинку згідно договору купівлі-продажу від 04.04.2014 року. Рішенням виконавчого комітету від 18.08.2021 року було присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна - 1/2 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , а 1/2 частині житлового будинку, що належить ОСОБА_2 АДРЕСА_3 . Як вбачається з Висновку щодо технічної можливості поділу нерухомого майна, що було видано сторонам 11.10.2022 року суб`єктом господарювання «Рідний дім», у фактичному користуванні є житловий будинок А-1 загальною площею 123,5 кв.м, житловою площею 101,3 кв.м., погріб Д, погріб Ж, прибудова б, літня кухня-сарай Б, прибудова б1, сарай В, убиральня Г, сарай Е, огорожа № 1, колодязь №2. Склад новоутворених обєктів майна: власнику ОСОБА_1 запропоновано виділити житловий будинок (половина спареного) «А1», загальною площею 61,4 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м, частину літньої кухні-сараю «Б», частина прибудови «б», прибудову «б1», погріб «Д», сарай «Е», частину огорожі «№ 1», частину колодязя «№ 2». ОСОБА_2 виділити житловий будинок (половина спареного) «А1», загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 48,8 кв. м, частину літньої кухні-сараю «Б», частина прибудови «б», погріб «Ж», сарай «В», вбиральня Г, частину огорожі «№ 1» , частину колодязя «№

2. Районний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, рішення мотивував тим, що висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна не є належним і допустим доказом, оскільки при викладі новоутворених об`єктів, як позивачу, так і відповідачу визначено по 1/2 частини літньої кухні-сараю «Б» та по 1/2 частині прибудови «б». Тобто цей документ не містить фактичного можливого поділу літньої кухні- сараю та прибудови і вони залишаються у спільному користуванні та власності сторін, що унеможливлює задоволення позовних вимог. Судом також зазначено, що саме висновок експерта міг надати відповідь на питання про можливі варіанти поділу нерухомого майна, зокрема і літньої кухні-сараю «Б» та прибудови «б». Висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення позову колегія суддів визнає такими, що відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі. Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Виходячи зі змісту статей 183, 358, 364 ЦК України виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. При цьому, колегія суддів виходить з відсутності у справі належних доказів вартості ідеальної частки у спільній частковій власності з урахуванням прав сторін на спільне майно, а також відсутності правових підстав визнати належним доказом долучений до справи висновок щодо технічної можливості поділу нерухомого майна, виготовлений 11.10.2022 року ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім». Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Таким чином, колегія суддів констатує, що наданий висновок ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім» не є належним доказом в розумінні ст.77 ЦПК України, оскільки експертом-оцінювачем цього товариства не визначалась вартість частки та вартість виділеного майна кожному співвласнику та у зв`язку з цим потреба у здійсненні компенсації за відступ від рівності часток. Зокрема, як вбачається з висновку ТОВ «Рідний дім» ОСОБА_1 запропоновано виділити площу в житловому будинку 61,4 кв.м, а ОСОБА_2 62,1, що є не однаковими розмірами площ. Крім того, слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача. Однак ні позивачем, ні висновками спеціаліста суду не надано відомостей щодо можливості в будинку по АДРЕСА_1 облаштувати окремі системи газопостачання, водопостачання, водовідведення, опалення. Відсутні з цього приводу і відповідні висновки пожежної, газової служб, а також органу місцевого самоврядування. Більш того, залишення в спільному користуванні сторін літньої кухні-сараю «Б» та прибудови «б» суперечить змісту наведених вище норм щодо поділу спільного майна. При цьому, загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати інтереси обох сторін. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення заявленого по справі позову. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374,375 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 26 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13.03.2024 року. Головуюча суддя О.В. Прядкіна Судді: С.Б. Бутенко О.І. Обідіна