Постанова 4857 № 140/21940/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21940/23 пров. № А/857/20387/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Ільчишин Н. В.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі №140/21940/23 (головуючий суддя Мачульський В.В., м. Луцьк) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: 08 серпня 2023 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 24.04.2023 №UA205030/2023/000108/2. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що згідно із договором від 08.07.2021 №2, укладеним між AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка) та ТОВ «ТІР МАРКЕТ», позивач придбав товар (запасні частини до автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів) вартістю 10 777,30 USD (Доларів США). 24.04.2023 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ-ІМПЕКС», подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205030007047U4, в якій було зазначено ціну товару в сумі 10 777,30 USD (Доларів США) та включено витрати на транспортування у розмірі 927,60 USD (Доларів США) (33921,17 гривень по курсу 36,5686). Відповідно заявлена митна вартість товару становить 11704,90 USD (Доларів США) (428 031,94 гривень по курсу 36,5686), за першим методом. Однак, Волинською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою вартістю 11 704,90 USD (Доларів США) та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2023/000273 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000108/2 від 24.04.2023. Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2023 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності: рахунок-фактура від 12.04.2023 №AKD202З000001162 містить інформацію щодо попередньої оплати про що відсутні підтверджуючі документи. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно. Додатково подані документи містили наступні розбіжності: платіжне доручення від 07.04.2023 №б/н видане на суму 11 705,68 дол. США, що суперечить сумі 10 777,30 дол. США згідно рахунку-фактури від 12.04.2023 №АК02023000001162; Декларантом до митного оформлення було подано заяву з повідомленням про відсутність додаткових документів від 24.04.2023 №б/н. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - 4,23 дол.США/кг., за МД №UА100340/2023/310305 від 29.01.2023. 24.04.2023 декларант подав до Волинської митниці митну декларацію №23UА205030007069U1, за якою товари випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу X МК України. У зв`язку із прийнятим рішення про коригування митної вартості товарів позивач поніс збитки, які проявляються в надмірно сплачених до бюджету коштах в розмірі 194 179,80 грн, з яких 60 681,19 грн. - мито, 133 498,61 грн. - ПДВ. Позивач вказує, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №23UА205030007047U4 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Вказані документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару і не мали жодних розбіжностей. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.04.2023 №UA205030/2023/000108/2. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в загальному розмірі 5 684 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем Волинською митницею, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» подано МД №23UА205030007047U4 від 24.04.2023 на товар: «Запасні частини до вантажних автомобілів, нові в асортименті». На підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені в графі 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». На етапі перевірки правильності визначення митної вартості ввезеного позивачем товару з`ясовано, що митну вартість по МД №22UA205030033005U7 від 26.12.2022 заявлено позивачем за основним (першим) методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до графи 43 МД. Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме рахунок-фактура від 12.04.2023 №АК02023000001162 містить інформацію щодо попередньої оплати про що відсутні підтверджуючі документи. Це підтверджується відсутністю вказаних документів у графі 44 №23UА205030007047U4 від 24.04.2023. Тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо ціни товару, оскільки платіжне доручення є одним із основних документів, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, підтверджують митну вартість товару. При цьому, додатково подані документи, а саме платіжне доручення від 07.04.2023 №б/н, містили наступні розбіжності: платіжне доручення від 07.04.2023 №б/н (№337) видане на суму 11705,68 дол.США, що суперечить сумі 10777,3 дол. США згідно рахунка-фактури від 12.04.2023 №АКD2023000001162. Таким чином, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості. Також апелянт заперечує щодо стягнення з Волинської митниці витрат на професійну правову допомогу. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що між ТзОВ «ТІР МАРКЕТ» та компанією AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка) укладено договір від 08.07.2021 №2 (а.с.13-15), предметом якого є купівля-продаж запасних частин до вантажних автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару. Також між сторонами укладена додаткова угода від 01.02.2022 до договору №2 від 08.07.2021 (а.с.16). Згідно із пунктами 2.1 2.2. договору від 08.07.2021 №2 (далі - договір) за спільною домовленістю сторін, ціна, кількість та асортимент товару визначається на кожну окрему партію товару та вказані у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною договору. Ціни на товар встановлені у валюті - долар США. Загальна вартість договору з врахуванням додаткової угоди складає суму всіх поставок орієнтовно 300 000 доларів США (пункт 2.4. договору). Відповідно до пункту 3.1. договору за цим договором продавець робить відвантаження товару за адресою: м. Стамбул, Туреччина, або будь-яке інше місто Туреччини за вибором покупця, на умовах поставки EXW Інкотермс 2010 (звичайний імпорт), FCA Інкотермс 2010, FOB Інкотермс 2010. Датою відвантаження товару вважається дата зазначена на печатці продавця в міжнародній накладній (СMR). Товар поставляється партіями, узгодженими сторонами (пункт 3.2 договору). Нормами пунктів 5.1, 5.3 договору передбачено, що оплата за товар проводиться у доларах США у формі 30% передоплати і 70% перед відправкою згідно з рахунками-фактури, окремо на кожну партію товару, у вигляді безготівкового переказу. Датою оплати вважається дата списання коштів банківською установою з валютного рахунку покупця. Згідно із пунктами 6.1 6.2. договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: по якості згідно пункту 4.1. договору, по кількості згідно з кількістю, поданою у товарно-супровідних документах. Разом з товаром покупцеві передаються супровідні документи: рахунок-фактура у 2 екземплярах; специфікація у двох екземплярах; пакувальний лист у 2 екземплярах та міжнародна товарно-транспортна накладній (СMR). На виконання умов договору, 12.04.2023 компанія AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI. виставила позивачу рахунок-фактуру (інвойс) №AKD202З000001162, згідно з яким вартість товару гальмівний диск в кількості 230 комплектів становить 10777,30 дол. США (а.с.17-18). 24.04.2023 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ-ІМПЕКС», подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205030007047U4, в якій було зазначено ціну товару в сумі 10 777,30 USD (Доларів США) та включено витрати на транспортування у розмірі 927,60 USD (Доларів США) (33 921,17 гривень по курсу 36,5686), відповідно заявлена митна вартість товару становить 11704,90 USD (Доларів США) (428 031,94 гривень по курсу 36,5686), за першим методом (а.с.66). До митної декларації додано, зокрема: пакувальний лист б/н від 12.04.2023; рахунок-фактура №АГО2023000001162 від 12.04.2023; автотранспортну накладну А № 045164 від 17.04.2023; сертифікат про походження товару форми Y 0894787 від 13.04.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №125 від 21.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.04.2023; додаткову угоду №2 від 25.07.2022; додаткову угоду б/н від 01.02.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2 від 08.07.2021; договір про надання послуг митного брокера №02/19 від 02.01.2019; договір (контракт) про перевезення №1 від 23.07.2021; копію митної декларації країни відправлення №23341300ЕХ00296337 від 13.04.2023. За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: рахунок-фактура від 12.04.2023 MAKD202З000001162 містить інформацію щодо попередньої оплати про що відсутні підтверджуючі документи. У зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.78). У відповідь на повідомлення митниці декларант в листі №Б/Н від 24.04.2023 повідомив, що інші документи, які зазначені в частині третій статті 53 МК України надаватися не будуть (а.с.77). Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 24.04.2023 №UA205030/2023/000108/2 (а.с.11). Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності (ті, про які було вказано у повідомленні декларанту про надання додаткових документів). У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 - 4,23 дол.США/кг., за МД UА100340/2023/310305 від 29.01.2023. Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації/митному оформленні №UA205030/2023/000273 (а.с.11). На підставі МД №23UA205030007069U1 від 24/04/2023 товар випущено у вільний обіг. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України). Як визначено ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України). Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України). Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України). У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України. Як обумовлено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За правилами, встановленими ч.ч.4-8 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР МАРКЕТ» для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору. На переконання митного органу, існують розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах. Проте, апеляційний суд із такими доводами митного органу не погоджується з таких підстав. Дослідивши подані декларантом згідно із ч.2 ст.53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією, колегія судів приходить до переконання про те, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними. На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема: пакувальний лист б/н від 12.04.2023; рахунок-фактура №АГО2023000001162 від 12.04.2023; автотранспортну накладну А № 045164 від 17.04.2023; сертифікат про походження товару форми Y 0894787 від 13.04.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №125 від 21.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.04.2023; додаткову угоду №2 від 25.07.2022; додаткову угоду б/н від 01.02.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2 від 08.07.2021; договір про надання послуг митного брокера №02/19 від 02.01.2019; договір (контракт) про перевезення №1 від 23.07.2021; копію митної декларації країни відправлення №23341300ЕХ00296337 від 13.04.2023. Контрактом від 08.07.2021 №2, укладеним з AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка), визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавців та покупця ТзОВ «ТІР МАРКЕТ». Відповідно до п.5.1. контракту №2 від 08.07.2021 оплата за товар проводиться у доларах США у формі 30% передоплати і 70% перед відправкою згідно з рахунками-фактурами, окремо на кожну партію товару, у вигляді безготівкового переказу. Як вбачається з рахунку-фактури (інвойсу) від 12.04.2023 №AKD2023000001162, компанія AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI. продала TзOB «TIP МАРКЕТ» товар, за контрактом №2 від 08.07.2021, на загальну суму 10 777,30 доларів США, на умовах оплати: 100% перед відвантаженням. При цьому фактична оплата за товар була здійснена позивачем, відповідно до інвойсу, перед відвантаженням товару, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №288 від 23.02.2023 та №337 від 07.04.2023 (а.с.19-20). Згідно картки рахунку №3712 за серпень 2022 р. - червень 2023р. по AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI., про стан розрахунків позивача по контракту № 2 від 08.07,2021 року з нерезидентом AKISOGLU DOKUM SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) в розрізі національної та іноземної валюти вбачається, що оплата, згідно платіжного доручення №337 від 07.04.2023 була здійснена позивачем з врахуванням переплати, згідно платіжного доручення №288 від 23.02.2023 (а.с.21-23). Як вбачається із платіжних доручень в іноземній валюті №288 від 23.02.2023 та №337 від 07.04.2023, в графі «Призначення платежу» зазначено - згідно Договору №2 від 08.07.2021. Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 10777,30 доларів США, яка в повному обсязі сплачена позивачем перед відвантаженням товару, як це передбачено у інвойсі. Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від 12.04.2023 №AKD2023000001162 (10 778,30 доларів США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 24.04.2023 №23UA205030007047U4 (графа 22). З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Щодо твердження апелянта про завищену суму оплати правничої допомоги позивачу, слід зазначити наступне. За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги №03/01/23-1 від 03.01.2023, акту № 08/08/23 від 08.08.2023 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №03/01/23-1 від 03.01.2023, квитанції до прибуткового касового ордера від 08.08.2023 №08/08/23) позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 10000 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг складається з: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішення (1,5 год.) - 3000,00 грн, складання та формування позовної заяви (3,5 год.) - 7000,00 грн. Вартість однієї години роботи 2000,00 грн. Судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача менше третини вказаної суми. Підстави для подальшого зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу відсутні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі №140/21940/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Н. В. Ільчишин