Постанова Закарпатський апеляційний суд № 306/2151/22

Справа № 306/2151/22 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12.03.2024 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Опаленика М. Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/225/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Опаленика М. Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 21.11.2022. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, працівник Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн 20 коп. судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 141179 від 29.10.2022 та постанови судді від 21.11.2022 вбачається, що 29.10.2022 біля 06 год 15 хв, водій ОСОБА_1 на автодорозі М-06 Київ-Чоп 741 км, керуючи автомобілем марки KIA SPORTAGЕ номерний знак НОМЕР_1 , при зустрічному роз`їзді, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки SCANIA G440 номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався назустріч, що призвело до механічних пошкоджень даних транспортних засобів з матеріальними збитками. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На постанову суду від 22.11.2022 захисник-адвокат Опаленик М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд виніс оскаржувану постанову без участі ОСОБА_1 , чим позбавив його можливості подати відповідні докази, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення. Суд безпідставно надав перевагу матеріалам справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, який містить розбіжності та неточності. Судом не враховано обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема те, що під час руху система рульового управління керованого ОСОБА_1 автомобіля прийшла в непрацездатний стан, внаслідок чого автомобіль став некерованим та виїхав на смугу зустрічного руху. При таких обставинах, -2- в діях водія ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Одночасно захисник порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання мотивує тим, що під час розгляду справи ОСОБА_1 присутній не був, а копію постанови отримав лише 27.02.2023. В ході апеляційного розгляду справи захисник-адвокат Опаленик М. Ю. за погодженням з ОСОБА_1 , мотиви апеляційної скарги змінив та зазначив, що причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 стали дії велосипедиста, який раптово, без попереджувального знаку, різко змінив напрямок руху справа-наліво, чим створив небезпеку для руху керованого ОСОБА_1 автомобіля та який, з метою уникнення наїзду на перешкоду (велосипедиста), яка раптово виникла на проїзній частині дороги, різко натиснув на гальма, від чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, у зв`язку з чим відбулось зіткнення з автомобілем, який рухався по зустрічній смузі під керуванням водія ОСОБА_3 . Зазначені обставини і стали причиною дорожньо-транспортної пригоди, чого не було враховано під час запровадження справи. Заслухавши пояснення пояснення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Опаленика М. Ю., які підтримали апеляційну скаргу зі змінами до неї, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази та доводи апеляційної скарги з урахуванням внесених до неї змін, апеляційний суд вважає, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження та його апеляційна скарга підлягають задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, її розгляд проведено судом першої інстанції без участі останнього, даних про належне виконання судом першої інстанції вимог ст. 285 КУпАП у матеріалах справи немає, тому причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнаються поважними, у зв`язку з чим клопотання підлягає до задоволення і такий строк поновлюється. Згідно ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. -3- За приписами до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та постанови судді вбачається, що вказані вимоги закону не були дотримані як інспектором взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Закарпатській області Русином С. І. при проведенні перевірки та складанні протоколу, так і суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду підлягають до задоволення з таких підстав. Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, умовою настання відповідальності є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 141179 від 29.10.2022 вбачається, що 29.10.2022 біля 06 год 15 хв, водій ОСОБА_1 на автодорозі М-06 Київ-Чоп 741 км, керуючи автомобілем марки KIA SPORTAGЕ номерний знак НОМЕР_1 , при зустрічному роз`їзді, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки SCANIA G440 номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався назустріч, що призвело до механічних пошкоджень даних транспортних засобів з матеріальними збитками. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі Згідно п. 13.3 Правил дорожнього Руху України, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Потерпілий ОСОБА_3 у свої письмових поясненнях (а.с.3) пояснив, що у день події він, рухаючись на автомобілі марки SCANIA G440 н.р.з. НОМЕР_2 з смт Чинадієво у напрямку м. Києва, помітив що йому назустріч виїхав автомобіль марки KIA SPORTAGЕ номерний знак НОМЕР_3 . Він намагався уникнути зіткнення та подавав звуковий сигнал, на який водій вказаного автомобіля не реагував, після чого відчув удар та побачив, що його автомобіль отримав механічні пошкодження. Також відмітив, що зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі руху його автомобіля. Таким чином, досліджені під час апеляційного розгляду докази у справі засвідчують факт дорожньо-транспортної пригоди, її наслідки, що не оспорюється сторонами, однак не доводять поза всяким розумним сумнівом порушення саме ОСОБА_1 п. 2.3 «б», 13.3 Правил дорожнього руху України, так і відповідно, те, що пошкодження транспортних засобів спричинено внаслідок таких його дій. Між тим, суть правопорушення, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 141179 від 29.10.2022, не містить в собі необхідних і достатніх ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки протокол фактично описує наявність часу, місця та двох транспортних засобів, без конкретизації події, що відбулась за їх участю. -4- Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати поряд із іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи також чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення. Отже, дослідженню та оцінці підлягають усі докази, які є у справі та містять дані про причетність конкретної особи до вчиненого правопорушення та наявність вини у її діяннях. У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та недопущення ігнорування прав потерпілого. Приписами ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, а в разі неправильного складання такого протоколу, у тому числі і про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення. Однак, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення, суддя першої інстанції, в порушенням вимог ст. 278 КУпАП, прийняв передчасне рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак з необхідною та достатньою повнотою не встановив фактичні обставини справи. Зокрема, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих ним в суді апеляційної інстанції, 29.10.2022 біля 06 год 15 хв на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 741 км, він, керуючи автомобілем марки «KIA SPORTAGЕ» номерний знак НОМЕР_3 , під час руху транспортного засобу, помітив, як по напрямку його руху, з правої сторони рухається велосипедист. Наближаючись до вказаного велосипедиста, який жодної небезпеки для водія транспортного засобу не представляв та, знаходячись на близькій відстані, рухаючись з допустимою швидкістю на даному відрізку дороги, помітив як велосипедист без попереджувального знаку (витягнутої руки) різко змінив напрямок руху справа-наліво, чим створив небезпеку для руху автомобіля марки «KIA SPORTAGЕ» номерний знак НОМЕР_3 . З метою уникнення наїзду на перешкоду (велосипедиста), яка раптово виникла на проїзній частині дороги, він різко натиснув на гальма, від чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, у зв`язку з чим відбулось зіткнення з автомобілем марки «SCANIA G440» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , при цьому велосипедист з місця пригоди зник у невідомому напрямку. Зазначені обставини і стали причиною дорожньо-транспортної пригоди, чого не було враховано під час запровадження справи. З урахуванням вказаних пояснень ОСОБА_1 , апеляційним судом, з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, а також усунення всякого роду сумнівів та для об`єктивного розгляду справи щодо ОСОБА_1 було призначено судову інженерно-транспортну (автотехнічну) експертизу з дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди. З висновку експертизи № СЕ-19/107-23/10140-ІТ від 12.02.2024, у даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля марки «KIA SPORTAGЕ» номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 повинен був керуватися технічними вимогами п. 12.2, 12.3 і 13.3 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на терміни «безпечна швидкість», «безпечний інтервал» та небезпека для руху», які є в п. 1.10 Правил дорожнього руху України. -5- У даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху, невстановлений велосипедист чоловічої статі, як учасник дорожнього руху, повинен був діяти згідно вимог п. 9.3, 10.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «дати дорогу», який є в п 1.10 Правил дорожнього руху України. Із технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, водій автомобіля «KIA SPORTAGЕ» номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 не мав технічної можливості шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування зменшити швидкість руху керованого ним транспортного засобу до швидкості руху велосипедиста та тим самим уникнути зіткнення з даним транспортним засобом. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «KIA SPORTAGЕ» номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 невідповідностей технічним вимогам п. 12, 12.3 та 13.3 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на терміни «безпечна швидкість», «безпечний інтервал» та небезпека для руху», які є в п. 1.10 Правил дорожнього руху України, не вбачається. Із технічної точки зору, при заданих на експертизу вихідних даних, у діях невстановленого велосипедиста вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 10.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «дати дорогу», який є в п 1.10 Правил дорожнього руху України, недотримання яких, у своїй сукупності, знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Апеляційний суд дослідивши зібрані у справі докази надає перевагу поясненням водія ОСОБА_1 , оскільки такі узгоджуються із сукупністю наведених вище доказів, і не містять суперечностей, та які підтверджуються висновком експерта про дотримання водієм ОСОБА_1 всіх приписів Правил дорожнього руху України під час керуванням ним транспортним засобом з моменту виникнення йому небезпеки для руху, який не мав технічної можливості шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування зменшити швидкість руху керованого ним транспортного засобу до швидкості руху велосипедиста та тим самим уникнути зіткнення з ним, а також з приводу того, що велосипедист змінюючи напрямок руху не надав дорогу транспортному засобу та його дії перебувають у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Вказане свідчить про те, що викладені у судовому рішенні обставини дорожньо-транспортної пригоди, не відповідають фактичним обставинам справи. Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, - на переконання апеляційного суду, є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд також бере до уваги таке. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів. Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. -6- У рішенні по справі «Кобець проти України» зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що досліджені судом сукупність доказів не дозволяють прийти до висновку поза розумним сумнівом про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд також вважає, що суд першої інстанції, зазначивши у постанові, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є водій ОСОБА_1 , не послався на докази, які підтверджують цей висновок, належним чином не вмотивувавши такий. При цьому, апеляційний суд зазначає, що водій ОСОБА_1 вправі був розраховувати на те, що і інші учасники дорожнього руху (велосипедист), виконують (дотримуються) Правил дорожнього руху України. На підставі вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту скоєння правопорушення вичерпані, а апеляційним судом вжиті всі передбачені законом заходи для з`ясування обставин, що мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів під керуванням водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановленого велосипедиста чоловічої статі. З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, а також слугують підставою для скасування оскаржуваної постанови. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази; те, що учасники процесу з метою усунення неповноти при складанні протоколу не заявляли клопотань про приєднання або витребування доказів по справі. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника-адвоката Опаленика М. Ю. задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 21.11.2022. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Опаленика М. Ю. задовольнити. Постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 21.11.2022, щодо ОСОБА_4 скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя