Постанова Львівський апеляційний суд № 466/115/26

Справа № 466/115/26 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є. Провадження № 33/811/896/26 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою захисника адвоката Зачепіло З.Я. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працездатного, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04.01.2026 року, о 22:20 год, м. Львові, на вул. Леонтовича 9, керуючи транспортним засобом «Kia forte», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі транспортному засобу «Mazda 3» з д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що наближався праворуч, внаслідок чого відбулось зіткнення. Після чого, транспортний засіб «Kia forte» здійснив некерований рух та скоїв наїзд на транспортний засіб «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований, під керуванням водія ОСОБА_3 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Відтак, ОСОБА_1 порушив вимоги правил дорожнього руху п.2.3.б., 16.12, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП. На постанову судді захисник адвокат Зачепіло З.Я. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Окрім цього апелянт подала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді. Зазначає, що повний текст постанови було отримано 17.03.2026 у приміщенні суду. Вважає, що вказана причина може бути визнана поважною. В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відео з бодікамер 471931 та 471938, про які зазначено у п.10 протоколу, не було долучено до матеріалів справи. Так, апелянт презюмує, що працівниками поліції не було зафіксовано ані рух автомобіля, ані факт того, що ОСОБА_1 під час ДТП перебував за кермом автомобіля, не було проведено огляду на стан алкогольного сп`яніння, не було залучено інших свідків, окрім учасників ДТП. Вказує, що, зважаючи на обсяг наданих суду матеріалів адміністративної справи, відсутня можливість встановити чітку послідовність дій водіїв і роль кожного при здійсненні руху на відповідному відрізку дороги, навіть зважаючи на схему ДТП. Вважає, що матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.6 ПДР, недотримання яких, згідно з фабулою протоколу, стало наслідком ДТП. Апелянт переконана, що в діях ОСОБА_1 відстуній склад адміністративног правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На думку захисника, Шевченківським районним судом м. Львова не було досліджено належним чином схему місця ДТП, оскільки працівниками поліції на схемі ДТП не було відображено сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів, а відтак є неможливим встановити швидкість руху транспортних засобів, момент виникнення небезпеки для руху, а також реальну можливість водія своєчасно зреагувати та уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Стверджує, що відсутність на схемі ДТП відомостей про сліди гальмування позбавляє можливості об`єктивно встановити механізм скоєння пригоди, траєкторію руху транспортних засобів, дистанцію між ними у критичний момент, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями водія та настанням дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, така неповнота фіксації обставин ДТП свідчить про істотні порушення порядку оформлення матеріалів та Інструкції № 1395, що ставить під сумнів достовірність складеної схеми та унеможливлює її використання як належного та допустимого доказу у адміністративній справі. Переконана, що суд першої інстанції дійшов передчасного та юридично необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху України, формально застосувавши правило «перешкоди справа» без належного врахування фактичних обстави дорожньо-транспортної пригоди та без встановлення об`єктивної можливості виконання водієм відповідного обов`язку. Наполягає, що ОСОБА_1 діяв добросовісно та обачно: завчасно зменшив швидкість руху перед в`їздом на рівнозначне перехрестя, здійснив візуальний контроль дорожньої обстановки та переконався у відсутності транспортних засобів праворуч, після чого розпочав рух через перехрестя. Звертає увагу на долучений ОСОБА_1 , відеозапис із камери спостереження, розташованої на фасаді будинку по вулиці Леонтовича, який не було досліджено Шевченківським районним судом м. Львова під час ухвалення рішення. А відтак, істотні обставини справи щодо його фізичних можливостей своєчасно виявити транспортний засіб, який наближався праворуч, залишилися поза межами судового дослідження та належної правової оцінки. З відеозапису вбачається, що на момент виїзду ОСОБА_1 на перехрестя транспортний засіб MAZDA 3 фактично не був видимим у полі зору, що обумовлено як умовами недостатньої освітленості (сутінки), так і відсутністю вчасно увімкненого ближнього світла фар. Окремо зазначає, що судом першої інтенції не надано належної оцінки відеозапису з місця події, не досліджено питання технічної можливості уникнення дорожньо-транспортної пригоди, а також не призначено та не проведено жодної автотехнічної чи транспортно-трасологічної експертизи, яка могла б встановити механізм ДТП та причинний зв`язок між діями водіїв і наслідками. У судове засідання апеляційної інстанції захисник адвокат Зачепіло З.Я., потерпілий ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Натомість особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності таких. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559064 від 05.01.2026(а.с.1); схемі місця ДТП, в якій зазначено розміщення автомобілів та характерні ознаки пошкоджень(а.с.2); письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 (а.с.4); письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_3 (а.с.5); та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559064 від 05.01.2026 вбачається, що у вину ОСОБА_1 поставлено те, що він 04.01.2026 о 22:20 год, м. Львові, на вул. Леонтовича 9, керуючи транспортним засобом «Kia forte», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі транспортному засобу «Mazda 3» з д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що наближався праворуч, внаслідок чого відбулось зіткнення. Після чого, транспортний засіб «Kia forte» здійснив некерований рух та скоїв наїзд на транспортний засіб «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований, під керуванням водія ОСОБА_3 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Відтак, ОСОБА_1 порушив вимоги правил дорожнього руху п.2.3.б., 16.12, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559064 від 05.01.2026 обставини стверджуються також долученою до протоколу схемою місця ДТП (а.с.2), згідно з даними якої дорожньо-транспортна пригода мала місце у м. Львові, на вул. Леонтовича 9, внаслідок якої автомобіль марки «Kia forte», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 отримав пошкодження заднього правого крила, задньої правої дверки, заднього бампера, заднього правого диска, переднього бампера, лівого крила, натомість автомобіль марки «Mazda 3» з д.н.з НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 отримав пошкодження капота, бампера, фари, натомість автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 отримав пошкодження заднього правого крила, заднього бампера. Дана схема місця ДТП складалася в присутності водія автомобіля марки «Kia forte», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , водія автомобіля марки «Mazda 3» з д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_2 ,а також водія автомобіля марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 та підписана останніми без жодних застережень. На переконання апеляційного суду схема місця ДТП складена у відповідності до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, на такій зображено усі необхідні позначки, що дали можливість суду встановити обставини, які підлягають з`ясуванню. У своїх письмових поясненнях від 04.01.2026 ОСОБА_1 не заперечив, що 04.01.2026 мало місце ДТП за його участі. У письмових поясненнях від 04.01.2026 ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 підтвердили обставини ДТП. Крім того, судом було досліджено фотографії з місця дорожньо-транспортної пригоди, долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що транспортний засіб «Mazda 3», у момент дорожньо-транспортної пригоди рухався з увімкненими фарами, що підтверджується наявним на зображеннях світлом фар автомобіля, що свідчить про те, що транспортний засіб був належним чином позначений у темну пору доби та був видимий для інших учасників дорожнього руху, зокрема для водія автомобіля «Kia forte», що спростовує доводи апеляційної скарги. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що саме водій автомобіля «Kia forte», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , порушив Правила дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів. Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм процесуального та матеріального права, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя першої інстанції врахував та вказав у постанові усі зазначені в матеріалах справи докази. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. З аналізу норми КУпАП вбачається, що порушення Правил дорожнього руху, яке мало наслідком пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до вимог п.16.12 Правил дорожнього руху України, водій, який виїжджає на перехрестя з другорядної дороги, повинен надати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що водій автомобіля «Kia forte» ОСОБА_1 , під час виїзду на перехрестя, не виконав обов`язку щодо надання переваги в русі транспортному засобу, який наближався до перехрестя, чим порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху України, що перебуває у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами, та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги. Таким чином, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи, що мали значення для правильного вирішення справи. Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 , накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини ДТП, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити захиснику адвокату Зачепіло Зоряні Ярославівні строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук