Постанова 4811 № 465/1841/23

Справа № 465/1841/23 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С. Провадження № 33/811/102/24 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Зубашевського Назарія Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Зубашевського Назарія Петровича на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року, встановив: цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 05.03.2023 о 17 год 05 хв у м. Львові на перехресті вул. Стрийська - вул. Сахарова керував транспортним засобом "DAEWOО LANOS", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказану постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Зубашевський Н.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року, оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в ОСОБА_1 діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що дана постанова є необґрунтованою і безпідставною, та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Звертає увагу на те, що до двох годин з моменту виявлення ознак нібито сп`яніння ОСОБА_1 пройшов обстеження у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, якому МОЗ України надано право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, за результатом якого не було виявлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного чи іншого сп`яніння. Зауважує, що до протоколу не долучено акту огляду на стан сп`яніння. Стверджує, що ОСОБА_1 належним чином не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, жодних судових повісток не отримував, а відтак останній був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені ст. 268 КУпАП права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що у зв`язку із захворюванням безперервно перебув на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності, не мав фактичної можливості ознайомитись із матеріалами провадження і подати апеляційну скаргу, відтак вважає такий пропущено з поважних причин. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від такого не надходило. Натомість захисник адвокат Зубашевський Н.П. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши виступ захисника адвоката Зубашевського Н.П. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 025793 від 05.03.2023(а.с.1); рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції від 09.03.2023(а.с.6); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 05.03.2023 (а.с.3); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 05.03.2023 (а.с.4); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.03.2023 (а.с.4); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 727445 від 05.03.2023 (а.с.4); відеозаписом події(а.с.2), та інших матеріалах адміністративної справи, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 березня 2023 року серії ААД № 025793, водій ОСОБА_1 , 05.03.2023 о 17 год 05 хв у м. Львові на перехресті вул. Стрийська - вул. Сахарова керував транспортним засобом "DAEWOО LANOS", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, з якого слідує (файл clip-0), що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за те, що останній здійснював рух на червоний сигнал світлофора, в подальшому при спілкуванні з водієм, у зв`язку з вираженими ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу або медичному закладі, на що ОСОБА_1 ствердно відмовився, при цьому вказавши, що вживав пиво. Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стосовно доводів апелянта про відеозапис події, то апеляційний суд не бере до уваги доводи в частині їх неналежності та недопустимості, при цьому звертає увагу, що крім відеозапису вина ОСОБА_1 підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами про які згадано вище. Факт керування ОСОБА_1 стверджується наявною у матеріалах справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 727445 від 05.03.2023 з якої вбачається, що водій ОСОБА_1 , 05.03.2023 в м. Львів, на перехресті вул. Стрийська-Сахарова, керуючи автомобілем марки "DAEWOО LANOS", д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух на червоний сигнал світлофора, здійснюючи проїзд регульованого перехрестя, чим порушив вимоги п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.7). Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується також наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.03.2023, які підтвердили, що ОСОБА_1 в їхній присутності відмовився, у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та у відповідному спеціалізованому медичному закладі, що засвідчили своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості. Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і безпідставною, та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 025793 від 05.03.2023 (а.с.1) складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Щодо доводів апелянта про те, що постанова судді винесена без участі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній був позбавлений прав, передбачених ст.268 КУпАП, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Зубашевським Н.П. не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження захисника про те, що до двох годин з моменту виявлення ознак сп`яніння ОСОБА_1 пройшов обстеження у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, якому МОЗ України надано право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, за результатом якого не було виявлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним й до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 у провину ставиться порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не перебування у стані сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що рішення судді першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на основі всебічно, повно та об`єктивно з`ясованих обставин справи, вина ОСОБА_1 доводиться допустимими, належними та достатніми доказами у справі. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови. Окрім цього, до суду апеляційної інстанції захисником адвокатом Зубашевським Н.П. було подано клопотання про призначення судової експертизи відеозвукозапису. Щодо вищезазначеного клопотання, то на думку апеляційного суду у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 05 березня 2023 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають. З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення клопотання захисника адвоката Зубашевського Н.П. про призначення судової експертизи відеозвукозапису апеляційний суд не вбачає. Доводи, висловлені захисником при перегляді справи судом апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено. Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-, постановив: поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Зубашевському Назарію Петровичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Зубашевського Назарія Петровича залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук