Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12557/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12557/23 Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаШляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/12557/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У червні 2023 року представник ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000202 від 16.05.2023. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Також документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості № UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023 не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу. При цьому, прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000202 від 16.05.2023 також є протиправною, оскільки прийнята на підставі спірного рішення. 19.06.2023 від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час митного оформлення, у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками здійснено перевірку правильності визначення митної вартості імпортованого товару, в результаті чого встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, не був представлений повний перелік документів, який визначений ст. 53 МК України. Оскільки у документах, поданих разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а декларантом чи її уповноваженою особою не було подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. 21.06.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24 липня 2023 року у справі № 420/12557/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023. Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000202 від 16.05.2023. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (вул. Космонавтів, буд.24, кв.45, м. Одеса, Одеська область, 65080, код ЄДРПОУ 42972414) судовий збір у розмірі 12895 (дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 27 коп. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. - інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву. Обставини справи. Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» зареєстровано як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.04.2019 за №15561020000070025. ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» веде господарську діяльність по таким видам економічної діяльності, як 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями і спеціалізованих магазинах (основний); 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах: 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. 06.04.2023 між Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Т (Компанія) (Туреччина) та ТОВ «ЕРСАГ Україна» (Дистриб`ютор) було укладено Дистриб`юторську угоду №0604. Згідно п.1.1. Дистриб`юторської угоди компанія доручає а дистриб`ютор бере на себе зобов`язання щодо поширення косметики, чистячих і миючих засобів. БАДів під фірмовою назвою ERSAG виробництва фірми Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж. Турецької Республіки власником Ліцензії якого є компанія. Компанія надає дистриб`ютору статус офіційного дистриб`ютора на території України, ця угода діє на період воєнного стану в Україні. Відповідно до п.1.2. Дистриб`юторської угоди з метою виконання п.1.1. цієї угоди компанія зобов`язується передати товар в кількості та асортиментів, замовлену дистриб`ютором, а дистриб`ютор зобов`язується приймати і оплачувати його. Згідно п.3.2. Дистриб`юторської угоди дистриб`ютор приймає товар від компанії згідно сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною цієї угоди. Ціна кожного товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до угоди, які додаються до кожної партії товарів. 05.05.2023 сторони дистриб`юторської угоди узгодили кількість, асортимент та ціну поставляємого товару на загальну суму 63 697.34 доларів США підписавши специфікацію №2 до дистриб`юторської угоди №0604 від 06.04.2023. На підставі дистриб`юторської угоди та специфікацій №2 до неї продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ERS2023000000071 від 05.05.2023 загальну суму 63 697,34 доларів США. Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 05.05.2023 р. та доставлений на митру територію України 11.05.2023р., що підтверджується міжнародною . автотранспортною накладною (CMR). Крім того, перевезення товару з Турецької Республіки та доставка його на митну територію України підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0009 від 17.05.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕРСАГ Україна», та довідкою про транспортні витрати від 15.05.2023 №1505. Згідно рахунку на оплату № 0009 від 11.05.2023, виписаного ФОП ОСОБА_1 , позивачем були оплачені транспортні послуги з перевезення товару за маршрутом м. Денізлі, Турецька Республіка п/п Орлівка, Україна в сумі 131 700 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №116841 від 15.05.2023. З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію № 2350013001017304 від 15.05.2023, де в графі 12 зазначено митну вартість товару в сумі 2461022,53 грн., де 2329322,53 грн. - вартість товару згідно дистриб`юторською угоди та специфікації №2 до неї (63 697,34 доларів США * 36,5686 грн. за 1 долар США) + 131 700 грн. транспортні послуги. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом декларацією наступні документи: дистриб`юторську угоду від 06.04.2023 № 0604; специфікацію № 2 від 05.05.2023 до дистриб`юторської № 0604; з угоди від 06.04.2023, сертифікат походження № 0721477 від 05.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) №ERS2023000000071 від 05.05.2023; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 05.05.2023; висновок ЦМУЛДР №142003600-0490 від 13.10.2021; довідку про транспортні витрати №1505 від 15.05.2023; сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021; експортну декларацію країни відправлення №23352100EX00004942 05.05.2023 від 15.05.2023 від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів. 15.05.2023 митний орган надіслав запит про надання додаткових документів. На запит додаткових документів ТОВ «ЕРСАГ Україна» надало пояснення та додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації у вигляді товарних чеків за період квітень 2023 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за період квітень 2023р; фірмовий каталог виробника; експертний висновок про ціну №20-14/05-2023 від 16.05.2023; прайс-лист виробника б/н на 2023 р.; рахунки на проведення посередницьких (брокерських, за перевезення) за березень 2023р.; договір №100123 від 10.01.2023. За результатами опрацювання поданої позивачем митної декларації №2350013001017304 від 15.05.2023 контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023. На підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023 Одеською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000202 від 16.05.2023. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України). З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України). Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 06.04.2023 між Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Т (Компанія) (Туреччина) та ТОВ «ЕРСАГ Україна» (Дистриб`ютор) було укладено Дистриб`юторську угоду №0604. Згідно п.1.1. Дистриб`юторської угоди компанія доручає а дистриб`ютор бере на себе зобов`язання щодо поширення косметики, чистячих і миючих засобів. БАДів під фірмовою назвою ERSAG виробництва фірми Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж. Турецької Республіки власником Ліцензії якого є компанія. Компанія надає дистриб`ютору статус офіційного дистриб`ютора на території України, ця угода діє на період воєнного стану в Україні. 05.05.2023 сторони дистриб`юторської угоди узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається на загальну суму 63 697.34 доларів США підписавши специфікацію №2 до дистриб`юторської угоди №0604 від 06.04.2023. На підставі дистриб`юторської угоди та специфікацій №2 до неї продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ERS2023000000071 від 05.05.2023 загальну суму 63 697,34 доларів США. Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 05.05.2023 та доставлений на митру територію України 11.05.2023, що підтверджується міжнародною . автотранспортною накладною (CMR). Крім того, перевезення товару з Турецької Республіки та доставка його на митну територію України підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0009 від 17.05.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕРСАГ Україна», та довідкою про транспортні витрати від 15.05.2023 №1505. З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію №2350013001017304 від 15.05.2023, де в графі 12 зазначено митну вартість товару в сумі 2461022,53 грн., де 2329322,53 грн. - вартість товару згідно дистриб`юторською угоди та специфікації №2 до неї (63 697,34 доларів США * 36,5686 грн. за 1 долар США) + 131 700 грн. транспортні послуги. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом декларацією наступні документи: дистриб`юторську угоду від 06.04.2023 № 0604; специфікацію №2 від 05.05.2023 до дистриб`юторської №0604; з угоди від 06.04.2023, сертифікат походження № 0721477 від 05.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) №ERS2023000000071 від 05.05.2023; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 05.05.2023; висновок ЦМУЛДР №142003600-0490 від 13.10.2021; довідку про транспортні витрати №1505 від 15.05.2023; сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021; експортну декларацію країни відправлення №23352100EX00004942 05.05.2023 від 15.05.2023 від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів. В свою чергу, 15.05.2023 митний орган надіслав запит про надання додаткових документів. ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» надало пояснення та додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації у вигляді товарних чеків за період квітень 2023 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за період квітень 2023; фірмовий каталог виробника; експертний висновок про ціну №20-14/05-2023 від 16.05.2023; прайс-лист виробника б/н на 2023; рахунки на проведення посередницьких (брокерських, за перевезення) за березень 2023; договір №100123 від 10.01.2023. За результатами опрацювання поданої позивачем митної декларації №2350013001017304 від 15.05.2023 контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023. На підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000052/2 від 16.05.2023 Одеською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000202 від 16.05.2023. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів апеляційним судом встановлено, що підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності: - у наданій до митного оформлення специфікації від 05.05.2023 № 2 відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.05.2023 №ERS2023000000071 ціни на товар зазначені на умовах FCA, проте не зазначено географічний пункт; - у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.05.2023 №ERS2023000000071 зазначений номер Договору від 06.03.2023 №0504, проте до митного оформлення наданий зовнішньоекономічний контракт (договір) від 06.04.2023 №0604; - відповідно п. 4.7 дистриб`юторської угоди від 06.04.2023 №0604 компанія зобов`язалась надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Дистриб`ютору на період військового стану в Україні, проте у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.05.2023 № ERS2023000000071 дисконт зазначений 0%. А ціна на товар за арт. 505 «дорожня сумка» (товар 16) зменшилась на 40% відповідно до попередніх митних оформлень, що суперечить п.4.7 дистриб`юторської угоди від 06.04.2023 №0604; - довідку про транспортні витрати надано ФОП ОСОБА_2 , яке не здійснювало фактичне перевезення товарів (фактичне перевезення товарів відповідно до CMR від 05.05.2023 б/н здійснювало ФОП ОСОБА_3 ). Для підтвердження складових частин митної вартості посередницьких договорів з третіми особами щодо здійснення транспортно-експедиційних послуг митниці не надано; - печатки та підписи на специфікації від 05.05.2023 № 2, що надана в електронному вигляді, мають ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки. Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого. Щодо ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п. 3.2. та п. 5.2. дистриб`юторської угоди обов`язком пакувати товар покладено на продавця, тобто пакування товару включено до ціни товару, а у декларанта відсутні будь-які документи щодо вартості пакування товару. Так, відповідно до дистриб`юторської угоди вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. При цьому, позивач у листі від 20.04.2023 №2004.1 направленому на адресу відповідача звертав увагу на умови дистриб`юторської угоди, яка надана митному органу, відповідно до п.п. 3.2. та 5.2. якої пакування товару входить до вартості товару. Отже, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені продавцем до вартості товару. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18. Доводи апелянта, що підпис та печатка продавця у комерційному рахунку №ERS2023000000071 від 05.05.2023, зовнішньоекономічному контракті від 06.04.2023 №0604 та специфікації № 2 від 05.05.2023 не співпадають за розмірами та формою, що може свідчити про ознаки підробки колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке. Подані позивачем комерційний рахунок №ERS2023000000071 від 05.05.2023, зовнішньоекономічний контракт від 06.04.2023 №0604 та специфікація № 2 від 05.05.2023 містять всі необхідні реквізити. Підписи та печатки відповідають та належать особам які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсі, митній декларації та заявленій декларантом митній вартості. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені. Крім того, в листі від 19.04.2023 №1904/1 компанія ERSAG зазначає проте, що на підприємстві існує розпорядження №010123 від 01.01.2023, що уповноважує черговий відділ відвантаження засвідчувати своїм підписом документи, що стосуються відвантаження продукції виробника у експортних напрямках, зокрема і в Україну на адресу дистриб`ютора ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА». З наведеного вбачається, що згідно внутрішнього розподілу обов`язків юридичної особи продавця документи, що стосуються відвантаження товару за зовнішньоекономічними контрактами можуть підписуватися уповноваженими особами за відповідними розпорядженнями відповідального керівника. Ба більше, товаросупровідні документи мають відповідні кодові позначки (qr-коди), що дають змогу пересвідчитись в їх автентичності. Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим вищевказані доводи митниці в оскаржуваному рішенні на підробку документів лише з посиланням на те, що печатки та підписи на специфікації від 05.05.2023 № 2, що надана в електронному вигляді, мають ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів. Посилання митного органу про відсутність у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) №ERS2023000000071 від 05.05.2023 географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованих товарів є необґрунтованим, оскільки не зазначення в рахунку-фактурі (інвойсі) географічного пункту у жодному разі не впливає на митну вартість товару та більше того не свідчить про наявність розбіжностей у її складових. З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє вищевказані аргументи відповідача. Також, оцінюючи аргументи митного органу про відсутність у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) №ERS2023000000071 від 05.05.2023 відомостей про 50% дисконт на весь асортимент товарів, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованих товарів є безпідставними, оскільки інформація про 50% дисконт на весь асортимент товарів визначений в п.4.7. дистриб`юторської угоди на підставі якої продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс). Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам дистриб`юторської угоди. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу). Себто, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів в спірному рішенні стосовно того, яким чином відсутність інформації в рахунку-фактурі (інвойсі) по дисконт (знижку) на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару. В оскаржуваному рішенні також йдеться про те, що згідно відомостей, зазначених у графі 16 CMR від 05.05.2023, перевізником є ФОП ОСОБА_3 , тоді як рахунок на здійснення транспортно-експедиційних послуг надано ФОП ОСОБА_1 , яке не здійснювало фактичне перевезення товарів. Тобто, у відповідача фактично виникли сумніви стосовно перевізника. Як встановлено матеріалами справи, 11.11.2022 між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Клієнт) був укладений договір №1-1122 транспортно-експедиторського обслуговування. Відповідно до п.1.1 цього договору, клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін. Так, згідно рахунку на оплату №0009 від 11.05.2023р. ФОП ОСОБА_1 , як виконавець, надавало транспортні послуги декларанту по маршруту: АДРЕСА_1 , 131 700 грн. Отже, безпосередньо ФОП ОСОБА_1 , як постачальник, зобов`язувалась доставити вантаж декларанту. В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 10 січня 2023 року уклала договір №100123 про транспортно-експедиційні послуги з ФОП ОСОБА_3 , згідно якого останній є виконавцем по доставці вантажу. Таким чином, очевидним є той факт, що саме ФОП ОСОБА_3 , зазначений у графі 16 CMR від 05.05.2023, є перевізником, оскільки ФОП ОСОБА_1 , як постачальник, уклала з ним відповідний договір про перевезення вантажу, що фактично спростовує сумніви митного органу в частині вірного зазначення перевізника. Даний факт також підтверджується платіжною інструкцією №116841 від 15.05.2023, відповідно до якої ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» оплатило ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 216 908 грн. на підставі рахунку №0009 від 11.05.2023 та платіжної інструкцією №28 від 15.05.2023, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 оплатила ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 164 808 грн. згідно рахунку №12 від 11.05.2023. Фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять. Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала Так, відповідно до ст. 53 МК України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Даний перелік є вичерпним, тому встановлювати митну вартість на підставі сертифікату про походження товару законодавчо не передбачено, при цьому апеляційний суд зазначає, що у декларанта були наявні документи, що передбачені ст. 53 МК України. Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови. Доводи апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/12557/23 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк