Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11547/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11547/23 Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаШляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/11547/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У травні 2023 року представник ТОВ «Блумі» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/000750. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Блумі» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Також документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023 не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу. При цьому, прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/000750 також є протиправною, оскільки прийнята на підставі спірного рішення. 16.06.2023 від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час митного оформлення, у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками здійснено перевірку правильності визначення митної вартості імпортованого товару, в результаті чого встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, не був представлений повний перелік документів, який визначений ст. 53 МК України. Оскільки у документах, поданих разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а декларантом чи її уповноваженою особою не було подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням 24 липня 2023 року у справі № 420/11547/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023. Визнав протиправною та скасував картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/000750. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Блумі» (вул.Київське шосе, 2, м.Одеса, Одеська область, 65031, код ЄДРПОУ 39215751) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - судом першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №23UA500500015533U0 від 08.05.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. - інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву. Обставини справи. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов контракту № PL/150122050/2020-0107 від 04.05.2020, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю БЛУМІ із LENTEX Spolka Akcyjna (Лентекс АО), Продавець взяв на себе зобов`язання поставити у власність Покупця ТОВ БЛУМІ товар - нетканий матеріал, виготовлений із синтетичних та штучних волокон виробництва Польща. Між ТОВ «БЛУМІ» та ПП «СВК Компані» укладено Договір доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022. Декларантом ТОВ «БЛУМІ», ТОВ «СВК Компані» подано до митного оформлення митну декларацію №UA500500 щодо митного оформлення товару (код товару 56031290)

1. Нетканий рулонний матеріал, виготовлений із синтетичних та штучних волокон (40% віскоза, 60% поліестер), без покриття, не дубльований, без просочення, призначене для власного виробництва та використовується для виготовлення вологих серветок: - арт.124-В040-223-116-00, поверхнева щільність - 40 г/кв.м, внутрішній діаметр серцевини рулону - 76,2 мм., діаметр рулону -1080мм., білого кольору, з тисненням DOT. THII PARALLEL-3564,00 кг. - арт. 124-В045-223-174-00, поверхнева щільність - 45 г/кв.м, внутрішній діаметр серцевини рулону 76,2 мм., діаметр рулону -1080мм., білого кольору, без тиснення, тип PARALLEL - 5 621,00 кг. Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією декларант надав наступні документи: прямий зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу з виробником товару № /150122050/2020-0107 від 04.05.2020; договір - доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022; - Проформа інвойс (Proforma invoice) №2020-0107/0003 від 29.03.2023; - Комерційний інвойс (Commercial invoice) №2023/EE 0000230 від 04.05.2023; - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 04.05.202; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 Nr/NO PL/MF/AS 0037042 від 04.05.2023; - платіжна інструкція що підтверджує вартість товару №859 від 21.04.2023; Рахунок на оплату за міжнародне перевезення № 1103 від 05.05.2023; - Довідка про транспортно-експедиційні витрати №0505 від 05.05.2023; Договір про надання транспортно експедиційних послуг №11/08-1 від 11.08.2017; - копію митної декларації країни відправлення №MRN 23PL33102080431856 від 04.05.2023. Того ж дня митний орган надіслав запит про надання додаткових документів. 10.05.2023 на вимогу митного органу, декларант направив до Одеської митниці лист за № 10/05/23-1 з поясненнями та додаткові документи: Договір про надання транспортно експедиційних послуг за №1063 від 21.12.2015; Договір - замовлення на перевезення №2604/3 від 26.04.2023; Прайс-лист б/н від 29.03.2023; Довідку про ціну №0505 від 05.05.2023; Лист роз`яснення ТОВ БЛУМІ від 09.05.2023 щодо оплати. За результатами опрацювання поданої позивачем митної декларації №23UA500500015533U0 від 08.05.2023 контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023. На підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023 Одеською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/000750. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. У свою чергу, суд зазначив, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України). З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України). Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що на виконання умов контракту № PL/150122050/2020-0107 від 04.05.2020, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю БЛУМІ із LENTEX Spolka Akcyjna (Лентекс АО), Продавець взяв на себе зобов`язання поставити у власність Покупця ТОВ БЛУМІ товар - нетканий матеріал, виготовлений із синтетичних та штучних волокон виробництва Польща. Між ТОВ «БЛУМІ» та ПП «СВК Компані» укладено Договір доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022. Декларантом ТОВ «БЛУМІ», ТОВ «СВК Компані» подано до митного оформлення митну декларацію № UA500500 щодо митного оформлення товару (код товару 56031290)

1. Нетканий рулонний матеріал, виготовлений із синтетичних та штучних волокон (40% віскоза, 60% поліестер), без покриття, не дубльований, без просочення, призначення для власного виробництва та використовується для виготовлення вологих серветок. Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією декларант надав наступні документи: прямий зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу з виробником товару № /150122050/2020-0107 від 04.05.2020; договір - доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022; - Проформа інвойс (Proforma invoice) №2020-0107/0003 від 29.03.2023; - Комерційний інвойс (Commercial invoice) №2023/EE 0000230 від 04.05.2023; - міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 04.05.202; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 Nr/NO PL/MF/AS 0037042 від 04.05.2023; - платіжна інструкція що підтверджує вартість товару №859 від 21.04.2023; Рахунок на оплату за міжнародне перевезення № 1103 від 05.05.2023; - Довідка про транспортно-експедиційні витрати №0505 від 05.05.2023; Договір про надання транспортно експедиційних послуг №11/08-1 від 11.08.2017; - копію митної декларації країни відправлення №MRN 23PL33102080431856 від 04.05.2023. 10.05.2023 на вимогу митного органу, декларант додатково направив до Одеської митниці лист за № 10/05/23-1 з поясненнями та додаткові документи: Договір про надання транспортно експедиційних послуг за №1063 від 21.12.2015; Договір - замовлення на перевезення №2604/3 від 26.04.2023; Прайс-лист б/н від 29.03.2023; Довідку про ціну №0505 від 05.05.2023; Лист роз`яснення ТОВ БЛУМІ від 09.05.2023 щодо оплати. За результатами опрацювання поданої позивачем митної декларації №23UA500500015533U0 від 08.05.2023 контролюючим органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023. Так, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023, Одеською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/000750. Так, обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000358/2 від 10.05.2023 відповідач посилався на те, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів по МД №23UA500500015533U0 від 08.05.2023, зокрема звернув увагу на таке: - згідно п.1 розд.2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу III Правил..., затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару; - відповідно до зовнішньоекономічного контракту та інших документів наданих до митного оформлення не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті оцінювані товари, внаслідок за чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; - вартість зазначена у експортній митній декларації не відповідає сумі зазначеній у інвойсі (перерахунок по кросс-курс на дату складання електронної митної декларації). Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого. Щодо покликань відповідача у спірному рішенні з приводу відсутності підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, апеляційний суд зазначає. Відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МКУ). Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митного органу надано рахунок на оплату за міжнародне перевезення № 1103 від 05.05.2023; довідку про транспортно-експедиційні витрати №0505 від 05.05.2023; договір про надання транспортно - експедиційних послуг №11/08-1 від 11.08.2017. Отже, апеляційний суд зазначає, що на підтвердження витрат на транспортування декларантом надана достатня кількість документів, що дає змогу визначити митну вартість товару, та підтверджує числове значення митної вартості товару. Щодо ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п. 6.1. зовнішньоекономічного контракту PL/150122050/2020-0107 від 04.05.2020 вартість пакування, маркировки, погрузки входить у ціну товару. Тобто, обов`язок упаковки і маркування товару покладається на продавця. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню. Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на продавця товару - LENTEX Spolka Akcyjna (Лентекс АО), що свідчить про включення вказаних складових до митної вартості товару та відсутності правових підстав у митного органу для витребування додаткових документів, які б підтверджували вартість таких витрат. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД

37. Процедура митної декларації має бути зазначено 2232, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено 2200 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами не передбачалось. З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. Отже, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18. З приводу покликань апелянта щодо різниці між фактурною вартістю вказаною в комерційному інвойсі та статистичною вартістю, вказаною у наданій до митного оформлення митної декларації країни відправлення №MRN 23PL331020E0431856 від 04.05.2023 колегія суддів зазначає таке. У разі купівлі-продажу статистична вартість територію країни ґрунтується на фактурній вартості товару. Статистична вартість повинна включати лише додаткові витрати, такі як транспорт і страхування, що стосується тієї частини маршруту, яка відбувається на статистичній території країни члена експорту. Якщо транспортні та/або страхові витрати невідомі, вони можуть оцінюватись на основі витрат, які зазвичай виплачуються за такі послуги (враховуючи, якщо це відомо, вид транспорту). В зв`язку з тим, що постачання товару здійснюється на умовах постачання FCA Lubliniec (Польща), то у Відправника немає даних щодо додаткових витрат на перевезення та страховку на цю поставку, тому статистична вартість це приблизна теоретична вартість товарів. Таким чином, зазначені митним органом обставини, не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах позивача є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Ба більше, зазначені вище розбіжності не вливають на числові значення складових митної вартості товарів, що слугувало б для наявності підстав для коригування митної вартості. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні, передбачені ст.53 Митного кодексу України, документи. Водночас, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови. Доводи апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/11547/23 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк