Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/19294/23
від 13.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 344/19294/23 Провадження № 33/4808/82/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю водія ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2023 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіцер Держспецзв`язку в м. Івано-Франківську притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 7 жовтня 2023 року о 19 год. 52 хв. в м. Івано-Франківськ, по вул. Федорченка, 5, керував автомбілем «BMW X5» НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні процесуальні порушення. Зазначає, що працівники поліції не повідомивши причину зупинки, почали процедуру огляду, при цьому не виявивши у нього явних ознак алкогольного сп`яніння. Його поведінка згідно відеозапису була адекватна, мова чітка, явних ознак алкогольного сп`яніння не вбачається, а тому законних підстав для проходження огляду на стан сп`яніння в нього не було. Стверджує, що йому не було роз`яснено процедуру проходження освідчення на стан сп`яніння на місці і в лікарні. Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення до закладу охорони здоров`я. У письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол за статтею 130 КУпАП. Такого направлення йому вручено не було, а наявне у матеріалах справи направлення не слід вважати належним доказом, оскільки зазначений час у направленні не відповідає часу, під час якого складався протокол. Ставить під сумнів протокол про адміністративне правопорушення як доказ його вини, при цьому копію йому не вручено, що свідчить про грубе процесуальне порушення його прав. В разі відмови особи від отримання процесуального документу складається акт, який в матеріалах справи відсутній, так само як докази направлення його поштовим зв`язком. Разом з тим, вказує, що він знаходиться на службі у ЗСУ, на посаді офіцера відділу УФЗ Держзв`язку в м. Івано-Франківську, тому виконувати покладені обов`язки без посвідчення водія не може. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, останню скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного апеляційного строку підлягає задоволенню для забезпечення особи до правосуддя в умовах воєнного стану. Вказані ним причини цього пропуску є поважними. Він пропустив лише 1 день. Копію постанови суду ним отримано із запізненням, він не обізнаний з процесуальними нормами, він затратив значну частину часу на правову допомогу для підготовки апеляції, постійно зайнятий на відповідальній роботі офіцера Держспецзв`язку, що в сукупності перешкодило вчасно подати апеляційну скаргу. Перевіривши справу, проаналізувавши пояснення апелянта ОСОБА_2 про підтримання апеляції, його апеляційні доводи та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_2 цим нормам закону не відповідає, вона не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено і неухильно додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не взято до уваги вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_2 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист. Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджується відеозаписом події про те, що останньому перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і її було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. Суд не перевіряв чи обґрунтовано було зупинено водія, чи така зупинка відповідає ЗУ «Про поліцію», «Про дорожній рух», ПДР України. Доводи апелянта про неправомірну зупинку його автомобіля слід визнати обґрунтованими. Як видно із відеозапису події працівники поліції переміщались у вечірній час позаду автомобіля ОСОБА_2 , тому не могли бачити ремінь безпеки, під час підходу поліцейських він на місці водія перебуває пристебнутий ременем безпеки. Тому сумніви щодо ременя безпеки слід трактувати на користь водія, внаслідок чого слід вважати, що водія було неправомірно зупинено. Ця обставина в силу правового принципу «плодів отруйного дерева» дає підстави визнати всі здобуті дані у цій справі недопустимими доказами. Ознаки сп`яніння водія ОСОБА_2 у виді порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, спростовуються даними відеозапису, його мова чітка, поведінка цілком нормальна. Запах алкоголю апелянт також заперечує. Суд першої інстанції не перевіряв якість копії протоколу, чим залишив сумнів у правомірності пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 , оскільки він твердить, що вона не піддавалась читанню. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_2 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як невмотивована й необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_2 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Поновити апелянту ОСОБА_2 пропущений апеляційний строк. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2023 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький