Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/4787/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4787/23 пров. № А/857/21650/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Главач І.А.), ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м.Івано-Франківськ 19 жовтня 2023 року у справі № 300/4787/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправним та скасування наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення зобов`язання до вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В : 24.07.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» № 233 від 06.06.2023, в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 . Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року позов задоволено. Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять письмові пояснення від 05.05.2023, надані позивачем, які містять пояснення по суті поставлених запитань, однак вказані пояснення не містять інформації на якій підставі їх відібрано та будь-яких посилань на те, що вони відібрані під час службового розслідування згідно наказу про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023. Суд першої інстанції вказав, що пояснення інших осіб, які містяться в матеріалах справи, містять розділ про те, що вони надані вказаними особами згідно наказу про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023 та підписи осіб, які надавали пояснення про ознайомлення з таким наказом. Суд першої інстанції зазначив, що будь-яких доказів про те, що позивач був ознайомлений із наказом про призначення службового розслідування №154 від 02.05.2023 чи обізнаність позивача, що щодо нього таке розслідування здійснюється, відповідачем не надано. Суд першої інстанції зауважив, що при здійсненні службового розслідування не забезпечене право позивача на захист, встановлене статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Суд першої інстанції також вказав, що у період дії воєнного стану підлягає застосуванню стаття 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині другій якої імперативно визначений чіткий порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме в порядку зростання від менш суворого до більш суворого. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач обрав вид дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, з порушенням вимог статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а застосований вид дисциплінарного стягнення є непропорційним встановленому дисциплінарному проступку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах застосування іншого виду дисциплінарного стягнення ніж передбачено законодавством, безвідносно до виявлених фактів дисциплінарних порушень, свідчить про протиправність спірного наказу та є достатньою й самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ні Дисциплінарний статут, ні Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України не містять норм, які б регламентували обов`язок ознайомлення всіх причетних осіб з наказом про призначення службового розслідування, яке проводиться лише за фактом порушення службової дисципліни та з метою встановлення обставин такого порушення, встановлення осіб, які вчинили дисциплінарний проступок, характеру та ступені їх вини. Скаржник вказує, що залишення місця несення служби без поважних причин не може бути віднесене до незначних дисциплінарних проступків. Зазначає, що матеріали службового розслідування та висновок містять всю необхідну інформацію, передбачену частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту. Вказує також, що дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни допущено під час дії на території України правового режиму воєнного стану. Скаржник вважає, що відповідач повністю мотивував правомірність накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та вважає покарання позивача пропорційним вчиненню дисциплінарного проступку. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Оскільки позивач зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в суді апеляційної інстанції всі документи у цій справі вручені позивачу виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету позивача. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, наказом Національної поліції України від 07.02.2023 №153 о/с капітана поліції ОСОБА_1 з 17.02.2023 призначено на посаду старшого інспектора батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (а.с.48). Відповідно до наказу від 02.05.2023 №154 «Про призначення службового розслідування» до управління моніторингу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» надійшла інформація про те, що 29.04.2023 о 18:30 поліцейські управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту поліції Національної поліції України спільно з поліцейськими батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Тернопільській області поблизу м.Тернопіль за підозрою в незаконному перевезені вогнепальної зброї зупинили автомобілі «NISAN X-TRAIL», «Mersedes-Benz Sprenter» та «Kia Sorento». Автомобілем NISAN X-TRAIL керував старший інспектор батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_1 . Під час проведення огляду місця події працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові, в автомобілі Mersedes-Benz Sprenter виявлено металевий короб для зберігання набоїв до ПК в якому були набої, які надалі вилучили. За зазначеним фактом працівники четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернопіль) Тернопільського управління ДБР, розташованого у м.Львові, внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 Кримінального кодексу України. Зважаючи на викладене, з метою повної та об`єктивної перевірки за фактом можливого порушення службової дисципліни, що призвів до надзвичайної події за участі поліцейських, зокрема ОСОБА_1 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію. Наказом від 16.05.2023 №185 продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних дні, до 31.05.2023 включно. За результатами службового розслідування складений висновок №3326/59/01-2023, який 30.05.2023 затверджений т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (а.с.52-68). Згідно з вказаним висновком у ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що 29.04.2023 близько 12:00, ОСОБА_2 перебуваючи на робочому місці, взяв у користування транспортний засіб «Mersedes-Benz Sprinter». Разом із ОСОБА_2 у якості пасажира транспортного засобу, перебував поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону №2 сержант поліції ОСОБА_3 . У цей же час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно, без дозволу керівника УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» залишили місце пункту постійної дислокації та попрямували у напрямку м. Івано-Франківськ. Окрім вищевказаних працівників територію місця постійної дислокації самовільно, без дозволу керівника УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» залишили на транспортному засобі «Nissan X-Trail» у якості водія, старший інспектор батальйону №2 полку УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_1 (характеризується посередньо, діючих дисциплінарних стягнень не має) та у якості пасажира інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» молодший лейтенант поліції ОСОБА_4 . Також, місце пункту постійної дислокації підрозділу на транспортному засобі «KIA Sorento» самовільно, без дозволу керівника УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» залишив старший інспектор батальйону №2 полку УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_5 . Про наміри залишити місце постійної дислокації ОСОБА_1 та інші вказані особи в установленому порядку керівництво не повідомляли у зв`язку з чим на території пункту постійної дислокації 29.04.2023 складені акти про залишення місця розташування підрозділу, зокрема ОСОБА_1 (акт №338/59/16-2023 (а.с.74). У висновку вказано, що опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 29.04.2023 о 09:00 перебував на ранковому шикуванні в пункті постійного місця дислокації, після шикування перебував на заняттях з тактичної та фізичної підготовки після чого по закінченню робочого дня написав рапорт про виїзд за межі підрозділу. Надалі виїхав з території підрозділу за кермом транспортного засобу Nissan X-Trail разом з ОСОБА_4 . На підставі зібраних доказів та встановлених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях старшого інспектора батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 5 статті 14 розділу ІІІ Закону України «Про дорожній рух», підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, пункту 2 наказу Голови Національної поліції України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», наказу УПОП №1 від 25.04.2023 №2 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня», що виразилось у самовільному залишенні місця постійної дислокації і як наслідок відсутності на робочому місці 29.04.2023 з 12.00 по 18.00 без поважної причини понад три години, а також керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію у разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення. Висновком службового розслідування встановлено обставини, які пом`якшують відповідальність, зокрема, ОСОБА_1 , а саме відсутність дисциплінарних стягнень. Висновком службового розслідування не встановлено обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , однак зазначено, що дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни допущено під час воєнного стану на території України. У зв`язку з наведеним, дисциплінарна комісія вважала інформацію, що стала підставою для призначення службового розслідування, такою що підтвердилася. За порушення службової дисципліни, що виразилась у самовільному залишенні місця постійної дислокації і, як наслідок, відсутності на робочому місці 29.04.2023 з 12.00 по 18.00 без поважної причини понад три години, а також керуванні транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію у разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, застосувати до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На підставі висновків службового розслідування прийнято наказ від 06.06.2023 №233, відповідно до пункту 2 якого за скоєння дисциплінарного проступку до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.143-146). У зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 з 29.05.2023 на лікуванні зазначений наказ направлено засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0730106435047, який отримано ОСОБА_1 особисто 05.07.2023 (а.с.49). Не погоджуючись із вказаним наказом, вважаючи такий протиправним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Зобов`язання дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, та сумлінно виконувати свої службові обов`язки закріплено і у тексті Присяги на вірність Українському народові, яку складає особа, яка вступає на службу в поліції (стаття 64 Закону № 580-VIII). Згідно із статтею 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) відповідно до статті 1 якого службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. Таким чином службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законних і підзаконних актів із питань службової діяльності, бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина 1 статті 15 Дисциплінарного статуту). Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі Порядок №893) службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує недотриманням відповідачем процедури проведення службового розслідування та вказує на те, що не було зібрано й перевірено відомостей про обставини, що мають значення для справи, не прийнято до уваги, що поліцейський увесь період знаходився на службі за місцем постійного розташування підрозділу, був вірним Присязі українському народові і захищав Батьківщину зі зброєю в руках, не було встановлено обставин, що знімають безпідставні звинувачення з поліцейського. Вказує також, що не покидав служби, а навпаки виконував додаткові повноваження поліції в умовах воєнного стану. Зазначає, що не ознайомлений по посаді з відповідною службовою інструкцією. Зауважує, що 29.04.2023 була субота і насправді ніяким транспортним засобом позивач не керував взагалі і жодних підтверджуючих документів про це не існує. Такі аргументи позивача суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з таких підстав. Пунктами 2, 3 Розділу ІV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначені статтею 26 Дисциплінарного статуту згідно з положеннями якої у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Положеннями статті 27 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. Системний аналіз наведених законодавчих норм дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що метою проведення службового розслідування є установлення фактичних даних вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, зокрема з`ясування обставин, причин та умов, що його зумовили, а також ступінь вини поліцейського, за наслідками чого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. При цьому, обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. З матеріалів справи встановлено, що у висновку службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» та внесення слідчим відділом ТУ ДБР (з дислокацією у м.Тернопіль), розташованого у м.Львові відомостей до ЄРДР за №62023140140000051 враховано пояснення ОСОБА_1 від 05.05.2023, копію яких долучено до матеріалів справи, які написані позивачем власноручно та у яких зазначено, що покидав місце ППД разом з ОСОБА_4 на автомобілі Nissan X-Trail, про виїзд доповів усно та рапортом, увесь особовий склад, що на ППД та виїжджав на вихідні, повідомляв старшому від Департаменту закріпленому за усіма поліцейськими, що перебували на ППД. ОСОБА_1 зазначив, що дозвіл на виїзд за межі ППД отримав зі слів старшого з Департаменту закріпленого за особовим складом, що перебуває на ППД, який після написання рапортів особовим складом, сказав залишити їх на столі приміщення розташування, склавши рапорт на один стос. Надані пояснення скріплені підписом ОСОБА_1 . Виїзд ОСОБА_1 29.04.2023 з території місця постійної дислокації близько 12 год. підтверджено поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_6 (старший інспектор-черговий відділу оперативного реагування УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють»), який перебував біля в`їзних воріт на територію підрозділу та лейтенанта поліції ОСОБА_7 (інспектор-черговий відділу оперативного реагування УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють»). Також, опитаний ОСОБА_4 пояснив, що 29.04.2023 на транспортному засобі Nissan X-Trail під керуванням ОСОБА_1 покинув місце розташування підрозділу. Опитаний заступник командира батальйону №2 полку УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_8 пояснив, що на шикуванні 29.04.2023 керівництвом доведено усім працівникам про заборону виїзду на вихідні дні за межі Київської області без дозволу керівника. На шикуванні особовий склад перебував у повному складі. До матеріалів справи долучено копію пояснень лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 10.05.2023 в яких зазначено, що будь-яких рапортів на виїзд за межі Київської області за сімейними обставинами ніхто не надавав та ніхто такі наміри не наголошував. Особисто ніхто з зазначених працівників з проханням поїхати додому не підходив та рапорти не надавав. Також при проведенні службового розслідування отримані наявні відео записи з нагрудних камер поліцейських, які опрацьовували подію, яка відбулась 29.04.2023 поблизу м.Тернопіль, які були у розпорядженні УПП в Тернопільській області ДПП. Вказане у своїй сукупності дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією проведено збирання та перевірку матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок позивача, одержано пояснення щодо обставин справи від поліцейських, стосовно яких проводилося службове розслідування, зокрема від позивача, та від інших осіб причетних до події. Обставини події, що стали підставою для призначення службового розслідування, підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Водночас, зазначені позивачем аргументи позовної заяви суперечать наданим поясненням під час службового розслідування, позивачем не наведено належних підстав та обґрунтувань перебування його поза межами Київської області та доказів наявності відповідного дозволу, тоді як час зупинки транспортного засобу (18 год 30 хв) та відстань між місцем дислокації УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» та місцем зупинки транспортного засобу працівниками УПП Тернопільської області підтверджує факт щодо залишення місця постійної дислокації УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» близько 12 год 00 хв. Також суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до статті 91 Закону № 580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Згідно з пунктом 2 наказу Голови Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», копію якого долучено до матеріалів справи, установлено тимчасово, на період дії воєнного стану, для поліцейський головних управлінь Національної поліції України в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, у зазначених органах та підрозділах поліції, шестиденний робочий тиждень, скасовано вихідний день - суботу. Наказом УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» від 25.04.2023 № 2 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня УПОП № 1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» затверджено внутрішній розпорядок дня згідно з яким вихідним днем є лише неділя. Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським вимог конкретних актів законодавства, наказів та інших відомчих нормативно-правових актів, тобто будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинно мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або спеціальним нормативно-правовим актом. Як наслідок, рішення про накладення дисциплінарного стягнення повинно бути винесене в законодавчо встановленому порядку та з дотриманням встановлених строків. Для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір та встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву. Враховуючи, що самовільним є таке залишення частини або місця служби, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно з законодавством уповноважений надавати такий дозвіл, тоді як відповідний дозвіл як і рапорт, поданий позивачем щодо залишення місця постійної дислокації УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» 29.04.2023 в матеріалах справи відсутні, подання відповідного рапорту заперечується поясненнями заступника командира батальйону №2 полку УПОП №1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції доходить висновку про підтвердження належними та допустимими доказами у справі факту порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Водночас статтею 29 Дисциплінарного статуту визначено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме встановлено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. Таким чином структура статі 29 Дисциплінарного статуту вказує, що її норми потрібно використовувати комплексно, та виходячи з системного аналізу змісту положення цієї статі суд апеляційної інстанції доходить висновку, що порядок застосування дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого можливо лише використовувати до незначних дисциплінарних проступків, а такий дисциплінарний проступок, як залишення місця несення служби без поважних причин під час воєнного стану не може бути віднесений до незначних дисциплінарних проступків, і тому, як наслідок, в подібного роду випадках, члени дисциплінарної комісії уповноважені визначати вид дисциплінарного стягнення без застосування норм щодо застосування дисциплінарних стягнень в порядку зростання. Водночас Верховний Суд наголошує, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер та обставини дисциплінарного проступку, особу та ступінь вини правопорушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, яка була до призначення службового розслідування та його ставлення до своїх службових обов`язків як поліцейського. Отже, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, ухвалюючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати вказані обставини. При цьому застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 у справі № 826/4681/18. З огляду на вказане у своїй сукупності, за встановлених обставин службового розслідування, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження позивача про відсутність підстав для застосування до нього спірного виду дисциплінарного стягнення, тоді як відповідач, застосовуючи такий захід, на переконання суду апеляційної інстанції, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції, надаючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваному наказу, приходить до переконання, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення. В діях позивача, на переконання суду апеляційної інстанції, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. До того ж, суд апеляційної інстанції враховує, що такі дії позивач вчинив під час дії правового режиму воєнного стану під час несення служби із забезпечення публічної безпеки та порядку. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно встановлено обставини справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового, яким в задоволенні позову слід відмовити. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 300/4787/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправним та скасування наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення зобов`язання до вчинення певних дій відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко