Постанова 4857 № 380/10000/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Чаплик І.Д. 17 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10000/22 пров. № А/857/4064/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В. апелянта: ОСОБА_1 представника апелянта: Бартківа І.Б. представника відповідача: Григоришин А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 380/10000/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: 21.07.2022р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати п.1 наказу №1831 від 06.07.2022р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів та підрозділів ГУНП» в частині застосування дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ №362 о/с від 19.07.2022р. «Про особовий склад»; - поновити на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області; - стягнути середній заробіток грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу; Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 р. скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити. Апелянт ОСОБА_1 та його представник Бартків І.Б. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених. Представник відповідача, ОСОБА_2 просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 31.10.2011р.- 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015р. перебував на службі в органах Національної поліції України. Із матеріалів справи видно, що позивач з 12.07.2021р. перебував на посаді оперуповноваженого Сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Львівського РУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області. 21.06.2022р. мобільною групою Управління головної інспекції (далі - УГІ) Головного управління Національної поліції у Львівській області при перевірці стану дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю у ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області в 08:20 оголошено Збір особового складу. В ході проведення перевірки в оперуповноваженого Сектору кримінальної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер". Із змісту роздруківки газоаналізатора Драгер (ALKOTEST 6810) видно, що тестування старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 проводилось 21.06.2022р. в 08:53, результат тесту - 0,52 проміле, з чим позивач погодився проставивши свій особистий підпис на роздруківці (у графі «П.І.Б. особи, що тестують» - зазначено ОСОБА_1 та стоїть підпис останього). 07.05.2022р. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №1158 призначено за даним фактом службове розслідування та створено комісію для його проведення. 21.06.2022р. посадовими особами Головного управління Національної поліції у Львівській області складено акт № 557/67-2022 про виявлення на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння оперуповноваженого Сектору кримінальної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 21.06.2022р. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1649 призначено за даним фактом службове розслідування та створено комісію для його проведення. 06.07.2022р. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №1831 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органі в та підрозділів ГУН» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,4,14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1,4,14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.2 п.1, абз.6 п.2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. № 1179, п.п. 1.1,1.2 п.1 Наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020р. № 803 «Про заходи щодо покращння службової дисципліни та забезпечення належного інформування, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту застосувати до оперуповноваженого СКП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області (0062536) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. 19.07.2022р. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 362 о/с «Про особовий склад» відповідно до Закону України Про Національну поліцію старшого лейтенанта поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадян України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Із змісту п.1-п.2 ч.1 ст.18 Закону «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга, відповідно до ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків. В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018р. у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019р. у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин. У постановах Верховного Суду, від 19.04.2021р. у справі №240/2677/20, від 17.06.2021р. у справі №804/6242/17, від 12.05.2022р. у справі №260/1/19, від 26.06.2022р. у справі №2240/2329/18 від 14.07.2022р. у справі №520/1795/19 зазначено, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції. ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейського з виконання покладених на поліцію повноважень. Законом України від 15.03.2018р. № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) відповідно до ст.1 якого службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Аналіз змісту положень Дисциплінарного статуту вказує на те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) поліцейським законних і підзаконних актів із питань службової діяльності, бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. В п.2,п.3 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179 видно, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: -перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. За будь-яких обставин і відносно буд-якої людини як у робочий так і не робочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватись норм професійної етики. Згідно ст.11-ст.14 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Отже, перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння є порушенням службової дисципліни, а тому становить собою дисциплінарний проступок і є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Судом першої інстанції встановлено, що 21.06.2022р. мобільною групою УГІ ГУНП у Львівській області при перевірці стану дотримання поліцейськими службовою дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю у ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області в 08.20 оголошено «Збір особового складу», в ході якого в 08.49 у підрозділ прибув оперуповноважений СКП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , у якого під час спілкування виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння: а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці та різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку із чим даному поліцейському запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що останній погодився. З роздруківки «Драгер» (ALKOTEST 6810) видно, що тестування старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 проводилось 21.06.2022р. в 08.53 год., результат тесту 0,52 проміле. Після проведеного огляду позивач особисто підписався у роздрукованому результаті тесту. При цьому, будь-яких зауважень щодо процедури його проведення у останнього не було, що підтверджується відеозаписом, який долучений до матеріалів службового розслідування. 21.06.2022р. у присутності старшого інспектора з особливих доручень Відділу службових розслідувань УГІ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 , заступника начальника відділу-начальника СКП ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_4 та начальника ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_5 складено акт № 557/67-2022 «Про виявлення на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Після проведення перевірки 21.06.2022р. в 10.55 год. перевіряючі особи мобільної групи УГІ ГУНП здійснили запис у книзі перевірок ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП ( інв. № 571 від 01.01.2022р) про те, що під час збору особового складу даного підрозділу поліції виявлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. 21.06.2022р. старший інспектор з ОД ВСРУГІ ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 скерував рапорт на ім`я начальника ГУНП у Львівській області з інформацією про наявні ознаки дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 . Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» №1649 від 21.06.2022р. призначено службове розслідування за фактом порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області, зокрема ОСОБА_1 , з яким останній ознайомився, що підтверджується підписом на даному наказі. Із змісту висновку службового розслідування від 29.06.2022р. видно, що внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та ГУНП у Львівській області, щодо неухильного дотримання службової дисципліни як працівник поліції, будучи зобов`язаний, відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, 21.06.2022р. в 08.49 год ОСОБА_1 прибув у підрозділ поліції в тому числі на робоче місце на «Збір особового складу». Позивач, приступив до виконання своїх службових обов`язків в стані алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив службову дисципліну, абз.2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, п.п. 1,4,14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. № 2337-VIII, п.п.1.1, 1.2 п.1 Наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020р. № 803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування». Тобто, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язаний запобігати вчиненню правопорушень, однак сам вчинив правопорушення. Зазначений факт не лише суперечить сутності й призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, в підрозділі де проходить службу старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , а й розхитує підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту. Отже, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, тому дисциплінарна комісія дійшла висновку про недоцільність подальшого проходження служби та необхідності застосування відносно останнього найсуворішого заходу дисциплінарного впливу, передбаченого ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме - звільнення зі служби в поліції. В апеляційній скарзі апелянт ставить під сумнів результати службового розслідування у зв`язку із існуванням конфлікту інтересів. Так апелянт зазначає, що поліцейська ОСОБА_6 зацікавлена в результатах службового розслідування, оскільки, вона одночасно являлась: посадовою особою, яка самостійно виявила 21.06.2022р. в діях останнього ознаки дисциплінарного проступку; особою, яка 21.06.2022р. застосовувала газовий аналізатор на підтвердження факту перебування позивача в стані сп`яніння; ініціатором призначення службового розслідування за фактом виявлення 21.06.2022р. в діях позивача ознак дисциплінарного проступку; Головою Дисциплінарної комісії, яка призначена за фактом виявлення в діях останнього ознак дисциплінарного проступку та підписантом висновку службового розслідування з пропозиціями звільнення зі служби в поліції. Тобто, наявності в діях ОСОБА_7 конфлікта інтересів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт не навів жодного нормативного акту який би виключав можливість однієї особи вчиняти такі дії. Крім того, ОСОБА_7 діяла у межах своїх посадових обов`язків, керуючись при цьому, нормами закону та підзаконними нормативно-правовими актами, жодної заінтересованості в результатах службового розслідування матеріали справи не містять, що не спростував апелянт. В п.1, п.2 Розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. № 893 передбачено, що службове розслідування призначається, за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушень, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного поступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п.2 Розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. Проте, колегія суддів звертає увагу, що апелянт в ході проведення службового розслідування не заявляв жодних заперечень щодо складу дисциплінарної комісії, що спростовує доводи останнього щодо заінтересованості в результатах службового розслідування ОСОБА_7 . Стосовно покликань апелянта на те, що підпис у роздруківці газоаналізатора «Драгер» (АІ.К0ТЕ5Т 6810) не може автоматично, свідчити про те, що він погодився з результатами огляду, оскільки рукописних слів «Згідний», (згода) документ не містить, колегія суддів зазначає про таке. В п.3, п.4 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Колегія суддів зазначає, що свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-0/1404 та копії сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2007 підтверджується факт правомірності використання газоаналізатора Драгер (ALKOTEST 6810) з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Із змісту роздруківки газоаналізатора Драгер (ALKOTEST 6810) видно, що тестування старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 проводилось 21.06.2022р. в 08:53, результат тесту - 0,52 проміле. Після проведеного огляду позивач особисто підписався у роздрукованому результаті тесту. Зауважень щодо процедури проведення тесту позивачем не подано, що підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів службового розслідування. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що даний факт підтверджується також складеним у присутності старшого інспектора з особливих доручень Відділу службових розслідувань (далі - ОД ВСР) УГІ ГУНП у Львівській області майора поліції Шевчука Р.Р., заступника начальника відділу-начальника СКП ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_4 , та начальника ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 актом від 21.06.2022 № 557/67-2022 Про виявлення на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння оперуповноваженого Сектору кримінальної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Згідно роз`яснень, які викладені в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів, за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки, для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів. Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Отже, нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Колегія суддів також звертає увагу апелянта і на те, що тестування на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" (ALKOTEST 68100) ОСОБА_1 проходив добровільно та без жодного примусу. Оскільки жодних заперечень щодо результатів огляду на стан сп`яніння позивач не висловлював та погодився з ними, не було потреби проводити огляд позивача у медичному закладі. При цьому, газоаналізатор "Драгер" (ALKOTEST 6810) був в технічно справному стані та його використання проводилось відповідно до інструкції. Суд апеляційної інстанції враховує той факт, що 21.06.2022р. ОСОБА_1 в період часу з 08:48 по 10:52 перебував у приміщенні адміністративного будинку ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, розташованого за адресою: м. Жовка вул. С. Бандери, 13, що підтверджується поясненнями майора поліції ОСОБА_3 , а тому спростовує доводи апелянта про те, що він в 10:30год. 21.06.2022р. пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Стосовно доводів апелянта на відсутність в його діях дисциплінарного проступку з огляду на те, що 21.06.2022р. був днем відпочинку. При цьому, позивач не перебував у однострої, не отримував зброї, спецзасобів та до виконання завдань з охорони громадського порядку не залучався, а прибув до адміністративного приміщення поліції на виконання вказівки за сигналом «Збір», «Тривога». Явка у робочий час обумовлена насамперед запровадженим в Україні воєнним станом, колегія суддів зазначає про таке. В абз.7 п.2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. № 1179 видно, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Суд апеляційної інстанції зазначає, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами вказаних Правил № 1179, про що свідчить його підпис на листку ознайомлення. Слід також зазначити, що 21.04.2022р ОСОБА_1 підписав Розписку - попередження, щодо неприпустимості випадків вчинення порушень службової дисципліни, як у робочий та позаробочий час, перебування у нетверезому стані на службі, у службовому приміщенні, чи однострої. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що він самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки таке проходження може у певних випадках мати значення у справі про адміністративне правопорушення, але не має значення для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності за обставин цієї справи. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності та в межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19. Доводи апелянта про відсутність в діючих в органах та підрозділах Національної поліції оперативних планах оперативного плану ЗБІР, ТРИВОГА та наявність виключної компетенції на оголошення збору поліцейських ГУНП та/або ВП ГУНП за навчальними сигналами і сигналами оповіщення у чергового оперативної частини ГУНП за наказом керівника ГУНП, про що йдеться у розділі V наказу МВС України від 23.05.2017р. № 440 Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 100 від 06.02.2020р. № 103 від 08.02.2022р.) апеляційний суд оцінює критично. Оскільки згідно Положення про Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом № 36 від 30.11.2021р., працівники УГІ ГУНП у Львівській області під час виконання службових обов`язків відповідно до вимог законодавства України мають право: безперешкодно в будь- який час доби відвідувати підрозділи ГУНП у Львівській області та здійснювати їх перевірки з питань, що належать до компетенції УГІ, мають доступ до їх службових приміщень, сховищ, сейфів, персональних комп`ютерів, носіїв інформації, документів і матеріалів, у тому числі режимних, із дотриманням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці, проводити їх огляд за участю працівника та/або керівника відповідного підрозділу ГУНП у Львівській області під час виконання ними службових обов`язків, моніторинг їх робочого часу, позапланову, вибіркову та іншу перевірку несення служби, у тому числі згідно з критеріями оцінювання ефективності їх діяльності, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання порушенню поліцейськими службової дисципліни. З метою посилення дисципліни і законності в органах та підрозділах ГУНП у Львівській області на підставі наказу ГУНП у Львівській області від 31.12.2021р. № 4915 Про створення постійно діючих мобільних груп для профілактики та недопущення порушень службової дисципліни, дотримання ПДР України поліцейськими на території Львівської області, створено із числа працівників УГІ постійно діючі мобільні групи. Крім того, даний факт не спростовує встановленого службовим розслідуванням факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків, колегія суддів відхиляє з огляду на таке. ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Тобто, усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського повинні бути викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. Суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття службова дисципліна містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі №2140/1341/18, від 21.09.2018 у справі №824/227/17-а. ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. В межах проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією вивчено службову діяльність оперуповноваженого СКП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який згідно посадових інструкцій веде лінію роботи по запобіганню та розкриттю злочинів, пов`язаних із незаконним обігом зброї, вибухівки та боєприпасів, що вчиняються на території обслуговування. В ході проведення службового розслідування, встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 неналежно ставиться до своїх службових обов`язків, що підтверджується висновком службового розслідування, що не спростував апелянт. Із змісту службової характеристики видно, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за період проходження служби в поліції та в займаній посаді зарекомендував себе посередньо. Свої функціональні обов`язки знає, але не завжди їх виконує. Неодноразово керівництвом підрозділу з ним проводились профілактичні бесіди щодо добросовісного відношення до виконання своїх службових обов`язків. Накази, інструкції та інші нормативні документи, які регламентують діяльність поліції знає, але не завжди правильно застосовує їх у своїй службовій діяльності. Позивача було віднесено до категорії працівників, які можуть бути схильні до порушень службової дисципліни. За період служби у Національній поліції до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 4-ри рази застосовувались дисциплінарні стягнення. На даний момент має діюче дисциплінарне стягнення- зауваження, застосоване наказом ЛРУП № 1 ГУНП від 26.05.2022р. №

139. Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта і на те, що прийнята ОСОБА_1 при вступі на службу в поліції Присяга відповідно до ст.64 Закону України Про Національну поліцію передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а з подібних правовідносин. Стосовно покликань апелянта в апеляційній скарзі на Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 17 січня 2023 року у справі № 380/157/22 пров. № А/857/14159/22 та Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2022р у справі №420/8582/22, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів такі відхиляє з огляду на таке. ч.5 ст. 242 КАС України чітко передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 10.07.2019р. у справі № № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у ст.12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції. Зокрема, перебування у стані алкогольного сп`яніння знаходячись на службі є порушенням службової дисципліни, а факт вчинення дисциплінарного проступку доведено висновком службового розслідування. Отже, колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач довів обґрунтованість висновку службового розслідування та порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського. Зокрема, за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,4,14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1,4,14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.2 п.1, абз.6 п.2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. № 1179, п.п. 1.1,1.2 п.1 Наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020р. № 803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до оперуповноваженого СКП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області (0062536) ОСОБА_1 обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Висновок службового розслідування в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відео-доказами, спростовує доводи апелянта про відсутність достатніх та належних доказів порушення службової дисципліни та свідчить про обґрунтованість звільнення із служби. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 380/10000/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 26.05.2023р.