Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1884/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1884/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області установити ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та виплатити утворену різницю пенсії, з урахуванням вже проведених виплат; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, проіндексованої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, з 01 березня 2022 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, проіндексовану на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, з 01 березня 2022 року. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 15.08.2022, визнано неповажними. Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 15.08.2022 - повернуто позивачеві. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року виправлено описку, допущену в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.03.2023, правильно зазначивши періоди повернення позовних вимог в частині щодо доплати у розмірі 2000,00 грн за період з 01.07.2021 по 15.08.2022 та індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 за період з 01.03.2022 по 15.08.2022. Не погодившись із вказаними ухвалами, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в цій частині. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався у грудні 2022 року після звернення до ГУ ПФУ в Чернігівській області з відповідною заявою, при цьому, ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що перерахунок пенсії проводить без обмеження строком, тобто до спірних правовідносин не застосовується шестимісячний строк звернення до суду. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 06.12.2007 перебуває на пенсійному обліку ти отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 позивачу з 01.07.2021 встановлена та виплачувалась щомісячна доплата в розмірі 2000,00 грн, а також виплачувалась індексація базового ОСНП, що відображено в розрахунках пенсії позивача (а.с.12-14). Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 620/16112/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 04.08.2021 №33/45-1716. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 04.08.2021 №33/45-1716, з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою від 15.12.2022 щодо поновлення йому виплати щомісячної доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 в розмірі 2000,00 грн, яка виплачувалась до серпня 2022 року та виплатити індексацію базового ОСНП, у відповідь на яку листом від 16.01.2023 №444-10256/К-02/8-2500/23 відповідач повідомив, що положеннями чинного законодавства не передбачено проведення щомісячної доплати до пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, визначеного станом на 19.11.2019, що було здійснено на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 620/16112/21 (а.с.9-10). Вважаючи протиправним невиплату передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 доплати та індексації пенсійних виплат, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог за період по 15.08.2022, дійшов висновку, що з вказаним адміністративним позовом до суду позивач звернувся 16.02.2023, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ч.1-4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри для встановлення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Під таку оцінку можуть потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Судом встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що позивачем не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом, тому позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку із наданням доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином. Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 28.02.2023 о 14:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.25). На виконання вимог узвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, в якій зазначено, що жодних повідомлень про зміни розміру пенсії від ГУ ПФУ в Чернігівській області з 01.01.2018 до позивача не надходили та про незаконність дій щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та індексації базового ОСНП позивач дізнався після отримання відповіді на його заяву від 15.12.2022 тому строк звернення до суду пропущений з поважних причин. Також позивач послався на положення ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», зазначивши, що в даному випадку шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню. Колегія суддів не приймає доводів позивача, що про порушення свого права він дізнався після звернення у грудні 2022 року до відповідача із відповідною заявою, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до нього з липня 2021 року (дата, з якої позивач просить установити йому щомісячну доплату, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713), чи з 01.03.2022 (дата, з якої позивач просить виплатити індексацію пенсійних виплат), Пенсія, доплата до пенсії, індексація це періодичні щомісячні платежі, а тому в будь-якому разі їх розмір був відомий позивачу щомісячно при її отриманні. Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 викладено висновок, за яким отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву (звернення за юридичною консультацією) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. В силу ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Скаржник посилається на викладені в постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18 висновки щодо застосування положень ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», за якими у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у норма ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і наведені висновки Верховного Суду стосуються питання здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, який враховується при перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Аналогічні правовідносини щодо перерахунку пенсій на підставі оновлених довідок були предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 29.11.2019 у справі №642/7479/16-а, від 30.01.2020 у справі №554/5119/16-а, від 23.07.2020 у справі №761/28365/16-а. Таким чином, наведені скаржником висновки Верховного Суду щодо застосування норм права не є релевантними до правовідносин, що склались в рамках даної справи, які виникли з інших підстав та за іншого правового регулювання. Натомість, у поданій до суду першої інстанції заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не вказав жодних належних поважних причин та не надав суду доказів щодо обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій для звернення до суду з даним позовом. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20 та від 29 березня 2023 року у справі №380/10073/20 Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, надав належну оцінку кожному аргументу позивача щодо пропуску строку звернення до суду, відхиливши посилання позивача на те, що строк звернення до суду потрібно обраховувати з дати відповіді відповідача тобто з 16.01.2023, оскільки отримання листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент з якого особа повинна була дізнатися про порушення свої прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Також суд не прийняв до уваги посилання позивача на не обмеження строком звернення до суду відповідно до ч.3 ст.51 Закону України №2262-ХІІ, оскільки дана стаття регулює строк з якого здійснюється перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а не строк звернення позивача до суду з позовною заявою. З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, щодо оскільки наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставини не є поважними, а з матеріалів справи не вбачається поважних причин пропуску такого строку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви в частині позовних вимог по 15.08.2022, які заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, на підставі ч.2 ст.123, п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (з урахуванням ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року про виправлення описки) - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 06 березня 2024 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма