Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/116/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/624/24 Справа № 204/116/24 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2024 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ломакіна Володимира Володимировича, подану на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, встановила: Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром 17000 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом строком на 01 рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 605,60 грн. Відповідно до змісту постанови 25 грудня 2023 року, о 10 годині 39 хвилин у місті Дніпро, по вулиці Новошкільній в районі будинку № 173, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E280, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, що зафіксовано за допомогою аудіо-відео фіксації, чим порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Не погодившись із рішенням суду захисник Ломакін В.В. подав апеляційну скаргу із проханням про скасування постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2024 року та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає про не дослідження судом першої інстанції причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та ненадання оцінки діям працівників поліції. Так, матеріали справи не містять жодних доказів на порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які б могли стати причиною для зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим всі складені щодо нього документи не можуть визнаватись належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, працівниками поліції не надано жодного доказу про те, що автомобіль з водієм ОСОБА_1 був зупинений саме працівниками поліції. Так, з відеозаписів із нагрудних камер, наданих поліцейськими до протоколу про адміністративне правопорушення, слідує, що відеозаписи розпочаті тоді, коли поліцейські вийшли з службового транспорту та почали рух в сторону транспортного засобу, який стояв на узбіччі, в нерухомому стані, з якого вийшов ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять відомостей про свідків, які б могли підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Також захисник посилається на те, що працівниками поліції не зазначалось про ознаки, які були виявлені у ОСОБА_1 та свідчили про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. Більше того, із переглянутого стороною захисту відеозапису вбачається, що працівники поліції стверджували про ОСОБА_1 є абсолютно адекватною людиною. Після чого чутно, як співробітник поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення з кимось радиться щодо того, які ознаки сп?яніння необхідно записати до протоколу. Захисник посилається на порушення та обмеження процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки працівниками поліції не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так, судом не враховано, що ОСОБА_1 є громадянином Грузії та не володіє українською мовою в такій мірі, щоб розуміти юридичні терміни. Також, працівниками поліції не було роз`яснено прав та обов`язків ОСОБА_1 , в тому числі не надано гарантованого права користуватись юридичною допомогою захисника. В судове засідання апеляційної інстанції захисник Ломакін В.В. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду Перевіривши витребувані із Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами. Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді адміністративної справи судом першої інстанції не дотримані в повному обсязі. Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на відомості з протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 689971 від 25 грудня 2023 року; рапорт інспектора батальйону № 2 роти № 4 взводу № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мачоган С.Ю. та диском з відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліції, на якому відображені події щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного. Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі Порядок). Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно із пунктом 8 Порядку ( у редакції на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Матеріали справи, всупереч вищевикладеним вимогам, не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, яке, відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2023 року, є обов`язковим. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Відеозаписом не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та суті вчиненого ним правопорушення. Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Тобто, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Такі висновки апеляційного суду, повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17. Крім того, всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим, постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника Ломакіна Володимира Володимировича - задовольнити. Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду: О.В. Рябчун