Постанова 4824 № 760/29864/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №760/29864/23 Головуючий у суді І інстанції: Засторожнікова К.С. провадження №33/824/1241/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 23 лютого 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 921691 від 13 грудня 2023 року, з початку жовтня 2023 року, а саме 18.10.2023, 07.11.2023, 08.11.2023 в ліцеї № 144 ім. Г. Ващенка за адресою м. Київ, проспект В. Лобановського, 6, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив булінг і цькування відносно однокласника малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виразилось у психологічному насильстві, а саме систематичному приниженні, образах та налаштовуванні інших дітей проти потерпілого ОСОБА_3 , в результаті чого малолітньому потерпілому заподіяно шкоду психологічному здоров`ю, що виразилось у відмові ходити до навчального закладу та пригніченому психологічному стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Піддано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь Держави, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Разом з апеляційною скаргою апелянт заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року. В обґрунтуванні клопотання про поновлення строку зазначила, що тільки 18.01.2024 року отримала зазначену постанову, тому вважає, що строк пропущений з поважних підстав. Доводи апеляційної скарги обґрунтовувала тим, що свідчення ОСОБА_4 відображені в її заяві різняться зі свідченнями, які вона надавала в судовому засіданні та фактами. Вказує, що в постанові суду першої інстанції вказано, що висновки комісії з розгляду випадків булінгу ліцею № 144 ім. Г. Ващенка підтверджується доданими до протоколу індивідуальних соціально-педагогічних бесід з учнями 5-В класу, більшість яких підтвердили, що ОСОБА_2 ображає ОСОБА_3 та налаштовує дітей класу проти нього. Їй не було надано до ознайомлення пояснення цих однокласників, але хоче звернути увагу на те, що з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , її син підтримує дружні стосунки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 30 жовтня ОСОБА_3 відправляв на телефон образливі висловлювання, а тому є всі підстави стверджувати, що у її сина не було потреби налаштовувати цих дітей проти ОСОБА_3 .. Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував справжні причини конфлікту між дітьми, що зазначені в її письмових поясненнях, які були долучені в судовому засіданні до матеріалів справи. Вважає, що обставини викладені в заяві ОСОБА_4 не відповідають дійсності, що призвело до хибного висновку комісії стосовно наявності в діях її сина ознак булінгу, а тому є всі підстави стверджувати про відсутність ознак булінгу в діях її сина. На адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення щодо обставин викладених в апеляційній скарзі від захисника Іваницького Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_4 , яке обґрунтовував тим, що обставини, які викладено в апеляційній скарзі є недостовірними, з перекручуванням обставин та подій з метою уникнути відповідальність за вчинені її сином дії. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Захисник Іваницький В.В. та потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційної інстанції просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2024 року винесено оскаржувану постанову (а.с. 60-65). З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року було отримано 18 січня 2024 року ОСОБА_1 (а.с. 66). Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам. Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що факт булінгу (цькування) з боку малолітнього ОСОБА_2 , 2012 року народження відносно однокласника малолітнього ОСОБА_3 , 2012 року народження підтверджено наявними в матеріалах провадження належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, та обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 921691 від 13.12.2023 р., знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років. Відповідно до п.3 ст. 1 Закону України "Про освіту" - типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Відповідно до абз. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні вказаного правопорушення, всупереч доводам апеляційної скарги підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 921691 від 13 грудня 2023 року, з початку жовтня 2023 року, а саме 18.10.2023, 07.11.2023, 08.11.2023 в ліцеї № 144 ім. Г. Ващенка за адресою м. Київ, проспект В. Лобановського, 6, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив булінг і цькування відносно однокласника малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виразилось у психологічному насильстві, а саме систематичному приниженні, образах та налаштовуванні інших дітей проти потерпілого ОСОБА_3 , в результаті чого малолітньому потерпілому заподіяно шкоду психологічному здоров`ю, що виразилось у відмові ходити до навчального закладу та пригніченому психологічному стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП (а.с. 1); - листом директора ліцею № 144 ім. Г. Ващенка м. Києва від 17.11.2023 р. за вих. № 117 відповідно до якого адміністрація ліцею доводить до відому Начальника сектору ювенальної превенції Солом`янського Управління поліції Головного управління поліції у м. Києві, що 17.11.2023 року було зареєстровано заяву від громадянки ОСОБА_4 про захист прав та законних інтересів її неповнолітнього сина ОСОБА_3 учня 5-В класу, що були порушені внаслідок булінгу. Зазначається, що 20.11.2023 наказом № 106 від 20.11.2023 розпочато роботу Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в ліцеї, збираються всі необхідні матеріали для кваліфікації дій кривдника (а.с. 2); - у заяві ОСОБА_4 , адресованої директору ліцею, від 17.11.2023 р. слідує, що 18.10.2023 р. її син повідомив її про те, що у відношенні нього відбуваються діяння, які полягають у психологічному насильстві з боку учня 5-В класу ОСОБА_2 .. З початку жовтня ОСОБА_2 систематично цькував та ображав її сина. В гардеробі у її сина та ОСОБА_10 у спільному користуванні була шафа для верхнього одягу. Коли її син приходив до гардеробу та знімав куртку, ОСОБА_2 дозволяв собі глузувати з нього щодо надмірної ваги. В роздягальні після уроку фізичної культури в присутності однокласників ОСОБА_2 неодноразово казав її синові неприємні слова з приводу його зовнішності та ваги. На перервах в грубій формі з застосуванням нецензурної лайки ОСОБА_2 робив постійні зауваження її синові, щоб її син вимкнув музику на телефоні, оскільки ніхто не хоче її слухати та ця музика нікому не цікава. До середини жовтня її син робив вигляд, що ігнорує все те, що говорить ОСОБА_2 , сподіваючись, що цькування припиниться. 18.10.2023 р. після уроків її син у верхньому одязі піднімався сходами з гардеробу. Назустріч йому йшов ОСОБА_2 , який зняв з голови її сина шапку. У подальшому, по дорозі додому, її сина наздогнав ОСОБА_2 та повідомив, щоб її син забирав свої речі з їх спільної шафи, висловлюючись на адресу її сина нецензурною лайкою. Після вказаних подій, її син відмовлявся йти до школи. Вже, 20.10.2023 р. син повідомив їй, що категорично відмовляється відвідувати навчальний заклад через цькування збоку ОСОБА_10 .. Зазначає, що 07.11.2023 р. під час уроку Технології, її син розлив воду біля своєї парти, на що ОСОБА_2 в присутності вчителя та однокласників, в наказовому тоні неодноразово наполягав, щоб її син прибрав негайно воду. На що вчитель зробила зауваження ОСОБА_12 , однак останній продовжував вимагати від її сина придбати воду, на що її син розлютився і жбурнув портфелем у бік ОСОБА_10 .. Після чого, ОСОБА_2 припинив чіпляння до її сина. В цей же день під час уроку Технології, коли вчителька вийшла за листком фанери для одного з учнів, ОСОБА_2 лобзиком обрізав частину волосся на голові однокласниці ОСОБА_13 . Про те, що ОСОБА_14 відрізав волосся ОСОБА_2 повідомила її однокласниця ОСОБА_7 , яка сфотографувала однокласницю, в результаті чого ОСОБА_14 дуже засмутилась та сильна плакала. Також, заявниця зазначила, що в цей самий день, на перерві, перед початком третього уроку Довкілля, її син ненавмисно олівцем пошкодив оббивку канапи, за що був засуджений однокласниками ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які звинувачували її сина у невмінні контролювати власні емоції та заявили, що як представники парламенту ліцею від 5-В класу підготують доповідну записку на ім`я директора ліцею та клопотання про переведення її сина до іншого класу. Про цей інцидент із пошкодженням канапи ОСОБА_18 розповіла ОСОБА_12 , та коли її син сидів на канапі і переглядав інформацію у смартфоні, ОСОБА_2 підійшов до нього та почав перед обличчям махати ногою, та в подальшому в образливій формі висловлювався на адресу її сина щодо грошової компенсації у розмірі 10 000 грн, яку її син має сплатити за пошкодження оббивки канапи. Натомість - ОСОБА_2 не зупинився та продовжив психологічний тиск на її сина, син не стримався та показав ОСОБА_12 середній палець, після чого ОСОБА_2 різко вхопив її сина за цей палець, натиснув та покрутив, що призвело до травмування пальця дитини. По завершенню третього уроку, до її сина підійшов ОСОБА_2 та запропонував примиритись, однак у подальшому руки не протягнув її синові, та послав її сина у слід «за російським військовим кораблем». Після четвертого уроку, на перерві, ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 організували голосування серед учнів класу стосовно виключення її сина з ліцею. За результатами голосування клас поділився на тих, хто голосував «за», до числа увійшов ОСОБА_2 , та «проти». У зв`язку із зазначеними подіями, її син 9 та 10 листопада поточного року не відвідував заняття в закладі освіти, плакав та благав її не змушувати його йти о ліцею, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 знову буде з нього знущатись. 09.11.2023 р. у зв`язку із вказаними подіями, вона спілкувалась із психологом, яка запропонувала синові пройти курс лікування для реабілітації після цькування та підвищення самооцінки. 10.11.2023 р. їй зателефонувала мати однокласника її сина та повідомила, що раніше ОСОБА_2 підходив до її сина із проханням, аби він припинив спілкування з її сином. Такі звернення ОСОБА_10 були непоодинокими, через що деякі учні з класу перестали вітатись із її сином (а.с. 3-6); - у письмових пояснень ОСОБА_10 , 2012 р.н., відібраних у присутності матері ОСОБА_1 , де зазначено, що з вересня 2023 року між ним та його однокласником ОСОБА_20 були дружні стосунки, так, як з ним з першого класу товаришували. З початку жовтня 2023 року ОСОБА_21 почав відноситись до нього не дружньо, коли він вітався із ним, то ОСОБА_21 йому не відповідав, при цьому, що трапилось ОСОБА_2 не розуміє. Щодо висловлювань з приводу ваги ОСОБА_22 зазначив, що він такого не говорив. Щодо ситуації, яка склалась в гардеробі із шапкою, пояснив, що він дійсно забрав шапку у ОСОБА_22 , але хотів одразу йому повернути її назад, але він почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою, а також ображав нецензурною лайкою його матір. З приводу ситуації із шафою зазначив, що дійсно казав ОСОБА_23 , що не хоче ділити із ним одну шафу. Дійсно назвав ОСОБА_22 стукачем, так, як він не міг із ним обговорити їхні відносини, а пожалівся матері. На початку листопада 2023 р. він запропонував ОСОБА_23 примиритись, вони примирились, однак вже таких дружніх відносин між ними немає. На уроці Технології 07.11.2023 р. ОСОБА_21 дійсно розлив воду, та він попросив останнього витерти воду, аби не підсковзнулись однокласники. ОСОБА_2 пояснив, що ніколи не цькував своїх однокласників проти ОСОБА_3 (а.с. 7-8); - у пояснення ОСОБА_1 , в яких вона повідомила, що її син ОСОБА_2 був звинувачений у психологічному насильстві однокласника ОСОБА_22 з яким вони дружили протягом багатьох років. Проте, як стверджує її син, він неодноразово отримував образи та цькування з боку ОСОБА_22 , також останній неодноразово міг собі дозволити ганебними словами ображати її та її доньку, а тому зворотння реакція її сина також мала бути. Оскільки її син не приходив кожного дня зі школи і не розказував їй про образи з боку ОСОБА_22 , як це робив ОСОБА_21 , а його матір нотувала події, та враховуючи вже пройдений час, на запитання її сина, як, коли і як часто його ображав ОСОБА_21 , її дитина відповідно про точну дату, час сказати впевнено не може. Також, з приводу зазначеної неправдивої інформації щодо ОСОБА_13 , якій нібито її син відрізав частину волосся. Це питання з`ясувалось та, як факт зазначений в заяві не підтвердився. Це знову ж таки наклеп, який здійснює ОСОБА_21 своїй матері, подаючи їй неправдиву інформацію, а та в свою чергу опирається на неї як факт. ОСОБА_24 заперечує інформацію, що її син відрізав їй волосся. Також якщо вже згадували ОСОБА_25 , то слід зазначити, що ОСОБА_21 , який в заяві значиться як дуже чесна та врівноважена дитина, проте саме він надіслав ОСОБА_8 голосові повідомлення з нецензурною бранню та з побажанням втопитися в басейні (голосове повідомлення готова надати, як підтвердження зазначеного). Слід наголосити, що в дітей конфлікт, який наразі зі слів дитини вичерпаний (діти не спілкуються). Нею було запропоновано ОСОБА_26 зустрітися та з`ясувати обставини конфлікту дітей, проте остання відмовилась. ОСОБА_27 на зустрічі комісії зазначила, що забере свою заяву, якщо батьки ОСОБА_10 заберуть документи зі школи. Вважає, це наклепом (а.с. 9); - у поясненнях ОСОБА_3 де він вказує, що з вересня 2023 року у нього з його однокласником ОСОБА_28 зіпсувались стосунки, через те, що останній ображав його, називаючи стукачем, та застосовував образливі слова з приводу його ваги. 18.10.2023 р., коли він підіймався з гардеробу, йому на зустріч йшов ОСОБА_2 , який стягнув з нього шапку, після чого йому довелось забирати шапку у ОСОБА_10 . Доходячи до свого будинку, ОСОБА_2 його наздогнав та повідомив, що не збирається ділити із ним спільну шафу в гардеробі, вимагаючи забрати його речі із шафи. 07.11.2023 р. підчас уроку технології, коли він розлив воду, ОСОБА_2 у наказному тоні вимагав від нього витерти воду. 08.11.2023 р. на перерві він ненавмисно пошкодив олівцем канапу, та ОСОБА_2 повідомив йому, що він має відшкодувати 10 000 грн за канапу, перед лицем махаючи ногою. На зауваження не реагував, тому він показав ОСОБА_12 середній палець, який останній схопив та скрутив, внаслідок чого ОСОБА_21 відчув фізичний біль. Далі, ОСОБА_2 запропонував йому примиритись, проте не став пожимати йому руку, ображаючи неприємними словами. Далі, учні класу влаштували голосування стосовно виключення його зі складу учнів класу, та ОСОБА_2 проголосував за, 9 та 10 листопада він до школи не пішов, так, як був у пригніченому стані, через постійні образи з боку ОСОБА_10 в його бік, він побоювався, що ОСОБА_2 продовжить його ображати (а.с. 12-13); - протоколом № 1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) ліцею № 144 ім. Г. Ващенка від 20.11.2023 р., зі змісту якого слідує, що на засіданні була розглянута заява ОСОБА_4 , зібрана інформація по випадку булінгу (цькування), які зазначені в заяві, розроблені заходи впливу (а.с. 14-15); - протоколом № 2 засідання Комісії від 29.11.2023 р. де комісія у ситуації, що склалась між учнями 5-В класу вбачає наявні ознаки булінгу (цькування) учнем ОСОБА_28 відносно учня ОСОБА_29 . Зі змісту протоколу слідує, що були опитані учні класу, більшість з яких підтвердили, що ОСОБА_2 ображає ОСОБА_22 та налаштовує дітей класу проти нього (а.с. 16-18); - відповідно до доданих до протоколу № 2, протоколів індивідуальних соціально-педагогічних бесід з учнями 5-В класу - ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_5 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтвердили обставини цькування з боку ОСОБА_10 учня ОСОБА_22 (а.с. 19-30); - поясненнями класного керівника 5-В класу ОСОБА_34 , де вона зазначає, що з вересня місяця вона працює класним керівником 5-В класу. На початку навчального року хлопці були в дружніх стосунках, спілкувались між собою на перервах та під час навчальних екскурсіях поводив себе дружньо. 18 жовтня до неї звернулась мама ОСОБА_35 з проханням знайти йому нову шафу (у ОСОБА_36 та ОСОБА_29 була одна на двох), тому що хлопці посварились. Мама поскаржилась, що ОСОБА_37 обізвав ОСОБА_38 «жирним» та цілий день допікав. ОСОБА_39 плакав вдома та не хотів йти до школи на наступний день. Це було неочікувано для мами. Питання з шафою було вирішено. Вечері мама ОСОБА_35 зателефонувала мамі ОСОБА_40 та між ними відбулась розмова. На наступний день вона поговорила з хлопцями та звернулась до соціального педагога з проханням звернути увагу та провести профілактичну роботу з учнями 5-В класу через порушення поведінки в ліцеї. З 19.10.2023 року з класом періодично працює психолог центру сім`ї. 07.11.2023 року мама ОСОБА_35 зателефонувала їй ввечері та розповіла, що ОСОБА_41 прийшов додому заплаканий та пригнічений, тому що діти з класу наполягали на його переведенні в інший клас. На наступний день ОСОБА_42 не прийшов до школи, а з учнями 5-В класу відбулась бесіда про повагу та толерантне ставлення учнів один до одного. Бесіда була проведена заступником директора з виховної роботи в її присутності (а.с. 31); - Відповідно до довідки начальника Сектору Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 15.12.2023 р. за № 17136/125/55/05-2023 слідує, що під час проведення перевірки звернення директора ліцею № 144 ім. Г. Ващенка стосовно обставин булінгу у класі, під час перевірки працівниками поліції зібрано матеріали та пояснення учасників подій, викладених у заяві ОСОБА_4 . Дослідивши зібрані матеріали, щодо можливого булінгу (цькування) з боку однокласника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт булінгу підтверджено. У зв`язку із тим, що малолітній ОСОБА_2 не досяг віку, з якого починається адміністративна відповідальність, на матір малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП (а.с. 59); Відтак, виходячи з аналізу вище перелічених норм законодавства та встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та накладенню адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі восьмидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Доводи апеляційної скарги про те, в постанові суду першої інстанції вказано, що висновки комісії з розгляду випадків булінгу ліцею № 144 ім. Г. Ващенка підтверджується доданими до протоколу індивідуальних соціально-педагогічних бесід з учнями 5-В класу, більшість яких підтвердили, що ОСОБА_2 ображає ОСОБА_3 та налаштовує дітей класу проти нього. Їй не було надано до ознайомлення пояснення цих однокласників, але хоче звернути увагу на те, що з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , її син підтримує дружні стосунки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 30 жовтня ОСОБА_3 відправляв на телефон образливі висловлювання, а тому є всі підстави стверджувати, що у її сина не було потреби налаштовувати цих дітей проти ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_1 могла ознайомитись з матеріалами справи де знаходяться копії зазначених пояснень. Крім того відповідно до протоколу індивідуальних соціально-педагогічних бесід з учнями 5-В класу, що були опитані, більшість дітей підтвердили, що ОСОБА_2 ображає ОСОБА_3 та налаштовує дітей класу проти нього. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував справжні причини конфлікту між дітьми, що зазначені в її письмових поясненнях, які були долучені в судовому засіданні до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази та обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 921691 від 13.12.2023 р.. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо визнання винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн в дохід держави, та стягнення судового збору на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10 січня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «01» березня 2024 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко