Постанова 4815 № 569/22295/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2024 року м. Рівне Справа № 569/22295/23 Провадження № 22-ц/4815/207/24 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С. секретар судового засідання Андрошулік І. А. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року у складі судді Левчука О. В., постановлену в м. Рівне, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів. Одночасно з поданням позовної заяви позивачкою подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просить суд заборонити Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» нараховувати будь-які обов`язкові щомісячні платежі, відсотки за користування кредитом, штрафи, пені, неустойки, річні, тощо на списані 18-19 серпня 2023 року грошові кошти у загальній сумі 144 713 грн. 80 коп. по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), угода SAMDNWFC00018882012 від 28.07.2015. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявниця вказує, що станом на 18 серпня 2023 року в користуванні ОСОБА_1 знаходились дві платіжні картки АТ КБ «Приватбанк»: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . ОСОБА_1 виявила, що на її карткових рахунках невідомими особами було здійснено низку несанкціонованих операцій: - з картки НОМЕР_4 списано особисті грошові кошти в розмірі 98 909 грн. 25 коп.; - з картки НОМЕР_3 списано кредитні кошти в розмірі 141 592 грн. 80 коп. ОСОБА_1 відразу звернулася до АТ «КБ Приватбанк» та повідомила співробітників банку про незаконне списання невідомими особами грошових коштів з її платіжних карток. На номер телефону ОСОБА_1 не приходили ані смс-повідомлення, ані дзвінки від АТ КБ «Приватбанк» щодо підтвердження списання грошових коштів з її рахунку. Також, ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про факт вчинення невідомими особами протиправних дій стосовно цих карткових рахунків. 21 серпня 2023 року Відділенням поліції № 1 (Рівненський район) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023181180000626 за ч. 4 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. Наразі АТ «КБ Приватбанкт» щомісячно списує з її карткового рахунку ( НОМЕР_2 ) відсотки за грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості. Вважала, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась. Просила забезпечити позов та заборонити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» вчиняти дії щодо списання з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі №569/22295/23 шляхом заборони Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» нараховувати будь-які обов`язкові щомісячні платежі, відсотки за користування кредитом, штрафи, пені, неустойки, річні, тощо на списані 18-19 серпня 2023 року грошові кошти у загальній сумі 144 713 грн. 80 коп. по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), угода SAMDNWFC00018882012 від 28.07.2015. Ухвала суду першої інстанції вмотивована наявністю належних та достовірних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання рішення суду. Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою за невідповідності фактичним обставинам справи, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» оскаржило її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок суду про те, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти дії щодо списання коштів з рахунку в Банку є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивачки. Звертає увагу, що суд, таким своїм висновком фактично вирішив частину позовних вимог з визнанням нібито «незаконного списання коштів з рахунків позивача», вказуючи про те, що такий захід забезпечення жодним чином не перешкоджатиме господарській діяльності Банку, який після розгляду цього спору зможе у випадку відмови у задоволенні позову продовжити автоматичне списання коштів для погашення заборгованості. Зауважує, що при цьому суд не вказав механізму законного списання за попередній період, протягом якого справа розглядалась із забороною Банку здійснювати такі списання. Покликається на неналежне дослідження судом доказів та їх оцінки судом, що є порушенням процесуальних вимог закону. З наведених міркувань просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Грицай Інна Олександрівна вважає ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що до суду з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів звернулася ОСОБА_1 . Одночасно з поданням позовної заяви позивачкою подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просила суд заборонити Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» нараховувати будь-які обов`язкові щомісячні платежі, відсотки за користування кредитом, штрафи, пені, неустойки, річні, тощо на списані 18-19 серпня 2023 року грошові кошти у загальній сумі 144 713 грн. 80 коп. по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), угода SAMDNWFC00018882012 від 28.07.2015. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Цивільно-процесуальним законодавством України передбачено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Поруч із цим, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Позивачкою на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що станом на 18.08.2023 в користуванні ОСОБА_1 знаходилась дві платіжні картки АТ КБ «Приватбанк»- НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . ОСОБА_1 виявила, що на її карткових рахунках невідомими особами було здійснено низку несанкціонованих операцій: з картки НОМЕР_4 списано особисті грошові кошти в розмірі 98 909 грн. 25 коп.; за картки НОМЕР_3 списано кредитні кошти в розмірі 141 592 грн. 80 коп.. ОСОБА_1 відразу звернулася до АТ «КБ Приватбанк» та повідомила співробітників банку про незаконне списання невідомими особами грошових коштів по її платіжних картках. Умови договорів про обслуговування карткових рахунків ОСОБА_1 не порушувала, ПІН-коди та СЛЛ/2 коди платіжних карток нікому не повідомляла. На номер телефону ОСОБА_1 не приходили ані смс-повідомлення, ані дзвінки від АТ КБ «Приватбанк» стосовно підтвердження списання грошових коштів з її рахунку. Також, ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про факт вчинення невідомими особами протиправних дій стосовно цих карткових рахунків. Відділенням поліції № 1 (Рівненський район) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні 12023181180000626 за ч. 4 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, АТ КБ «Приватбанк» не спростовує та не заперечує факт вчинення шахрайських дій на рахунка ОСОБА_1 , однак добровільно повертати несанкціоновано списані кредитні та особисті кошти не погоджується. Наразі АТ «КБ Приватбанкт» щомісячно списує з її карткового рахунку (ІІА563052990000026201695020060) відсотки за грошові кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості. Разом з тим, позивачка не отримувала жодних повідомлень чи дзвінків від банку щодо погодження проведення вказаних платежів, а її скарги щодо проведення службових розслідувань з даного приводу залишені банком без задоволення. Вимоги про зупинення нарахування відсотків за картковим рахунком (ІІА563052990000026201695020060) також залишені без задоволення, тобто вона щомісячно повинна сплачувати відсотки за кредитні кошти, які викрадені з її картки невідомими особами, при цьому маючи невеликий дохід, і для неї погашення обов`язкового платежу, який буде підвищуватися кожного місяця через несплату суми боргу тіла кредиту, який створений шахрайським шляхом, є надмірним. Наведені обставини обставин, позивач звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «КБ Приватбанк» вчиняти дії щодо списання відсотків з картки НОМЕР_3 . Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози невиконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (судця) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Пунктом 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Із системного аналізу норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.Вжиття заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував співмірність виду забезпечення позову, за яким звернувся позивач, до суду та заявленим позовним вимогам, розмір яких становить 144 713 грн. 80 коп., які є списаними 18-19 серпня 2023 року грошовими коштами по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), угода SAMDNWFC00018882012 від 28.07.2015.США, а заявник просить заборонити Банку нараховувати будь-які щомісячні платежі, відсотки за користування, штрани, пені, неустойки, річні на зазначені кошти. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Принцип співмірності передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу, про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. З висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 20/3560/18, вбачається, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про існування реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивачки ОСОБА_1 у разі задоволення позову, за захистом яких вона звернулась до суду, та вважає, що оскільки відповідач щомісячно здійснює нарахування відсотків за викраденими кредитними коштами, щодо правомірності списання яких відкрите кримінальне провадження, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача, який полягає не тільки у відновленні становища, яке існувало до порушення, але й у запобіганні подальшого порушення прав заявника, за захистом яких вона звертається до суду. Крім того, такий захід забезпечення жодним чином не перешкоджає господарській діяльності АТ КБ «ПриватБанк» і не порушить прав та інтересів банку, який після розгляду цього спору зможе, у випадку відмови в задоволенні позову, продовжити автоматичне списання коштів для погашення заборгованості. Окрім того, у рішенні від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (рішення у справі Брумареску, § 78). З урахуванням зазначеної практики ЄСПЛ, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «КБ Приватбанк» вчиняти дії щодо списання відсотків з картки НОМЕР_3 може становити значний тягар для позивачки ОСОБА_2 .. Зважаючи на наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до переконання про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а такий вид забезпечення позову як заборона вчинення дій до розгляду справи по суті не порушує принципів співмірності виду забезпечення позову та позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін. Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд враховує, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, а його невжиття може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь. При цьому, такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 29 лютого 2024 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.