Постанова 4816 № 585/564/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року м.Суми Справа №585/564/21 Номер провадження 22-ц/816/1695/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 вересня 2021 року в складі судді Машини І.М., ухвалене в м. Ромни, повний текст судового рішення виготовлено 13 вересня 2021 року, в с т а н о в и в: В лютому 2021р. АТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості спадкодавця. В обґрунтування позовної заяви зазначав, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву від 07.05.2011. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.09.2018. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягам строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці позичальника мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 10.09.2018 по 10.03.2019. В даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . 01.08.2020 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 07.05.2011 становить 14 597,67 грн., яка складається з 14 597,67 грн. - заборгованість за тілом кредиту. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість у розмірі 14 597, 67 грн. за кредитним договором від 07.05.2011. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 вересня 2021 року в задоволенні позовної заяви відмовлено. Стягнуто з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. Ухвалюючи рішення про відмові у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця. Приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Сумської області Білашенко Ю.В. повідомлено, що після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття або відмову від спадщини ніхто із спадкоємців не звертався. Спадкова справа заведена на підставі претензії АТ КБ "ПриватБанк". Відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Позивач також не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з нього заявлених позивачем грошових коштів. Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, а тому позов задоволенню не підлягає. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином, було стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення фактичних обставин справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що стягуючи з AT КБ «ПриватБанк» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. судом першої інстанції не було враховано наступне: -завищений час години роботи адвоката, тобто суд першої інстанції не перевірив вартість оплати відповідних послуг адвоката, яка склалася в регіоні та складність справи; -ціна позову по даній справі становить 14 597.67 грн, а розмір витрат на правничу допомогу стягнутий судом першої інстанції 7000 грн., що є явно неспіврозмірним та завищеним. Крім того, обсяг матеріалів справи не є значним - один том, і справа не відноситься до справ значної складності. Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останні не погоджуються з доводами апеляційної скарги та зазначають, що доводи позивача про те, що усі перелічені в ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України документи надані суду першої інстанції, а реальність виконаних адвокатом робіт та наданих ним послуг, які перелічені в детальному описі робіт, підтверджуються матеріалами справи. Більше того, детальний опис робіт надається для визначення об`єму виконаних робіт і наданих послуг, якщо такий об`єм впливає на розмір гонорару згідно з умовами договору про падання правничої допомоги. В наданому суду у цій справі договорі про надання правничої (правової) допомоги від 05.04,2021 року вказано фіксований розмір гонорару, який не залежить від обсягу наданих послуг. З огляду на це, окрім іншого, немає сенсу рахувати час витрачений адвокатом на надання правової допомоги. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн залишити без змін. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині понесених відповідачем та стягнутих з позивача судових витрат, а в іншій частині не оскаржується, тому в не оскаржуваній частині ухвала суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивована тим, що розмір понесених витрат по наданню позивачу професійної правничої допомоги є документально підтвердженим, а тому підлягає відшкодуванню за рахунок позивача. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021 року адвокат Яковець Є.О. та Прутько В.М. уклали договір про надання правничої допомоги (а.с.170) . Пунктом 7 вказаного договору визначено, що гонорар адвоката за виконання цього договору, визначається за взаємним погодженням сторін і становить 7000,00 грн, які сплачуються:5000,00 грн одразу після укладення даного договору і 2000,00 грн після ухваленням судом першої інстанції рішення по суті у справі на користь клієнта. (зворотній бік а.с.170) Згідно детального опису (надання послуг) у справі № 585/564/21 , ОСОБА_1 отримав правничу допомогу від адвоката Яковець Є.О., яким було виконі роботи у зазначеній справі (а.с.171) Згідно з квитанцій № 109-1 від 05.04.2021 та №116 від 07.09.2021 року, адвокат Яковець Є.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.04.2021 отримав від ОСОБА_1 5000 грн. (а.с.171) та 2000,00 грн. за надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч. 3 ст. 133 ЦПК України). За правилами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч.2 ст. 138 ЦПК України) Згідно з ч. 4 ст. 138 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено надання відповідачу відповідної правничої допомоги адвокатом, вартість такої допомоги, а також факт її оплати. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи позивача, що викладені ним в апеляційній скарзі стосовно того, що розмір витрат на надання професійної правничої допомоги не було підтверджено належними доказами. Також суд відхиляє доводи позивача, що викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що відповідачем не було надано детального опису робіт, виконаних адвокатом із зазначенням часу їх виконання, з огляду на те, що вказані доводи повністю спростовуються додатком 1 до договору про надання професійної правничої запомоги від 06.06.2019 року, яким повністю визначено перелік юридичних послуг, які надано відповідачу та визначено конкретну вартість наданої послуги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; Частиною 2 ст. 30 Закону України встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. З аналізу даної правової норми можна прийти до висновку, що гонорар адвоката може визначатися або у фіксованому розмірі або ж у вигляді погодинної оплати. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що адвокатом Яковець Є.О. та Прутько В.М. було укладено договір в якому визначено розмір гонорару за надані юридичну послугу. Тобто, вказаний розмір є договірним, а не погодинним і тому не потребує визначення витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги та її обсягу. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо покладення судових витрат на позивача. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: О.Ю. Кононенко О.І. Собина