LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд903/1027/23

від 26.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23 задоволити частково.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2024 року Справа № 903/1027/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В. секретар судового засідання Романець Х.В. за участю представників сторін: позивача - Шмига Г.С. - адвокат (в режимі відеоконференції); відповідача - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про стягнення 669 355,68 грн ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.11.2023 у справі №903/1027/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про стягнення 669 355,68 грн задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" 669 355,68 грн заборгованості, а також 10 040,34 грн витрат по сплаті судового збору. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі №903/1027/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2023 у справі №903/1027/23 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено. 06 лютого 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" 50 000 грн витрат на правничу допомогу та 15 060,52 грн витрат по сплаті судового збору. 07 лютого 2024 року від ТОВ "Посібл Солюшн" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення на заяву ТОВ "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23, в яких просить суд відмовити в задоволенні даної заяви. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23 призначено на 26 лютого 2024 року об 12:00 год. В судове засідання представник відповідача не з`явився. При цьому, від останнього до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд заяви без його участі. Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін. Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача просив суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23 в повному обсязі. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог ст. 16 ГПК України. Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат. Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 01.02.2023 у справі №921/262/19. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які позивач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: - по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; - по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; - по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). У зв`язку із викладеним, якщо справа в суді апеляційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення судових дебатів, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (апеляційним судом). Подібні висновки щодо питання відшкодування судових витрат викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18 та в ухвалах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №908/1238/18, від 07.04.2020 у справі №910/2022/19, від 31.05.2022 у справі №922/1045/21, від 05.10.2021 у справі №910/2891/20, від 22.06.2022 у справі №922/2339/21, від 13.09.2022 у справі №908/273/21, від 04.10.2022 у справі №914/2380/21. Водночас відповідачем не виконані усі вимоги вказаного процесуального законодавства, оскільки разом з апеляційною скаргою (першою заявою, яка подана ТОВ "Агро Фонд" під час апеляційного провадження) ним не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та до закінчення судових дебатів не заявлено про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції. Відповідну заяву відповідачем викладено у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23 від 05.02.2024, яка була подана вже після закінчення розгляду справи. Крім того, відповідно до відеозапису судового засідання апеляційної інстанції та протоколу засідання, на яких був присутній представник відповідача, останнім не було зроблено також й усної заяви про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів. При цьому варто зазначити, що норми ГПК України не обмежують сторін у праві (можливості) подати разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та заявити, зокрема, усно до закінчення судових дебатів, про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції. Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що ТОВ "Агро Фонд" не дотримано положень ст.124 та ч.8 ст.129 ГПК України, відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для здійснення перевірки наданих заявником доказів та надання їм оцінки, з огляду на встановлений факт недотримання відповідачем вищевказаних положень ГПК України, що визначають процедуру звернення до суду з вимогою відшкодування судових витрат, зокрема, витрат професійної правничої допомоги. Інших обставин для розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, апеляційним господарським судом не встановлено. Подібні висновки щодо питання відшкодування судових витрат викладені також в ухвалах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/12671/21, від 01.02.2023 у справі №921/262/19. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22) зазначила, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Оскільки ТОВ "Агро Фонд" не подало до суду апеляційної інстанції попереднього розрахунку витрат і не заявило про необхідність розподілу судових витрат до закінчення судових дебатів, зазначене є підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Агро Фонд" в частині відшкодування витрат на правничу допомогу на підставі частини другої статті 124 та частини восьмої статті 129 ГПК України. Щодо заяви ТОВ "Агро Фонд" в частині розподілу судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 15 060,52 грн, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Статтею 244 ГПК України передбачені умови, за яких виноситься додаткове рішення. Згідно пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки при винесенні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у даній справі апеляційним судом не вирішувалось питання щодо розподілу судового збору, сплаченого відповідачем за подачу апеляційної скарги, враховуючи вищевикладені вимоги процесуального закону та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Агро Фонд" в частині розподілу судового збору та, відповідно, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" судові витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 060,52 грн. Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1027/23 задоволити частково.

2. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовити.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" в частині розподілу судового збору задоволити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" судові витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 15060,52 грн.

5. Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складений "29" лютого 2024 р. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Саврій В.А. Суддя Миханюк М.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»