Постанова 4854 № 420/1737/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1737/23 Перша інстанція: суддя Корой С.М., повний текст судового рішення складено 22.05.2023, м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме: - визнання протиправною бездіяльність щодо незабезпечення стрілецькою зброєю та боєприпасами під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, у 2022 році; - зобов`язання забезпечувати стрілецькою зброєю та боєприпасами під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, кожного разу перед наданням відповідного наказу, бойового розпорядження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року залишено без задоволення позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції ухвалено помилкове рішення про залишення без задоволення позовних вимог у даній справі, так як Військовою частиною НОМЕР_1 не забезпечено позивача, як військовослужбовця, стрілецькою зброєю та боєприпасами під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України. При цьому, в апеляційній скарзі зазначається, що єдиним доказом забезпечення позивача боєприпасами можуть бути лише витяги з книги обліку наявності та руху військового майна та роздавально-здавальні відомості з особистим підписом позивача про отримання ним боєприпасів. Крім того, надані суб`єктом владних повноважень накладні на видавання (здавання) військового майна не є належними доказами , з яких можливо встановити факт забезпечення позивача боєприпасами. В свою чергу, Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02 березня 2022 року позивача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України та зараховано наказом від 10 травня 2022 року № 44-PC y військову частину НОМЕР_1 (військове звання солдат, посада - кулеметник). Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 грудня 2022 року № 330 (а.с.59), позивача передбачено вважати таким, що прибув до оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та приступив до виконання службових обов`язків, залучити до виконання бойових завдань, ведення воєнних (бойових) дій у складі штатних підрозділів, та знов сформованих, в тому числі позаштатних, та до здійснення завдань із всебічного забезпечення підрозділів військової частини, та підрозділів, які передані в оперативне підпорядкування безпосередньо в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 січня 2023 року № 1 (а.с.61), позивача відповідно до пп. 14 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання y виді позбавлення волі) нижчепойменованих осіб рядового, сержантського і старшинського складу увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини з 01 січня 2023 року. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 січня 2023 року № 2 (а.с. 62), позивача з 31 грудня 2022 року знято з грошового та речового забезпечення військової частини. При цьому, з наданої відповідачем разом із відзивом копії відомості закріплення зброї за особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.64-65), за молодшим сержантом ОСОБА_1 закріплено зброю, а саме АК-74 № НОМЕР_2 , про що міститься його підпис та зазначена дата 09 грудня 2022 року. Позивач, вважаючи бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незабезпечення ОСОБА_1 стрілецькою зброєю та боєприпасами під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, у 2022 році протиправною, вернувся до суду з даною позовною заявою. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як Військовою частиною НОМЕР_1 не допущено спірної бездіяльності, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном. Згідно ст. 1 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах», з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, Порядок організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів до неї військовослужбовцям у структурних підрозділах Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - структурні підрозділи), командуваннях видів Збройних Сил України, інших органах військового управління (далі - органи військового управління), військових частинах (на кораблях), військових навчальних закладах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військові частини), а також національному персоналу з числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - національний персонал) визначає Інструкція про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359 (далі Інструкція № 359). Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 359, боєприпаси - патрони до стрілецької зброї, сигнальні та освітлювальні засоби, вибухові пакети та інші вибухові речовини, ручні гранати і запали до них, реактивні протитанкові гранати; стрілецька зброя - табельна та нетабельна зброя: револьвери, пістолети, гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети-кулемети, кулемети, сигнальні пістолети, ручні гранатомети, запасні стволи кулеметів, пристрої для навчальних стрільб, спортивна та навчальна зброя, зброя спеціального призначення. Згідно п. 4 розділу І Інструкції № 359, забезпечення обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів є обов`язком командирів (керівників, начальників) структурних підрозділів, органів військового управління, військових частин (далі - командир військової частини). Командири військових частин завжди повинні мати точні дані про наявність і стан стрілецької зброї та боєприпасів. Вони зобов`язані забезпечити належний порядок їх охорони, обліку, зберігання, який унеможливлював би втрати та крадіжки. Командири батальйонів, рот, взводів та прирівняні до них особи (далі - командири підрозділів) повинні особисто перевіряти наявність і комплектність всієї стрілецької зброї та боєприпасів особового складу. Заступники командирів військових частин з озброєння, начальники служб ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО), начальники складів (сховищ) РАО (далі - відповідальні службові особи) повинні забезпечувати проведення в установленому порядку номерної перевірки стрілецької зброї, а також щорічної інвентаризації стрілецької зброї та боєприпасів. Командири військових частин та відповідальні службові особи, які не вжили заходів щодо забезпечення зберігання стрілецької зброї та боєприпасів, а також особи, що здійснили крадіжки або допустили втрати стрілецької зброї та боєприпасів, відповідають згідно із законодавством України. Згідно п.п. 1, 2 розділу Х Інструкції № 359, видача стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям з польового артилерійського складу (далі - ПАС) військової частини, об`єднаного складу РАО (ПАС) угруповання (сектору) в районі ведення бойових дій, проведення операції Об`єднаних сил здійснюється службою РАО військової частини (угруповання, сектору) за накладними (додаток 7). Підставою для видачі стрілецької зброї та боєприпасів є рапорт командира підрозділу або заявка (додаток 9) відповідного командира (керівника, начальника) на видачу стрілецької зброї, яка візується начальником штабу військової частини або штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору. Після отримання дозволу на видачу стрілецької зброї та боєприпасів начальник служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору у рапорті або заявці на видачу стрілецької зброї проставляє прописом найменування та кількість стрілецької зброї і боєприпасів, які дозволяється видати, та надає письмове розпорядження начальнику складу РАО на їх видачу. У службі РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору виписується накладна. Начальник складу РАО на підставі накладної здійснює видачу стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям. Начальником служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору після отримання військовослужбовцем стрілецької зброї та боєприпасів видається картка на право носіння зброї та боєприпасів на період перебування в районі проведення антитерористичної операції (додаток 47). Картка на право носіння зброї та боєприпасів на період перебування в районі проведення антитерористичної операції реєструється в книзі реєстрації облікових документів (додаток 28) служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору. Картка на право носіння зброї та боєприпасів на період перебування в районі проведення антитерористичної операції підписується начальником служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору. На особисту зброю та боєкомплект до неї, яка внесена у посвідчення офіцера (військовий квиток), картка на право носіння зброї та боєприпасів на період перебування в районі проведення антитерористичної операції не виписується. Картка на право носіння зброї та боєприпасів на період перебування в районі проведення антитерористичної операції (додаток 47) здається начальнику служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору перед здачею зброї та боєприпасів на склад РАО, про що ними робиться відповідний запис у книзі реєстрації облікових документів (додаток 28) служби РАО військової частини, штабу антитерористичної операції, угруповання, сектору. Військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі. У разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу з внесенням відповідних змін до опису зброї, яка зберігається у шафі (ящику) (додаток 22). Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної Військовою частиною НОМЕР_1 бездіяльності щодо забезпечення позивача стрілецькою зброєю та боєприпасами під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України у 2022 році. Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне. Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що військовослужбовець повинен бути належним чином забезпечений стрілецькою зброєю та боєприпасами в порядку, передбаченому Інструкцією №359, з урахуванням бойової обстановки та у розмірі, достатньому для ведення бою з противником з метою захисту територіальної цілісності та незалежності України. Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, позивачу, як військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3, 09 грудня 2022 року видано автомат АК-74 № НОМЕР_2 з 4 магазинами та підствольний гранатомет ГП-25 № НОМЕР_3 . В свою чергу, згідно положень Інструкції № 359, видача стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям здійснюється, зокрема, на підставі накладних затвердженого зразка. При цьому, з накладних на видавання (здавання) військового майна у Військовій частині НОМЕР_1 № 914/2022, № 857/2022, № 1051/2022, № 1858, №7 53/2022, № 1744, № 1016, № 1012, № 819/2022 вбачається, що 12 стрілецькій роті 4 стрілецького батальйону видано різноманітні види зброї, озброєння та боєприпасів (а.с. 66-68). В свою чергу, колегія суддів вважає, що ненадання Військовою частиною НОМЕР_1 до суду роздавально-здавальних відомостей боєприпасів, при наявності зазначених накладних, не підтверджує доводів позивача про те, що його не було забезпечено зброєю та боєприпасами у необхідній, за його розрахунками, кількості. Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до безпосереднього командира чи керівництва Військової частини НОМЕР_1 для отримання додаткової зброї, озброєння чи боєприпасів. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що позивача у межах спірних правовідносин не забезпечено зброєю та боєприпасами. Щодо позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 забезпечувати позивача стрілецькою зброєю та боєприпасами під час виконання завдань у районі ведення бойових дій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, кожного разу перед наданням відповідного наказу, бойового розпорядження, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, аналізуючи зазначені позовні вимоги, колегія суддів робить висновок, що вони спрямовані на захист прав позивача, які можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Тобто, колегія суддів не бачить правових підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії на майбутнє, так як відповідні обов`язки щодо забезпечення військовослужбовців вже встановлено вищевикладеними нормами матеріального права. Між тим, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог. При цьому, при розгляді даної справи судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян