Постанова 4854 № 420/2231/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2231/23 Перша інстанція: суддя Попов В.Ф., повний текст судового рішення складено 30.05.2023, м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги НОМЕР_1 прикордонному загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонному загону (Військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України, а саме: - визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та м. Запоріжжя за період з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року, за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року; - зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та м. Запоріжжя в період з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року, за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, із розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених платежів; - визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України щодо не оформлення документів, передбачених п. 4-5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», та їх неподання до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбаченої постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року; - зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України невідкладно підготувати пакет документів щодо ОСОБА_1 , передбачених п. 4-5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», та надати їх до НОМЕР_1 Прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивач у межах спірних правовідносин має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», розміром до 100 000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року, так як у відповідних періодах позивач перебував у службовому відрядженні, на підставі виданого бойового розпорядження, але протиправно не отримував відповідної виплати у повному обсязі. В свою чергу, Військовою частиною НОМЕР_2 подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивач не має права на перерахунок виплаченої додаткової грошової винагороди. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 19 липня 2022 року № 64-ВВ, позивач зарахований в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону з НОМЕР_1 прикордонного загону від 19 липня 2022 року. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 27 жовтня 2022 року № 138-BB, позивач виключений з оперативного підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону від 27 жовтня 2022 року. При цьому, виплату додаткової винагороди позивачу здійснював НОМЕР_1 прикордонний загін на підставі розрахунків та даних сформованих 8 прикордонним загоном. Згідно з довідкою, виданою начальником НОМЕР_3 прикордонного загону № 12/18 від 28 лютого 2023 року, довідками про участь військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових заходах у складі Військової частини НОМЕР_4 за серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022 року та витягу з додатку 1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 516-ОС від 30 листопада 2022 року (який сформовано на підставі листа начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 6068-22-вх. від 15 листопада 2022 року), позивач брав безпосередню участь у бойових діях та йому були нараховані суми додаткової винагороди, пропорційні такій участі в такі періоди: з 04 серпня 2022 року по 06 серпня 2022 року (нарах. 6774,19 грн), 12 серпня 2022 року (нарах. 2258,06 грн), 18 серпня 2022 року (нарах. 2258,06 грн), 24 серпня 2022 року (нарах. 2258,06 грн), з 27 серпня 2022 року по 28 серпня 2022 року (нарах. 4516,13 грн), 30 серпня 2022 року (нарах. 2258,06 грн), 12 вересня 2022 року (нарах. 2333,33 грн), 15 вересня 2022 року (нарах. 2333,33 грн), з 19 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року (нарах.21000,00 грн), з 02 жовтня 2022 року по 03 жовтня 2022 року (нарах. 4516,13 грн), з 05 жовтня 2022 року по 12 жовтня 2022 року (нарах. 18064,52 грн), з 14 жовтня 2022 року по 15 жовтня 2022 року (нарах. 4516,13 грн), 18 жовтня 2022 року (нарах. 2258,06 грн), 21 жовтня 2022 року (нарах. 2258,06 грн), 23 жовтня 2022 року (нарах. 2258,06 грн). Відповідно до вхідної телеграми № 57 від 14 листопада 2022 року, НОМЕР_3 прикордонний загін направив до НОМЕР_1 прикордонного загону довідки з днями та підставами участі ОСОБА_1 та інших військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 у бойових діях у складі Військової частини НОМЕР_4 за серпень, вересень та жовтень 2022 року. Телеграма прийнята 26 прикордонним загоном 14 листопада 2022 року о 17:13 год. Не погоджуючись із розміром отриманої додаткової винагороди у період зазначеного відрядження, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як для перерахунку виплаченої позивачу додаткової винагороди відсутні правові підстави, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, згідно п. 1 Постанови КМУ № 168 (в редакції постанови КМУ № 793 від 07 липня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Крім того, Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ № 392/0/81-22-АГ від 30 липня 2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392/0/81-22-АГ). Згідно п. 1 Наказ № 392/0/81-22-АГ, військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації ДПСУ, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Згідно п. 2 Наказу № 392/0/81-22-АГ, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. Згідно п. 4 Наказу № 392/0/81-22-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Згідно п. 5 Наказу № 392/0/81-22-АГ, для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів). Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_4 , яка на переконання позивача, допущена при здійсненні нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю за період проходження військової служби з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року. В даному випадку, позивач вважає, що йому у спірному періоді протиправно не виплачено додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою КМУ № 168, пропорційно до часу безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також безпосереднього перебування в районах здійснення зазначених заходів. Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне. Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що встановлена Постановою КМУ №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000,00 грн, в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, за кожний місяць служби у межах спірного періоду позивачу нараховано та виплачено по 30 000,00 додаткової грошової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ №

168. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що виплата збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди передбачена лише за дні безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також безпосереднього перебування в районах здійснення зазначених заходів. В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, у період з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року, позивач був відряджений до Військової частини НОМЕР_4 , у складі якого приймав безпосередню участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Так, згідно довідок про участь військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах у складі Військової частини НОМЕР_4 за серпень, вересень, жовтень 2022 року, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або заходах з відсічі агресії у наступні періоди: з 04 серпня 2022 року по 06 серпня 2022 року, 12 серпня 2022 року, 18 серпня 2022 року, 24 серпня 2022 року, з 27 серпня 2022 року по 28 серпня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 12 вересня 2022 року, 15 вересня 2022 року, з 19 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року, з 02 жовтня 2022 року по 03 жовтня 2022 року, з 05 жовтня 2022 року по 12 жовтня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 15 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 21 жовтня 2022 року, 23 жовтня 2022 року (т. 1 а.с. 85-106). Крім того, участь позивача у бойових діях та заходах у вказані дати підтверджується рапортами начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_3 прикордонного загону та витягом журналу службово-бойових дій (т. 1 а.с. 190-201). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Військовою частиною НОМЕР_4 належним чином задокументовано та підтверджено участь позивача у бойових діях та заходах у зазначені дні, як наслідок повідомлено про це телеграмою Військову частину НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 84), на підставі чого виплачено позивачу додаткову винагороду у пропорційному розмірі. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що згідно витягу із журналу службово-бойових дій, підрозділ позивача здійснював організація цілодобового несення служби на блокпості в Запорізькій області, у період з 19 липня 2022 року по 27 жовтня 2022 року. В свою чергу, як зазначено вище, згідно п. 2 Наказу № 392/0/81-22-АГ, умовою, при якій несення служби на блокпості вважається участю у бойових діях, є виконання бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження. Тобто, сам факт несення служби на блокпості не є достатньою підставою вважати, що позивач весь період відрядження приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. З аналогічних підстав, колегія суддів зазначає, що наявність самого лише наказу про відрядження, навіть за умови видання бойового наказу для відповідного відрядження, не доводить безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також безпосереднього перебування в районах здійснення зазначених заходів, на протязі усієї тривалості відрядження. Враховуючи викладене, а також враховуючи зібрані докази у матеріалах справи, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати, що позивачу невірно розраховано додаткову грошову винагороду, виплату якої передбачено Постановою КМУ №

168. Щодо доводів апеляційної скарги про те, положення Наказу № 392/0/81-22-АГ суперечать положенням Постанови КМУ № 168, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, реалізація Постанови КМУ №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом МВС України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених Постановою КМУ № 168, вказано і в пункті 21 цієї постанови, доповненому згідно з постановою КМУ від 07 липня 2022 року №

793. В свою чергу, 30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 21 Постанови КМУ № 168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року. Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до приписів наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ, унеможливлювала застосування іншого механізму реалізації Постанови КМУ № 168 до правовідносин, що вже відбулися. За відсутності відповідного відомчого нормативно-правового акта не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям. Тому, колегія суддів вважає, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою КМУ №168, у спірний період підлягають положення Наказу № 392-/0/81-22-АГ. Вказаний висновок також викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року (справа № 200/193/23). Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вже виплачена сума додаткової винагороди позивачу у спірному періоді, розрахована без порушення вимог Постанови КМУ №

168. В даному випадку, як вже зазначено вище, за кожний місяць служби у спірному періоді позивачу нараховано та виплачено по 30 000,00 грн додаткової грошової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ №

168. При цьому, позивач вважає, що за дні безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, які підтверджено суб`єктами владних повноважень, позивач мав право на отримання відповідної винагороди за кожен такий день служби, обрахованої шляхом ділення 100 000,00 грн на кількість календарних днів у місяців, а не шляхом ділення 70 000,00 грн на кількість календарних днів у місяців. Проте, колегія суддів вважає, що зазначений розрахунок додаткової грошової допомоги є помилковим, так як у разі безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на протязі повного календарного місяця, виходячи з розрахунків позивача, такий військовослужбовець до вже передбаченої суми грошової винагороди, розміром 30 000,00 грн, мав би отримати додатково 100 000,00 грн. Тобто, при використанні розрахунків позивача, розмір додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена Постановою КМУ № 168, мав би досягати 130 000,00 грн, що прямо суперечить положенням Постанови КМУ №

168. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що при використанні формули розрахунку, визначеної позивачем, виплата додаткової грошової винагороди, максимальним розміром 100 000,00 грн, могла б досягатися за 21 день служби (у місяці з 30 календарними днями), що також суперечить положенням Постанови КМУ №

168. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суб`єкт владних повноважень, за наслідком виплати військовослужбовцю додаткової грошової винагороди за один місяць служби, розміром 30 000,00 грн, правомірно розраховував збільшений розмір додаткової грошової винагороди у відповідному місяці за один день, шляхом ділення 70 000,00 грн на кількість календарних днів у місяців. Між тим, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог. При цьому, при розгляді даної справи судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян