Постанова Полтавський апеляційний суд № 539/137/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/137/24 Номер провадження 33/814/475/24Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т. Д. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Лимар О.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 січня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 130 КУпАП не притягувався, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою, 07.01.2024 о 00-56 год. в м. Лубни пр-т Володимирський, 36А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz д/н/з НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України. Факт вчинення правопорушення зафіксовано на бодікамеру. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно нього скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Посилається на те, що 07.01.2024 перебував в автомобілі в якості пасажира і ним не керував. За кермом перебувала дружина, але оскільки вона не має посвідчення водія, то поліцейським спочатку повідомив про перебування іншої особи за кермом, що б уникнути покарання за передачу керма. Зазначає, що від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, а лише виказував поліцейським, що не є водієм та не керував автомобілем, так як перебував на пасажирському сидінні. Наголошує, що на відео досліджених в суді не зафіксовано самого факту керування ним автомобілем в стані сп`яніння, а тому поліцейські не мали жодного законного права вимагати в нього проходити огляд у будь-який спосіб. Зазначає, що в протоколі зазначено «відмовився на місці зупинки..», хоча автомобіль ніхто не зупиняв, а він вже стояв на стоянці біля ринку (адреса ОСОБА_2 , а не просп. Володимирівський, 36а, як зазначено в протоколі, хоча в м.Лубни існує лише проспект Володимирський). Вказує, що в протоколі та постанові суду не зазначено модель марки автомобіля (чи легковий чи вантажний чи бус), а місцевий суд такі обставини в порушення вимог закону проігнорував. Також зазначає, що звинувачення у протоколі є незрозумілими, адже воно складається з двох частин: 1) керував з ознаками сп`яніння; 2) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (відмова фіксувалась за допомогою технічних засобів відеофіксації). У зв`язку з чим вважає незрозумілим, в чому саме обвинувачується водій: керуванні з ознаками сп`яніння чи відмові від проходженні огляду. Невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє особу права на захист, адже обвинувачення йому незрозуміле. Особа має право знати, в чому саме її звинувачують, щоб реалізувати право на захист. Крім того вказує, що відповідно до протоколу - у нього нічого не вилучалося, тимчасовий дозвіл не видавався,водія не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Також, звертає увагу на порушення його прав на захист, оскільки судом не надано йому до початку розгляду справи, можливості ознайомитися з відеодоказами, у зв`язку з відсутністю технічної можливості у суду. Заслухавши виступ ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів - протоколу про адміністративне правопорушення від 07.01.2024 серії ААД № 505881, направлення на огляд водія транспортного засобу від 07.01.2024, відеозапису події. З відеозапису вбачається, що за викладених у протоколі обставин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 . В той же час є надуманими доводи ОСОБА_1 про те, що він за кермом не перебував та така версія спростовується наданим відеозаписом, з якого чітко вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 перебував під постійним візуальним контролем камери патрульного автомобіля та боді-камер поліцейських. На відеозаписі зафіксовано рух зазначеного автомобіля до моменту його зупинки, і жодних ознак того, що автомобіль хтось покидав до того, як підійшли до нього працівники поліції, на відеозаписі не зафіксовано. Окрім того, ОСОБА_1 та його дружина під час надання пояснень поліцейським плуталися у своїх версіях щодо того, хто саме перебував за кермом, а тому є сумніви щодо їх обґрунтованості та реальності. Щодо неправильності зазначення адреси у протоколі, то суд вважає її не істотною, оскільки з відкритих джерел встановлено, що адреса просп. Володимирський, 36а та площа Ярмаркова розташовані фактично в одному місці, а в написанні назви проспекту допущено описку. Не істотним також є і те, що не конкретизовано модель автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , з огляду на зазначення марки та державного номерного знаку, що є достатнім для встановлення обставин справи. Крім того, фабула протоколу повно та об`єктивно розкриває обставини вчинення правопорушення, та всупереч ствердженням апелянта, не дає підстав для її неоднакового розуміння. Так в протоколі зафіксоване місце вчинення адміністративного правопорушення, дату та час, факт керування транспортним засобом особою, щодо якої існують підозри про перебування в стані алкогольного сп`яніння, тобто наявність ознак такого стану, а також результати виконання вимоги поліцейського відповідно до п.п. 2.5 ПДР (відмова від проходження огляду в установленому законом порядку). Відповідно до положень п.п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова від проходження такого огляду, тягне за собою адміністративну відповідальність. З наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, а також відмовився підписувати складений відносно нього протокол. Той факт, що працівниками поліції у ОСОБА_1 не вилучалося водійське посвідчення, а тимчасовий дозвіл не видавався, а також що його не відстороняли від керування ТЗ, не спростовують існування обставин, які вказують на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було. Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Н.М. Харлан