Постанова 4818 № 635/5986/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 635/5986/21 Номер провадження 22-ц/818/96/24 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 лютого 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 липня 2023 року в складі судді Савченко Д.М., у справі № 635/5986/21 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі АТ «Харківгаз») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що за місцем проживання відповідачки встановлено лічильник природного газу (ЗВТ) типу Самгаз G-4, заводський номер 3030370. 26 травня 2020 року представниками АТ «Харківгаз» на вказаному лічильнику виявлено «ознаки зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра. А саме оттиску повірителя не видно на заводських пломбах», за результатами чого складено акт про порушення № 000561 від 26 травня 2020 року. Акт про порушення № 000561 підписано ОСОБА_1 без зауважень, з проханням проведення експертизи без її присутності. В акті про порушення № 000561 повідомлено споживача про місце, дату та час розгляду цього акту Комісією Оператора ГРМ. Цього ж дня, зазначений лічильник було демонтовано для проведення експертизи, про що складено Акт щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу № 000561 від 26 травня 2020 року. Даним актом повідомлено споживача про місце, дату та час проведення експертизи. За результатами експертизи лічильника газу (акт № 377 від 17 вересня 2020 року) підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника. ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» надано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/28939 від 17 вересня 2020 року. 15 жовтня 2020 року комісією АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 000561 від 26 травня 2020 року та проведення донарахування об`ємів необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням за період з 16 січня 2020 року по 26 травень 2020 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів склала 13 114,55 грн. Детальний опис розрахунку, здійсненого в порядку глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, викладено а Акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 15 жовтня 2020 року. Споживач на засідання Комісії не з`явився. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу в результаті задоволення Акта про порушення № 000561, зазначена в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ (від 15 жовтня 2020 року), який надіслано споживачу рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою про погашення заборгованості (№ 610-S3-15097-1020 від 29 жовтня 2020 року). Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу споживачем не сплачена. Щодо стягнення вартості проведеної експертизи зазначив, що відповідно до пункту 8 глави 9 Розділу X Кодексу ГРМ, якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов`язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). Враховуючи зазначене, 15 жовтня 2020 року на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення, Комісією також прийнято рішення, провести розрахунок вартості робіт, пов`язаних з демонтажем, транспортуванням та проведенням експертизи лічильника газу в сумі 3 172,63 грн. Вартість витрат, пов`язаних з проведенням експертизи лічильника газу в розмірі 3 172,63 грн, також залишаються неоплаченими. Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вартість донарахованого обсягу газу у сумі 13 114,55 грн, а також витрати на проведення експертизи лічильника в розмірі 3 172,63 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн. 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скляр Марина Ігорівна, подала до суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволені позовних вимогах та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу. Відзив мотивовано тим, що вона повністю заперечує той факт, що нею відбувалось втручання до газового лічильника, оскільки вона не є особою, яка розуміється у законодавстві газорозподільних систем, на її питання під час візиту працівників позивача «чому забирають газовий лічильник?» працівник відповів, що вчиняється це з метою його перевірки, бо заводські пломби, які на ньому стоять, викликають сумніви. Більше жодних пояснень їй надано не було, її права також роз`яснені не були, тому вона просто підписала надані їй документи. Остання повірка лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 . відбувалася 29 січня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 29 січня 2010 року. В той же час працівники АТ «Харківгаз» при проведенні контрольного зняття показань лічильника газу могли виявити порушення, але за останні 10 років жодного разу вони не перевіряли, які саме пломби були встановлені на лічильнику, та чи були наявні порушення роботи лічильника. У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператори ГРМ, об`єм спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки. Згідно постанови щодо експлуатації лічильника газу Самгаз G-4, міжповірочний інтервал побутового лічильника газу становить 8 років. Вважає, що наявна бездіяльність позивача, а саме не проведення своєчасної повірки лічильника. Позивачем заявлена вимога щодо стягнення вартості проведеної експертизи, що становить 3172, 63 грн згідно з розрахунком від 15 жовтня 2020 року. Зазначила, що якщо факт несанкціонованого втручання не буде доведений, то витрати, що пов`язані з проведенням такої експертизи, несе виконавець. 05 листопада 2021 року АТ «Харківгаз» надано відповідь на відзив в якому просить задовольнити позов в повному обсязі та відмовити у задоволені вимог відповідачки. Відповідь на відзив мотивована тим, що у період з 2006 по 12 жовтня 2020 року повірки лічильників газу не проводились, оскільки тарифом на розподіл природного газу тривалий час не було передбачено витрати на заміну лічильників та/або створення обмінного фону лічильників. При цьому за період, за який пропущено термін повірки з вини Оператора ГРМ, об`єм спожитого газу визначався за фактичними даними лічильника газу відповідно до пункту 3 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем. В розділі І Кодексу газорозподільних систем законодавець чітко вказав, що пошкодження пломб і є фактом, який підтверджує несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Наслідками такого втручання є донарахування вартості необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу. АТ «Харківгаз» жодних прав відповідачки не порушувало, у зв`язку з чим не зобов`язано відшкодовувати жодних витрат. 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скляр М.І., надано заперечення на відповідь на відзив в яких просить відмовити з задоволенні позову та стягнути витрати на правничу допомогу. Заперечення мотивовані тим, що позивачем фактично визнається його вина у пропуску терміну повірки лічильника відповідача. Викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ. Надані позивачем докази не свідчать про наявність викривлення даних обліку природного газу, яке є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 липня 2023 року в задоволені позову відмовлено. Стягнуто з АТ «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судової трасологічної експертизи у сумі 7036,01 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7 700 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з висновку судового експерта, будь-які ознаки, що свідчать про втручання в роботу лічильника (і, як наслідок, викривлення його показань) під час експертного дослідження не виявлені. Зазначені обставини дають підстави дійти висновку, що позивачем не доведено факту викривлення даних обліку природного газу внаслідок недоліків лічильника газу відповідачки. Оскільки позивачем не надано належних, достатніх і допустимих доказів наявності з боку відповідачки такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. 04 серпня 2023 року АТ «Харківгаз» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу здійснюється у випадку доведеності факту пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ необліковується або обліковується некоректно, що є предметом доказування по справі. Вважає, що не прийняття до уваги акту № 377 висновку експертизи лічильника від 17 вересня 2020 року, судом першої інстанції, є необгрунтованим, оскільки вказаним актом доводиться викривлення даних обліку природного газу, а тому надані АТ «Харківгаз» докази доводять наявність підстав для нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу. Крім того, у висновку судового експерта зазначено, що на лічильнику газу Самгаз G4 заводський номер 3030370, наданому для дослідження, є ознаки втручання в його роботу, які детально описано у дослідницькій частині висновку. Визначити час утворення вказаних ознак на лічильнику газу Самгаз G4 заводський номер 3030370 не представляється можливим у зв`язку з відсутністю для цього наукового-обгрунтованих методик. 27 вересня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скляр М.І., подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін та вирішити питання про розподіл судових витрат стягнувши з позивача на її користь 6100, 00 грн витрат на правничу допомогу. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Надані позивачем докази містить лише припущення щодо можливості впливу на облік газу. Між тим, відповідних доказів такого впливу позивач до справи не надав. Таким чином, сам факт відсутності пломби за відсутності інших обов`язкових елементів правопорушення, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не враховується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявності інших дій, що призводять до викривлення даних засобу обліку природнього газу, не свідчить та є недостатнім для висновку про несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу АТ «Харківгаз» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 липня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на таке. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 39). 26 травня 2020 представниками АТ «Харківгаз» проведено перевірку домоволодіння ОСОБА_1 , під час якої виявлено «ознаки зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра. А саме оттиску повірителя не видно на заводських пломбах», за результатами чого складено акт про порушення № 000561 від 26 травня 2020 року (т.1, а.с. 7). Цього ж дня, зазначений лічильник демонтовано для проведення експертизи, про що складено Акт щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу № 000561 від 26 травня 2020 року (т1, а.с. 9). За результатами експертизи лічильника газу (акт № 377 від 17 вересня 2020 року) встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника; існує доступ до відлікового механізму. Цілісність відлікового механізму не пошкоджений (т.1, а.с.10). ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» надано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/28939 від 17 вересня 2020 року, згідно з якою лічильник газу Самгаз G4 зав. № 3030370 визнано непридатним у зв`язку з невідповідністю ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника (т.1, а.с. 4). 15 жовтня 2020 року комісією АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 000561 від 26 травня 2020 року та проведення донарахування об`ємів необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням: За період з 16 січня 2020 року по 26 травня 2020 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів склала 13 114,55 грн (т. 1, а.с. 12, 13). 29 жовтня 2020 року ОСОБА_2 направлено Вимогу про погашення заборгованості у сумі 13 114,55 грн та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи лічильника газу, у сумі 3172,63 грн (т.1, а.с. 14-16). Згідно з Висновком експерта № 36743 за результатами проведення судової трасологічної експертизи від 09 листопада 2022 року, на лічильнику газу Самгаз G4 заводський номер 3030370, наданому для дослідження, є ознаки втручання в його роботу, які детально описано у дослідницькій частині висновку. Визначити час утворення вказаних ознак на лічильнику газу Самгаз G4 заводський номер 3030370 не представляється можливим у зв`язку з відсутністю для цього наукового-обґрунтованих методик. Як зазначено у дослідницькій частині висновку експерта, виходячи з результатів проведеного дослідження, експерт констатує, що сукупність виявлених в процесі дослідження ознак свідчить про те, що пломба заводу-виробника, якою опломбовано кришка відлікового пристрою, в нижній частині, наданого лічильника газу «Самгаз» G4 заводський номер 3030370, зняттю та повторному встановленню не піддавалась. Візуальним та мікроскопічним дослідженням поверхні корпусу наданого лічильника газу в місцях конструктивного з`єднання його верхньої та нижньої частин встановлено, що будь-які сліди сторонньої механічної дії, які б вказували на втручання в роботу лічильного механізму лічильника газу, на момент дослідження відсутні. Візуальним та мікроскопічним дослідженням внутрішньої поверхні корпусу відлікового пристрою наданого лічильника газу, його частин та елементів встановлено, зокрема, що цілісність частин та елементів відлікового пристрою не порушена, конструктивних змін (додаткових елементів) немає, на поверхнях декад, шестерень, вісі декад відлікового пристрою будь-які сліди сторонньої дії (механічні, термічні тощо), які можуть свідчити про втручання в роботу наданого лічильника, на момент дослідження відсутні (т. 1, а.с.107-114). Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила). Пунктом 3 Правил передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Вказана норма кореспондує зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу». Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначені права та обов`язки споживача. Зокрема, споживач має право, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (пункт 4 частини першої цієї статті). Споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (пункт 3 частини другої, частина третя цієї статті). Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС термін «несанкціонований газопровід» визначений як самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). Згідно з підпунктом 4 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право, зокрема, оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ. У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (підпункт 7 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС). При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: 1) поштову адресу місця проведення експертизи; 2) дату та орієнтовний час проведення експертизи; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця проведення експертизи); 4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу (підпункт 2 пункту 10 розділу Х Кодексу ГРС). Відповідно до підпункту 3.1.3. пункту 3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення № 619) лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі, зокрема, у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника. Експертиза лічильника здійснюється у такій послідовності (підпункт 3.3.3. Положення) 3.3.3.1. Комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3 (далі - акт експертизи). Акт експертизи складається у трьох примірниках - по одному примірнику для споживача, газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. 3.3.3.2. Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу; цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації. 3.3.3.3. Після виконання робіт, зазначених у п.п. 3.3.3.1 та 3.3.3.2 цього Положення, проводиться його позачергова повірка згідно з ДСТУ 2708-99 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення". Згідно з підпунктом 3.3.3.4 Положення № 619 залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99. У разі незгоди будь-якої сторони з висновками комісії спірні питання вирішуються у судовому порядку (пункт 3.4 Положення № 619). Відповідно до пункту 4 розділу ІV Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 № 193, за результатами інспекційної повірки складається довідка (додаток 5), яка підписується персоналом, що проводив повірку, та керівником виконавця. До порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Кодексу ГРС належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (підпункт 1 пункту 1 розділу І Кодексу ГРС). Таким чином, Кодексом ГРС визначено шляхи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, серед яких - пошкодження пломб. Тобто пошкодження пломби саме по собі є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку. Для встановлення факту несанкціонованого втручання як порушення споживача, що кваліфікується як несанкціонований відбір (крадіжка) природного газу, з урахуванням обставин даної справи слід, зокрема, встановити: пошкодження пломб внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства). Відповідно до підпункту 11 пункту 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Таким чином, підставою для стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу є рішення комісії, оформлене протоколом, прийняте у передбаченому законом порядку. Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акту про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження. Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ). Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії). Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об`ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; 3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються. Відповідно до пункту 9 розділу 3 Глави XI Кодексу якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-7 цієї глави, неможливо класифікувати граничні об`єми споживання природного газу населенням (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, помноженого на коефіцієнт сезонності (коефіцієнт сезонності приймається рівним 0,5 в опалювальний період та рівним 1 у міжопалювальний період) та на величину об`ємної максимальної секундної витрати газу, що визначається за формулою, яка зазначена в цьому Кодексі. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Пунктом 1 глави 7 розділу 6 Кодексу ГРС визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадках несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи газорозподільні мережі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини 3 статті 12, частин 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Розділом 1 ДСТУ 2708-99 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" передбачено, що цей стандарт установлює основні положення щодо організації та порядку проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, випускаються з виробництва і ремонту, ввозяться з-за кордону та призначені для продажу і прокату. Стандарт є обов`язковим для підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, а також громадянсуб`єктів підприємницької діяльності, які експлуатують, випускають з виробництва, ремонту та в продаж і видають на прокат засоби вимірювальної техніки, і для територіальних органів Держстандарту України, а також метрологічних служб підприємств і організацій, акредитованих на право проведення повірки. Підпунктом 4.6.3. пункту 4.6. ДСТУ 2708-99 встановлюється, що за результатами експертної повірки складають висновок, який затверджується керівником територіального органу Держстандарту України і направляється заявникові. До висновку додають протокол повірки, підписаний державним повірником. В матеріалах справи мається довідка № 39-1-3/28939 від 17 вересня 2020 року (том 1, а.с. 11), видана Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", за підписом державного повірника ОСОБА_3 , завірена відбитком персонального повірочного тавра. У вказаній довідці зазначається, що лічильник типу Самгаз. G-4 зав. № 3030370, на підставі результатів перевірки, визнано непридатним через невідповідність індентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника. До зазначеної довідки повинен додаватися також протокол повірки лічильника, а експертиза останнього державним повірителем мала проводитися з дотриманням вимог ДСТУ 2708-99, проте повірка вказаного лічильника не проводилася. Таким чином матеріали справи не містять даних про наявність втручання позивача в роботу лічильного механізму. За вищезазначених обставин акт експертизи лічильника газу № 377 від 17 вересня 2020 року та довідка про непридатність технічного засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/28939 від 17 вересня 2020 року не можуть бути прийняті судом, як належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 76 - 80 ЦПК України та безумовно не свідчать про втручання позивача в роботу газового лічильника, а зокрема і в роботу лічильного механізму. У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18 (провадження № 61-2151св19) вказано, що: «відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Полтавагаз», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, але ПАТ «Полтавагаз» не доведено вчинення відповідачем таких дій, зокрема, актом експертизи лічильника газу від 02 березня 2018 року № 10608 встановлено факт зупинки відлікового механізму при дії спрямованого магнітного поля, однак не доведено та не встановлено факту впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газ». У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 зазначено, що: «відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу Газорозподільних систем до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу Газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновок суду апеляційної інстанції про те, що самі по собі отвори є втручанням у роботу лічильника, які є аналогічними зриву пломби та не потребують проведення відповідної експертизи, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства». Таким чином, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 509/2780/19 (провадження № 61-12321св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 509/2781/19 (провадження № 61-8492св20), від 26 травня 2021 року у справі № 310/10313/18 (провадження № 61-14885св19). Також, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) зроблено висновок, що: «Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу Газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ». Відповідно до Акту комісії АТ «Харківміськгаз» № 2377 від 17 вересня 2020 року спільно з ДП Укрметртестстандарт, що провела експертизу лічильника типу Самгаз G-4 зав. № 3030370 від 17 вересня 2020 року, встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника; Існує доступ до відлікового механізму. Під час цієї експертизи повірка самого облікового приладу, його функціональності не проводилася. Висновком комісії зазначено: «Несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника» (т.1, а.с. 10). Отже, висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності необлікованого (облікованого часткового) споживання газу або викривлення даних обліку газу. Однак, за вказаним актом визначено про невідповідність ознак захисного пломбування зразку заводу виробника, що визнано втручанням у роботу ЗВТ. Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт про порушення, акт експертизи, протокол комісії з розгляду актів про порушення взагалі не містять висновків про те, що правопорушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, на підставі чого газопостачальною організацію здійснено відповідний розрахунок. При цьому, не будь-які дії споживача тягнуть відповідальність та донарахування вартості природного газу, а лише ті, які можуть або могли вплинути на показники, об`єми, облік його споживання. Оскільки АТ «ОГС «Харківміськгаз» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження втручання споживачем у роботу ЗВТ, яке б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено. За таких обставин відсутні підстав для застосування до споживача наслідків у виді донарахування об`ємів природного газу, оскільки спочатку необхідно надати оцінку виявленому порушенню у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності, оцінити доведеність факту порушення, обґрунтованість та правильність розрахунків. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що комісією АТ «Харківгаз» було проведено експертизу лічильника та за результатами зовнішнього огляду лічильника газу складено акт експертизи лічильника газу від 17 вересня 2020 року № 377, згідно з яким лічильник визнано непридатним. Зазначеному акту експертизи лічильника газу від 17 вересня 2020 року № 377 судом була надана оцінка у сукупності із іншими доказами, у тому числі із висновком судової трасологічної експертизи від 09 листопада 2022 року № 36743 та ухвалено законне і обґрунтоване рішення. Що стосується розподілу судових витрат суд зазначає наступне. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила стягнути з АТ «Харківгаз» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6100,00 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скляр М.І. було надано наступні документи: 22 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Борзих та партнери» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до пункту 1.1. Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання у відповідності до Конституції України та чинного законодавства здійснити захист, представництво та надати правову допомогу клієнтку по № 635/5986/21 (т.1, а.с.140-145). Відповідно до Додатку № 6 до договору про надання правової допомоги від 22 жовтня 2021 року Протоколу № 3 узгодження договірної ціни від 15 вересня 2023 року сторони дійшли згоди про розмір гонорару за надання правової допомоги у розмірі 6100,00 грн (т.2, а.с. 10). Відповідно до Додатку № 7 до договору про надання правової допомоги від 22 жовтня 2021 року Акту прийому-передачі правових послуг ОСОБА_1 пригинала правові послуги, а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу АТ «Харківгаз»- 6000,00 грн, поштові витрати 100,00 грн (т. 2, а.с. 11). Згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) № 0.0.3207047789.1 від 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 сплатила Борзих ТА та партнери АО за правові послуги згідно Протоколу № 3 від 15 вересня 2023 року 6100,00 грн (т. 2, а.с.12). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Верховний Суду у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Крім того, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 726/1142/22. Оскільки позивачем не надано клопотання про зменшення заявленого ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Скляр М.І., розміру витрат на правову допомогу, суд не може за власною ініціативою надавати оцінку співмірності заявленого розміру витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, складністю справи тощо. Колегія суддів вважає, що надані ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Скляр М.І., документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375, 381 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» залишити без задоволення. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 липня 2023 року залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6100 (шість тисяч сто) грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 21 лютого 2024 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова