Постанова Харківський апеляційний суд № 953/10541/23
від 16.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 16 лютого 2024 року м. Харків справа № 953/10541/23 провадження № 22-ц/818/480/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Лисиченко С.М., - в с т а н о в и в: У жовтні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 січня 2019 року. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху. 20 листопада 2023 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що позивачу не відома адреса місця реєстрації відповідача на момент подання позовної заяви, останнім відомим місцем проживання/перебування відповідача є - АДРЕСА_1 . Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачці. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2023 року скасувати, матеріали справи направити до Київського районного суду м. Харкова для вирішення питання про відкриття провадження по справі, посилаючись на порушення норм процесуального права. Перевіряючи законність і обґрунтованість повернення позовної заяви позивачу, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, з огляду на таке. Визнаючи позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме: позивачкою не надано жодного доказу, який би підтверджував факт проживання/перебування відповідача у Київському районі м. Харкова, чи постійного його заняття (роботи), або майна, належного відповідачу, що знаходиться у Київському районі м. Харкова. Тому суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Звертаючись з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 зазначала, що останнім відомим місцем проживання/перебування відповідача є квартира за адресою АДРЕСА_1 , що територіально віднесена до Київського району міста Харкова, а тому підсудна Київському районному суду м. Харкова. Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Колегією суддів встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України а саме, позивачем зазначено останнє відоме в Україні місце проживання/перебування відповідача. Відповідач є громадянином Республіки Іран. Даних про його місцезнаходження, на даний час позивач не має. Висновок суду першої інстанції про те, що позивачкою не усунуто недоліки позовної заяви та не надано жодного доказу, який би підтверджував факт проживання/перебування відповідача у Київському районі м. Харкова є помилковим. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на вищевикладене, повертаючи позивачу позовну заяву як таку, що не подана, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України підлягає вирішенню одночасно з ухваленням остаточного вирішення справи по суті. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2023 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В.Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова